До теми № 5

58. Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад зло­чину. - К: Вид. КДУ, 1964. - 189 с.

59. Мирошниченко Н. А. Состав преступления: Текст лекций. — Одесса: Юрид. лит., 2003. - 80 с.

60. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений. — К.: Политиздат Украины, 1983. - 141 с.

61. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів. — К: Юрінком Інтер, 1998. - 416 с.

62. Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. — К: Атіка, 2003. — 224 с.

63. Марітчак Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів. — К: Атіка, 2004. - 188 с.

64. Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. — К: Атіка, 1999. — 464 с.

65. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. — К: Юрінком Інтер, 2006. — 704 с.

66. Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной и след-ственной практике. — К: Юринком, 1995. — 208 с.

До теми № 6

67. Таций В. Я. Обьект и предмет преступления в советском уголов-ном праве. — X.: Вища школа, 1988. — 198 с.

68. Тацій В. Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві Украї­ни: Навч. посібник. — X.: УкрЮА, 1994. — 76 с.

69. Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7-11.

70. Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.

71. Зелінський А.Ф., Куц В.М. Об’єкт злочину і структура Особливої частини Кримінального кодексу // Вісн. Ун-ту внутр. справ. – 1997. – № 2. – С. 148-154.

72. Трубников В.М. Новый взгляд на объект преступления // Право і безпека. – 2002. – №1. – С. 80-88.

До теми № 7

73. Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответ-ственность. — X.: Вища школа, 1982. — 161 с.

74. Панов Н. И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления: Учеб. пособие. — X.: Юрид. ин-т, 1984. — Ніс.

75. Чубарев В. Л. Тяжесть преступного деяния. — К.: Вища школа, 1992. - 171 с.

76. Ярмыш Н. Н. Действие как признак обьективной сторонн пре­ступления (проблеми психологической характеристики). — X.: Осно­ва, 1999. - 84 с.

77. Ярмиш Н.М. Пасивний характер бездіяльності як одна з ознак об’єктивної сторони злочину. // Вісник НУВС. – 2000. – №12, с.77-80.

78. Ярмыш Н. Н. Теоретические проблеми причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). — X: Пра­во, 2003. - 512с.

79. Смирнов В.Н. К вопросу об общественной опасности преступного деяния. – Х., 2002.

До теми № 8

80. Мирошниченко Н. А. Состав преступления: Текст лекций. — Одес-са: Юрид. лит., 2003. - 80 с.

81. Бурдін В. М. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння. — К: Атіка, 2005. — 160 с.

82. Ломако В. А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України: Конспект лекції. — X.: УкрЮА, 1993. — 23 с.

83. Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уголовном пра­ве (Исторический очерк): Учеб. пособие. — X.: УкрЮА, 1992. — 83 с.

84. Устименко В. В. Специальньй субьект преступления. — X.: Ви­ща школа, 1989. — 104 с.

85. Бараненко Д. Обмежена осудність за кримінальним правом України // Вісник прокуратури. – 2002. – № 5 (17).

86. Зайцев А.В. К вопросу о формуле «ограниченная вменяемость» // Проблемы законности: Республ. міжвід. наук. зб. Вип. 57. – Х., 2002. – с. 156-162.

87. Первомайский В.Б. Невменяемость. – Киев, 2000.