4 Аналіз ефективності використання робочого часу

До факторів формування та ефективного використання людського потенціалу (розвитку та відтворення) на макрорівні віднесені демографічні, соціально-економічні, інституціональні, виробничі та соціально-ментальні чинники у різному їх сполученні.

Послідовно розглянемо ключові елементи системи управління персоналом ТДВ «Хмельницькзалізобетон».

Управління кадрами (аналіз кількісних показників): фактографічна база.

Вік і стаж роботи. Відправною точкою може служити аналіз віку співробітників по категоріям, а також за стажем їх роботи.

Окрім поглибленого розуміння потенційних проблем, яке забезпечує компанії такий аналіз, він може служити основою для обчислення пенсій, а також вказувати на слабкі місця в плануванні спадкоємності.

Аналіз плинності кадрів. Існує два елементи статистики плинності кадрів : кількість тих, що звільнилися, і причина цього. Аналіз плинності кадрів за окремими категоріями і віком особливо корисний принаймні в тому відношенні, що за позитивними показниками по компанії в цілому можуть ховатися серйозні пробле­ми в певних підрозділах.

Аналіз втрат робочого часу. Іноді це результат або не­задовільного морального клімату в компанії, або конкретної робочої ситуації. Важливо знати структуру втрат робочого часу в різних підрозділах і розуміти, чи можна тут що-небудь змінити [6].

Ефективність використання робочого часу протягом місяця, кварталу, року аналізують за даними форми статистичної звітності № 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу».

Аналіз використання робочого часу вико­нують за двома напрямами: виявлення втрат робочого часу; не­доцільного використання робочого часу.

Аналіз здійснюється на підставі даних балансу робочого часу та оперативного табельного обліку. Для аналізу втрат робочого часу вивчають його баланси за минулий рік (розрахунковий) і фактичний (звітного року) одного середньооблікового робітника (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 – Аналіз використання робочого часу на ТДВ «Хмельницькзалізобетон» за 2008– 2010 рр.

Найменування Показника	Од. вим.	2008р.	2009 р.	2010р.	Темп зростання
					2009р./ 2008р., %	2010р./ 2009р., %
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу	чол.	561	405	373	84,8	98,1
Корисний фонд робочого часу	люд- годин	1133791	811282	730594	71,6	90,05
Відпрацьовано, всього	люд-годин	939671	645706	634016	68,7	98,2
з них надурочно		5103	2227	5033	43,6	226
Невідпрацьовано, всього у тому числі	люд-годин	194120	165576	96578	85,3	58,3
- щорічні відпустки (основні та додаткові)	люд-годин	82160	48488	31387	59	67,7
-тимчасова непрацездатність	люд-годин	45320	32320	25797	71,3	79,8
- навчальні відпустки та інші «законні» неявки	люд-годин	4528	3640	1933	80,4	53,1
-неявки з дозволу адміністрації	люд-годин	19112	31864	-	166,7	-
-відпустки за ініціативою адміністрації	люд-годин	-	-	-	-	-
- неявки у зв'язку з переведенням на скорочений день, тиждень	люд-годин	42776	45824	32848	107,1	71,7
- простої	люд-годин	-	3320	-	-	-
- з інших причин	люд-годин	224	120	4613	53,6	384,4

Аналіз фонду робочого часу ТДВ «Хмельницькзалізобетон» за 2008 -2010 рр. показав, що суттєві зміні реального фонду робочого часу на підприємстві прямо пов’язані із скороченням персоналу в умовах неповної зайнятості в зв’язку із скороченням ринку буд. матеріалів в 2009 р.

Ефективність використання робочого часу на підприємстві визначається за такими показниками:

1) коефіцієнт використання максимально-можливого фонду часу:

1) коефіцієнт використання максимально-можливого фонду часу:

(4.1)

де F_еф – ефективний фонд робочого часу, людино- год.,

F_max – максимально-можливий фонд робочого часу, людино-год.

Ефективний фонд робочого часу – це реально відпрацьований час на підприємстві працівниками.

Максимально-можливий фонд робочого часу – це сума відпрацьованого часу і відпусток (основних і додаткових).

2) коефіцієнт використання номінального фонду часу:

(4.2)

де F_ном – номінальний фонд робочого часу, людино-год.

Номінальний фонд робочого часу – це сума невідпрацьованого і відпрацьованого робочого часу працівниками на підприємстві.

3) коефіцієнт використання календарного фонду часу:

(4.3)

де К_кал – календарний фонд робочого часу, людино-год.

Календарний фонд робочого часу – це сума часу, яка могла би бути при всіх використаних днів у році, зробивши їх робочими.

Корисний фонд робочого часу в 2010 році склав 634016 людино-годин, що на 1,9% менше від показника 2009 року, який склав 645706 людино-години. В 2008 році корисний фонд робочого часу нараховував 939671 людино-години.

Зменшилась кількість невідпрацьованих годин в 2010 році на 41,7% в порівнянні з 2009 роком і вона склала 96578 людино-годин, в 2008 році цей показник був значно більшим - 194120 людино-годин. В 2009 році кількість невідпрацьованих годин була найменшою – 165576 людино-годин. Зростання невідпрацьованих годин робочого часу відбулося внаслідок зменшення неявок з дозволу адміністрації, щорічних відпусток та пропусків в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Загалом спостерігається досить високий рівень використання номінального фонду робочого часу, використання календарного фонду робочого часу. Кількість невідпрацьованих годин досить значна і становить близько 17% у 2008 р. і складає 194120 людино-годин, 20% у 2009р., а в 2010 р. в межах 13%.