Практичне заняття № 2 Тема: Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину

Кількість годин - 2.

Навчальні питання:

1.Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Його види та значення.

2. Місце, час, обстановка, спосіб і знаряддя вчинення злочину та їх кримінально-правове значення.

3. Матеріальний, формальний та усічений склади злочину.

Загальні рекомендації по вивченню теми

При відповіді на питання про причинний зв’язок, треба мати на увазі, що наука кримінального права і судова практика з кримінальних справ не виробили свого особливого вчення про причинний зв’язок. Вони виходять із загальновизнаних положень філософії про причинність, ураховуючи специфіку кримінального права. Більш обґрунтованою точкою зору в науці кримінального права визнається теорія необхідного спричинення, згідно з якою причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони є закономірним, необхідним зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. Слід показати найбільш типові прояви необхідного причинного зв’язку і відокремити його від випадкового зв’язку. На завершення вивчення цього питання необхідно проаналізувати види необхідного причинного зв’язку, які виділяються в науці кримінального права.

Відповідаючи друге питання теми, слід визначити поняття таких ознак об’єктивної сторони злочину, як час, місце, обстановка, спосіб та знаряддя вчинення злочину. Необхідно навести конкретні приклади злочинів, закріплених в Особливій частині КК України, в яких вказані ознаки виступають в якості обов’язкових ознак складів цих злочинів. На завершення цього питання слід показати значення факультативних ознак об’єктивної сторони для вирішення питання про кримінальну відповідальність: як обов’язкових ознак основного складу злочину, як ознак кваліфікованих складів злочину та як обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання, тобто враховуються на етапі призначення кримінального покарання.

При відповіді на третє питання варто звернути увагу на те, що у науці кримінального права вчення про склад посідає особливе місце. Це пояснюється як його значущістю для вирішення питань про злочинність або не злочинність діяння, правильної кваліфікації вчиненого і точного застосування закону, так і тим, що в рамках самого вчення про склад вивчаються і розвиваються всі основні інститути кримінального права. Необхідно вивчити види складів злочинів з різними критеріями класифікації.

При розгляді кожного питання теми студент повинен доповісти рішення практичних завдань, які завчасно призначив викладач. Це рішення повинно бути проаналізоване відповідно до чинного законодавства та практики його застосування, і викладене письмово у зошиті для семінарських і практичних занять.

Література.

Основна література 1-9, додаткова література 81, 84, 98, 101, 115, 119, 125, 146, 172, 175, 202, 217, 218.

Тема № 8. Суб’єкт злочину

Практичне заняття № 1

Тема: Поняття та ознаки суб’єкта злочину

Кількість годин - 2.

Навчальні питання:

1. Поняття та ознаки суб’єкта злочину.

2. Скоєння злочину фізичною особою як ознака суб’єкта злочину.

3. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність .

4. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Інтелектуальний та вольовий моменти.

Загальні рекомендації по вивченню теми

Розглядаючи перше питання слід почати з поняття суб’єкта злочину, яке міститься у ч. 1 ст. 18 КК України, засвоїти існуючі точки зору щодо визначення поняття об’єкта злочину, у загальному вигляді охарактеризувати ознаки.

Значну увагу слід приділити питанню неможливості притягнення до кримінальної відповідальності за Кримінальним кодексом України юридичних осіб та на дискусію щодо цього питання у вітчизняній та зарубіжній літературі та закріплення позицій у відповідному законодавстві (КК Франції, КК штату Нью-Йорк, КК Нідерландів та ін.).

При розгляді другого питання плану заняття слід звернути увагу на скоєння злочину саме фізичною особою, (ст. 6,7,8 КК України). Проаналізувати порядок застосування кримінальної відповідальності до іноземців та осіб без громадянства.

В третьому питанні слід розглянути вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність. Навчитись відрізняти загальний вік кримінальної відповідальності від зниженого. Вивчити склади злочинів, за які передбачено знижений вік кримінальної відповідальності.

Четверте питання присвячене інституту осудності. При розгляді питання про осудність, як обов’язкову ознаку суб’єкта злочину, необхідно звернути увагу на те, що здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними відрізняє осудну особу від неосудної.

Студенти повинні знати у якому випадку особа визнається осудною, згідно з ч. 1 ст. 19 КК України. Розкрити зміст осудності через її інтелектуальний та вольовий моменти.

При розгляді кожного питання теми студент повинен доповісти рішення практичних завдань, які завчасно призначив викладач. Це рішення повинно бути проаналізоване відповідно до чинного законодавства та практики його застосування, і викладене письмово у зошиті для семінарських і практичних занять.