3.4. Робоче місце №4. Контроль ступеню світлопропускання скла та технічного стану склоочисників та склоомивачів.

На даному робочому місці проводиться перевірка світлопропускної здатності скла як лобового так і бічних. Пропускна здатність переднього скла повинна складати не менше 75%, інших не менше 70%.

При перевірці склоочисників береться до уваги частота переміщення щіток по мокрому склу на максимальній швидкості, вона повинна складати не менше ніж 35 подвійних ходів за хвилину.

Оснащення та устаткування:

• вимірювач світлопропускання скла "ЛЮКС" ИС-2 (рисунок 9)

Рис. 9. Вимірювач світлопропускання скла "ЛЮКС" ИС-2

Приклад застосування обладнання зображений на рисунку 10.

Рис. 10 Застосування приладу

Прилад призначений для ступеню світлопропускання скла, тому числі тонованого, що встановлене на автомобілі.

Технічні характеристики:

- діапазон вимірювання світлопропускання від 4 до 100%;

- межі доступної основної абсолютної похибка 2,0%;

- фактична основна абсолютна похибка 1,0%;

- товщина скла від 2до 8мм;

- час прогріву не більше 3хв;

- спрацювання звукового сигналу при значені світлопропускання 69,9%

- живлення приладу від мережі постійного струму 12В, 500 мА;

- споживча потужність не більше 3Ва

- габаритні розміри, мм, не більше:

= вимірювальний блок 140х80х42

= освітлювач Ø42х58;

- маса приладу 0,7кг.

• штангенциркуль ШЦ-1-125-0,1 (рисунок 2);

• секундомір (рисунок 11);

Рис. 11. Секундомір

• кутомір (рисунок 12).

Рис. 12. Кутомір

Технічна документація:

• ДСТУ 3649-97 «Засоби дорожні транспортні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю»(Додаток 1);

• R43 [ДСТУ UN/ЄСЕ K 43-00-2002]. «Единообразные предписания, касающиеся официального утверждения безопасных стекол и стекловых материалов».

Вимоги та методи контролю світлопропускання скла.

Не допускається розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла) чи наносити покриття, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла і спричинюють небезпеку травмування учасників дорожнього руху.

Не допускається наявність тріщин на вітровому склі в зоні роботи склоочисників ДТЗ довжиною більше ніж 50 мм.

Нормальне світлопропускання повинно складати для вітрового скла не менше 75%, для інших – не менше 70%. В тому випадку якщо скло не грає важливої ролі для огляду водія, коефіцієнт нормального пропускання може бути менше 70%. – Перевірка проводиться за допомогою приладу «Люкс ИС-2». Двигун в автомобілі в автомобілі має бути в непрацюючому стані.

Вимоги та методи контролю технічного стану склоочисників та склоомивачів.

ДТЗ повинен бути обладнаний передбаченими конструкцією склоочисниками та склоомивачами вітрового скла. – Перевірка проводиться візуальним методом.

Частота переміщення щіток по мокрому склу в режимі максимальної швидкості склоо­чисників повинна бути не менше ніж 35 подвійних ходів за хвилину. – Перевірка проводиться за допомогою секундоміру.

Кут розмаху щіток по мокрому склу на максимальній швидкості склоочисників повинен бути не менше за передбачений конструкцією ДТЗ. – Перевірка проводиться за допомогою кутоміру.

Щітки склоочисників повинні відчищати робочу зону не більше ніж за 10 подвійних ходів для автобусів, і не більше, ніж за п'ять подвійних ходів для інших ДТЗ так, щоб загальна ширина невитертих смуг по межах зони очищення не перевищувала 10 % довжини щітки. При цьому склоомивачі повинні забезпечувати подання рідини у зону очищення скла у кількості, достатній для його змочування.

У разі вимкнення склоочисників щітки повинні зупинятися в одному з крайніх положень. – Перевірка проводиться за допомогою лінійки та візуальним оглядом.

Випробування склоочисників проводяться за мінімальних обертів двигуна ДТЗ в ре­жимі холостого ходу. Під час випробування склоочисників з електричним приводом повинні бути увімкнені фари дальнього світла.