64. Конституція урср 1937 р.

Надзв. 14 з їзд рад УРСР 30 січня 1937 р. пийняв постанову, якою затвердив 3 по рахунку Конституцію УРСР.

Зміст:

Скл. з 146 статей і 13 розділів.

1 розіл – присвячений сксп. устрою радянської України.В ньому проголошувалось, що УРСР є соціалістичною державою робітників і селян, де владу становлять ради депутатів трудящих. Економ. основою УРСР визнавалась соціалістична власність держ.

2 розділ – державний устрій.

ст.13. УРСР добровільно об єднується з іншими рівноправними соціаліст. рад. республіками в союзну д. –СРСР.

Кожний громадянин Укр.є громадянином СРСР.

В наступних рожділах говорилось структуру, порядок утворення, компетенцію та основні форми д –сті як центральних органів управління, так і місцевих.

Вищим органом держ. влади УРСР єВерховна рада. Вона обиралась на 4 роки (1 депутат від 100 тис. населення).

Замість 4 законодавчих органів (Всеукр. з їзд рад, ВУЦВК, Президія ВУЦВК і раднарком), що діяли за попередніми конституціями – Верховна рада ставала єдиним законодавчим органом.

Повноваження ВР:

• затвердження народно-господ. плану держави;

• затв. бюджету;

• керівництво основними галузями господарства і культ. життя;

• податки;

• законод. про працю;

• організ. суд. органів;

• обирала президію – колегіальний постійно діючий орган між сесіями ВР. Вона визнавала закони, тлумачила їх, контролювала д-сть уряду, скасов. рішення одл. рад, якщо вони суперечили законодавству, публікувала закони, організовувала вибори до ВР, нагороджувала почесними званнями, мала право помилування, надавала право громадянства.

• утв. уряд – Раднарком України – найвищий виконавчий і розпорядчий орган держ влади. Уряд мав право видавати постанови і розпорядження на основі і на виконня законів та перевіряти їх виконання.

До скаду Раднаркому входили:

1) голова;

2) його заступники;

3)голова держ. планової комісії;

4) 14 наркомів Укр. – народна освіт, комунальне господарство, місцева промисловість, соц. забезпечення.

Вищі органи влади УРСР, як і вищі органи держ. влади СРСР були показовими. А реальна влада – в руках партійного керівнищтва.

Констит. перейменувала Ради роб., селянських і червоноармійських депутатів на Раду депутатів трудящих.

Відмінено позбавлення виборчихє прав певних категорій громадян.

Скасовувались переваги при виборах до рад предс. робочого класу.

Згідно ст. 143 – вибори від Рад трудящих від сільскої до міської ради проводилися на основі загального, прямого і рівного виборчого права шляхом таємного голосування.

В Конст. 1936 р. впереше було визначено положення про референдум, де він визначався я к всенародне опитування (ст. 49). Схоже було і в Конст. 1937 р. (ст.3).

У розділі 10 формально проголошувались широкі демократичні права, але це були пропагандиські акти. Було продекларовано широкі права і свободи, а реальна практика перекреслювала зміст цієї конст.

Конст. проголошувала недоторканість особи, житла. Але вже в к. 30-х рр. почались масові репресії.

В ст. 12 прогол. право на працю.

Ліквідовано нац. райони, нац. сільські ради.

Конст. мала спеціальний розділ, присвячений органам суду і прокуратури.

Прогол. основні принципи д-сті суд.- прокур. органів.

Ще за Конст. 1936 р. Укр. формально зберігала свою суд. с-му, однак ст. 14 віднесла судові ф-ії до відання суду.

Основою суд. с-ми в Укр. залишились Народний суд, до підсудності якого віднесено цив. і крим. справи.

Судді не призначались, а обирались.

Згідно Конст. ств. Спеціальні суди – це військ. трибунали, лінійні суди залізничного і водного транспорту.

З припиненням дії Конст. найменування Генпрокурора було скасовано.Посада стала називатися – Прокурор УРСР.