Література

Основна література 1-9, додаткова література 24, 25, 27, 31, 46, 47, 83, 164, 170, 200, 210.

Практичне заняття № 2 Тема: Особливості відповідальності за співучасть

Кількість годин - 2г.

Навчальні питання:

1. Особливості відповідальності співучасників

2. Спеціальні питання відповідальності за співучасть

3. Поняття й види причетності до злочину, її правові наслідки

Загальні рекомендації по вивченню теми

При вивченні першого питання теми, перш за все слід проаналізувати підстави відповідальності співучасників. Тут принциповим є положення про те, що такою підставою виступає тільки наявність у діянні співучасника складу певного злочину, що вчинений у співучасті. Далі, на підставі вивчення положень, що закріплені в ст. ст. 29, 30 КК України, необхідно розкрити специфіку кваліфікації дій, з одного боку, виконавця (співвиконавця) злочину, а з другого – інших співучасників, та розглянути питання про відповідальність співучасників при різних формах співучасті: показати, як вирішується питання про кваліфікацію дій співучасників при співвиконавстві, співучасті з розподілом ролей, вчиненні злочину за попередньою змовою, групою осіб та вчиненні злочину організованою групою чи злочинною організацією. На завершення потрібно висвітлити питання про призначення покарання співучасникам на підставі вивчення положень, які сформульовані в ч. 2 ст. 68 КК України.

Розкриваючи друге питання плану, необхідно проаналізувати так звані спеціальні питання відповідальності за співучасть. Зокрема, розкриваючи поняття опосередкованого виконання, слід звернути увагу на поняття виконавця (співвиконавця) злочину (ч. 2 ст. 27 КК), та проаналізувати випадки, коли виконавець вчиняє злочин шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне. При вивченні питання про співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом, необхідно з’ясувати положення, сформульовані в ч. 2 ст. 18 та ч. 3 ст. 401 КК України, та зробити висновки про можливість співучасті у таких злочинах. Аналізуючи провокацію злочину, потрібно застосовувати загальне визначення підбурювача (ч. 4 ст. 27 КК України) та мати на увазі, що мотиви у співучасників одного й того ж злочину можуть бути різними. Слід навести, як приклади, статті Особливої частини КК, які встановлюють спеціальну відповідальність за провокацію. Розглядаючи спеціальне питання про ексцес виконавця, слід сформулювати поняття ексцесу та охарактеризувати його види, підкріплюючи відповідь відповідними прикладами. Аналізуючи безнаслідкову співучасть та невдале підбурювання або пособництво, потрібно провести розмежування між цими спеціальними питаннями відповідальності за співучасть та навести правила кваліфікації. Характеристика добровільної відмови співучасників потребує ретельного вивчення положень, закріплених в ст. ст. 17, 31 КК України. Тут необхідно з’ясувати особливості добровільної відмови від вчинення злочину виконавця (співвиконавця) (ч. 1 ст. 31 КК), з одного боку, та організатора, підбурювача та пособника (ч. 2 ст. 31 КК), з іншого. Окремо слід зупинитися на правилах кваліфікації дій співучасників при добровільній відмові одного з них від вчинення злочину (ч. 1, ч. 3 ст. 31 КК).

Аналізуючи питання про причетність до злочину, необхідно дати поняття причетності та з’ясувати, за якими ознаками причетність схожа, а за якими – відрізняється співучасті у злочині. Далі, на підставі положень частин 6 і 7 ст. 26 КК, з урахуванням теорії і сформованої практики, слід назвати види причетності до злочину та окремо охарактеризувати кожний вид. Зокрема, при характеристиці приховування злочину необхідно ознайомитися зі змістом ч. 6 ст. 27, ст. 396 КК, та проаналізувати його об'єктивні та суб’єктивні ознаки, а також показати, за якими ознаками приховування відрізняється від інших видів причетності та від співучасті. Аналізуючи придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом, слід розкрити ознаки цього виду причетності на підставі вивчення положень ч. 6 ст. 27, ст. 198 КК, та з’ясувати, за якими ознаками відрізняється цей вид причетності від фізичного пособництва. При характеристиці потурання та недонесення необхідно проаналізувати ч. 7 ст. 27 КК та з’ясувати, в яких випадках при цих видах причетності може наставати кримінальна відповідальність

При розгляді кожного питання теми студент повинен доповісти рішення практичних завдань, які завчасно призначив викладач. Це рішення повинно бути проаналізоване відповідно до чинного законодавства та практики його застосування, і викладене письмово у зошиті для семінарських і практичних занять.