Informatika_Nalivayko2011
.pdfІнформатика |
21 |
|
|
– технологія, яка використовує для розв’язуТехнологія інфорвання задач як загальноприйнятні, так і спемаційна функціоціальні технічні та програмні засоби (текстові нальна процесори, табличні процесори, СУБД, експерт-
ні системи тощо)
– цілеспрямована дія суб’єкта на об’єкт управУправління ління для зміни його стану, або поведінки від-
повідно до обставин, що змінюються
Інформаційні джерела
1.Информатика. Базовый курс. 2-е издание / Под ред. С.В. Симоновича — СПб.: Питер, 2005. — 640 с.: ил.
2.Інформатика та комп’ютерна техніка. Навчальний посібник. / Рогоза М.Є. та ін. За редакцією М.Є. Рогози – К.: ВЦ «Академія», 2006 – 368 с.
3.Рогоза М.Є., Крещенко Л.Ф., Циганок О.О. Економічна кібернетика (Інформатика). Навч–метод. посібник. Ч.1.– П: РВЦ ПУСКУ, 2007. – 199 с.
4.Макарова М.В., Карнаухова Г.В., Запара С.В. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчальний посібник / За заг. ред. д. е. н., проф. М.В. Макарової. – 3-тє видання, перероб. і доп.
– Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 665 с.
Основні поняття
1. Історія розвитку обчислювальної техніки та інформаційних систем
Історія обчислювальної техніки охоплює епохи науковотехнічного прогресу її розвитку: від перших ручних – «абака» та «рахівниці»; механічних – «арифмометр» і обчислювальних машини для виконання простих арифметичних дій; електромеханічних
– простих для підрахунків сум, виконання множення та ділення та бухгалтерських обчислень до сучасних електронних обчислювальних машин різних поколінь (персональних комп’ютерів і с упер ЕОМ).
22 |
Н. Я. Наливайко |
|
|
Еволюція інформаційних систем та інформаційних технологій
безпосередньо пов’язана з історичними віхами розвитку обчислювальної техніки, яка являє собою невід’ємну складову частину їх програмно-технічного забезпечення. При цьому слід чітко визначитися, що інформаційні технології виступають сучасними формами та засобами обробки даних в інформаційних системах.
Поняття технологія визначається як система взаємозв’язаних способів обробки матеріалів та прийомів виготовлення продукції у виробничому процесі.
Інформація є одним із видів ресурсів, які використовуються людиною в трудовій діяльності і побуті. Інформаційний ресурс – це особливий вид ресурсу, який будується на ідеях і знаннях, накопичених в результаті науково-технологічної діяльності людей у деякій предметній області (в тому числі і в економіці) і поданий у формі, придатній для накопичення, реалізації та відтворення. Інформаційний ресурс має ряд характерних особливостей, зокрема, на відміну від інших (матеріальних) ресурсів, він практично невичерпний; з розвитком суспільства і ростом обсягу використання знань обсяги інформаційного ресурсу зростають.
З поняттям інформаційний ресурс тісно пов’язане поняття інформаційна технологія, тобто технологія обробки інформації, яка складається з сукупності технологічних елементів: збирання, накопичення, пошуку, передачі інформації користувачам на основі сучасних технічних засобів.
Інформаційна технологія, з позиції її організації для вирішення завдань деякої предметної області, поділяється на предметну, забезпечуючу та функціональну технології.
Принципова відмінність інформаційної технології від виробничої полягає в тому, що вона містить елементи творчого характеру, тобто людського фактора, який не підлягає регламентації та формалізації.
Розрізняють дві форми організації інформаційних технологій:
централізовану і децентралізовану, які різняться між собою способом зосередження як засобів обробки так і інформації та організацію технологічних процесів її обробки.
Залежно від ступеня участі користувача в процесі розв’язування задачі з оброблення даних функціональні інформаційні технології можуть бути поділені на пакетні і діалогові, які відповідно при-
Інформатика |
23 |
|
|
таманні централізованій та децентралізованій формам організації інформаційних технологій.
Сучасною формою інформаційних технологій є – розподілена обробка даних у комп’ютерних мережах, також відома як рецентралізована.
Розподілена (рецентралізована) поєднує в собі переваги як централізованої, так і децентралізованої форм і її завданням є організація процесу обробки інформації, розташованої у різних місцях, незалежними комп’ютерами, поєднаними мережею. Часто це виявляється найбільш ефективним використанням ресурсів сукупності комп’ютерів, тому що кожний з них виконує чітко визначену задачу. Мережні інформаційні технології реалізовуються в локальних
та глобальних обчислювальних мережах (ЛОМ та ГОМ).
Серед сучасних і найбільш поширених інформаційних технологій є такі їх форми, як автоматизовані робочі місця (АРМ) фахівців, у яких процеси збирання, збереження, обробки і видачі даних виконуються безпосередньо на підприємствах і в організаціях фахівцями конкретної предметної області.
АРМ фахівця являє собою проблемно-орієнтовану діалогову людино-машинну систему. В залежності від предметної області розроблені і успішно використовуються АРМ економіста, АРМ бухгалтера, АРМ менеджера, АРМ товарознавця і багато-багато інших.
Автоматизоване робоче місце фахівця може включати до себе всю функціональну інформаційну технологію або її частину в залежності від рівня декомпозиції завдань (цілей) у структурі управління об’єктом.
Інформаційні ресурси організації доцільно розглянути на прикладі забезпечення навчальної діяльності студентів електронними ресурсами бібліотек та іншими електронними ресурсами навчальнометодичного забезпечення дисциплін.
24 |
Н. Я. Наливайко |
|
|
Тема 2. Поняття інформації та інформаційних систем
Методичні поради до вивчення теми
Важливість даної теми полягає, в першу чергу, у необхідності розуміння місця і значення інформації у життєдіяльності кожної людини і кожного фахівця, тому що інформація є продуктом і засобом його діяльності у будь-якій сфері: виробничій, комерційній, навчальній.
Тому для усвідомленого вивчення дисципліни актуальними питаннями є основні поняття інформації та інформаційних систем, які є предметом і об’єктом обробки даних засобами сучасних комп’ютерних технологій.
Студенти повинні чітко усвідомити основні властивості та характеристики інформації, її місце в економічній системі, її значення в інформаційних системах. Студентам. для вирішення фахових задач, необхідно розумітися на поняттях класифікації та кодування економічної інформації в умовах комп’ютерних технологій та інформаційних систем. Важливим питанням теми є поняття економічної інформації з її особливостями та властивостями і методами оцінки її обсягів та методиками їх визначення.
Питання теми більш ґрунтовно вивчаються у спеціальних дисциплінах комп’ютерного спрямування «Інформаційні системи та технології», «Комп’ютерні технології» та ін. і широко висвітлюються у відповідній навчально-методичній літературі. Під час вивчення дисципліни «Інформатика» студентам необхідно засвоїти основні ключові поняття для усвідомленого вивчення роботи з програмним забезпеченням сучасних комп’ютерних технологій.
Інформаційні джерела
1.Информатика. Базовый курс. 2-е издание / Под ред. С.В. Симоновича — СПб.: Питер, 2005. — 640 с.: ил.
2.Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчальний посібник / За ред. М.Є. Рогози – К: Видавничий центр «Академія», 2006. – 368 с.
3.Рогоза М.Є., Крещенко Л.Ф., Циганок О.О. Економічна кібернетика (Інформатика): Навчально-методичний посібник. Ч.1. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. – 199 с.
Інформатика |
25 |
|
|
4.Макарова М.В., Карнаухова Г.В., Запара С.В. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчальний посібник / За заг. ред. д. е. н., проф. М.В. Макарової. – 3-тє видання, перероб. і доп.
– Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 665 с.
5.Правила впровадження штрихового кодування товарів у сфері торгівлі: наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 26.03.97 р. – № 196 // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 114–115. – С.8.
6.Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон України від 5.07.1994 р. – № 81//94–ВР // Галицькі контракти. – 1996. – № 47 – с. 44–50.
7.Про інформацію: Закон України від 2.10.1992 р. – № 1642–ІІІ // Галицькі контракти. – 1996. – № 47 – с. 44–50.
Термінологічний словник ключових понять
Ключове слово |
Пояснення |
|
|
|
|
Алфавіт |
– набір знаків, у якому визначено порядок |
|
Байт |
– вісім бітів |
|
Біт |
– найменша одиниця інформації, яка набу- |
|
ває логічного значення 0 або 1 |
||
|
||
Дані |
– інформація, яка пройшла процедуру пере- |
|
робки і призначена для вирішення завдань |
||
|
||
|
– інформаційна сукупність, яка має цілком |
|
Документ |
самостійне змістовне значення і характери- |
|
|
зується повним набором показників |
|
|
– елемент скінченої множини попарно різних |
|
Знак |
елементів. Таку множину знаків називають |
|
|
набором знаків |
|
|
– об’єкт управління (фірма, офіс, організа- |
|
Економічна сис- |
ція, підприємство з їх структурними під- |
|
тема |
розділами), який функціонує у економічній |
|
|
сфері |
|
|
– повідомлення про події, факти, явища, що |
|
Інформація |
проходять в об’єктивному всесвіті і потрібні |
|
|
для прийняття рішень |
|
|
|
26 |
Н. Я. Наливайко |
|
|
|
|
|
|
|
Інформаційно- |
– інформаційна система, що функціонує у |
|
економічна сис- |
економічній сфері |
|
тема (ЕІС) |
|
|
Масив |
– сукупність документів, згрупованих за де- |
|
якою однорідною ознакою |
||
|
||
|
– кількість фактичного корисного часу, ви- |
|
|
траченого на розв’язування конкретної зада- |
|
Машино-година |
чі у однопрограмному режимі роботи ПЕОМ і |
|
|
скоректованого за спеціальним коефіцієнтом |
|
|
при мультипрограмному режимі |
|
|
– розрахункова одиниця визначення обсягів |
|
Нормо-година |
інформації, прийнята в умовах її обробки на |
|
ЕОМ за різними роботами, на які розповсю- |
||
|
||
|
джуються Єдині норми часу, або коефіцієнти |
|
|
– стадії, які проходить інформація від дже- |
|
Переробка інфор- |
рела її виникнення до користувача (збір, ре- |
|
мації |
єстрація, накопичення, збереження, пере- |
|
|
дача, обробка) |
|
|
– структурна одиниця, яка характеризує |
|
|
будь-який конкретний об’єкт управління з |
|
Показник |
кількісного та якісного боку. Являє собою |
|
|
сукупність реквізиту основи з усіма його рек- |
|
|
візитами ознаками. |
|
Реквізит (атри- |
– інформаційна сукупність найнижчого рангу, |
|
бут) |
яка не підлягає поділу на одиниці інформації |
|
|
|
|
Реквізит |
– найменша і неподільна структурна одиниця |
|
|
– відбиває якісні властивості сутності і ха- |
|
Реквізит-ознака |
рактеризує обставини, за яких відбувався |
|
|
той чи інший господарський процес |
|
Реквізит-основа |
– розкриває абсолютне або відносне значення |
|
реквізиту-ознаки |
||
|
||
|
– зміна в часі якоїсь фізичної величини, що |
|
Сигнал |
забезпечує передавання повідомлення (а тим |
|
|
самим і інформації) |
|
Символ |
– елемент даних, який не має змісту (літера, |
|
цифра, знак) |
||
|
|
Інформатика |
27 |
|
|
|
|
|
|
|
– цілеспрямована дія суб’єкта на об’єкт |
|
Управління |
управління для зміни його стану або поведін- |
|
|
ки відповідно до обставин, що змінюються |
|
Файл |
– поіменована область магнітного диска, при- |
|
значена для збереження даних |
|
|
|
|
|
Глибина класифі- |
– кількість ознак класифікації для окремої |
|
кації |
множини (номенклатури) |
|
|
– умовні, прийняті у деякій системі, позна- |
|
|
чення даних з метою скорочення їх опису. |
|
|
Ідентифікація проводиться за прийнятими за |
|
|
домовленістю правилами для кожної окремої |
|
|
системи. |
|
Ідентифікація |
Наприклад, |
|
у ОС Windows графічні позначення команд: |
||
даних |
: Создать, Вырезать, Копи- |
|
|
||
|
ровать, Вставить; |
|
|
у описах назв документів чи назв показни- |
|
|
ків: «Інвентаризаційна відомість» – ІнВед, |
|
|
Код товару – КодТов, Фактичне виконання |
|
|
плану – Факт, та ін. |
|
|
– послідовний поділ множини об’єктів |
|
Ієрархічний ме- |
техніко-економічної інформації на угрупо- |
|
тод класифікації |
вання першого рівня поділу, далі – на угру- |
|
|
повання наступного рівня і т. д. |
|
Класифікація |
– розділення множини на підмножини за од- |
|
норідними ознаками |
|
|
|
|
|
|
– процедура систематизації даних з метою їх |
|
Класифікація да- |
упорядкування та розділення деякої множини |
|
даних на окремі підмножини за визначеними |
||
них |
ознаками, які притаманні об’єктам множини. |
|
|
||
|
Класифікація є основою для кодування даних |
|
|
– процедура присвоєння умовних позначень |
|
|
(кодів) об’єктам з метою скорочення їх опису |
|
Кодування інфор- |
чи подання у необхідній (зрозумілій, напри- |
|
мації |
клад, ЕОМ) формі. |
|
|
Кодування необхідно розуміти у двох аспек- |
|
|
тах: |
|
28 |
Н. Я. Наливайко |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 – подання інформації у ЕОМ (машинні |
|
|
коди); |
|
|
2 – представлення даних при їх обробці. |
|
|
Кодування у обох випадках проводиться за |
|
|
визначеними правилами |
|
|
– процес присвоєння економічній інформації |
|
Кодування |
умовних позначень, підпорядкованих пев- |
|
|
ним правилам |
|
|
|
|
|
– офіційний документ, що являє собою сис- |
|
Класифікатор |
тематизований перелік назв і кодів класи- |
|
фікаційних угруповань або об’єктів класи- |
||
|
||
|
фікації |
|
Класифікаційне |
– частина об’єктів, яка виділена під час кла- |
|
сифікації (клас, підклас, група, підгрупа, |
||
угруповання |
вид, підвид, тип) |
|
|
||
|
|
|
Множина |
– сукупність будь-яких об’єктів, об’єднаних |
|
за деякими ознаками |
||
|
||
|
– універсальна множина даної інформаційної |
|
Номенклатура |
сукупності (список працівників, перелік ма- |
|
|
теріалів, товарів, торгових партнерів тощо) |
|
Ознака класифі- |
– характеристика, яка притаманна множині |
|
кації |
об’єктів залежно від мети класифікації |
|
|
|
|
Підмножина |
– частина множини, об’єднана за конкрет- |
|
ною ознакою (за вимогами користувача) |
||
|
||
|
|
|
Позиція номен- |
– об’єкт номенклатури |
|
клатури |
|
|
|
– машинна операція, яка виконується авто- |
|
Сортування |
матично для упорядкування даних за стан- |
|
|
дартними ознаками |
|
Система класифі- |
– сукупність правил і засобів проведення |
|
кації |
класифікації |
|
|
– аспект класифікації, який використовуєть- |
|
Фасет |
ся під час створення незалежних класифіка- |
|
|
ційних угруповань |
|
Інформатика |
29 |
|
|
|
|
|
|
|
– незалежний поділ множини об’єктів |
|
Фасетний метод |
техніко-економічної інформації на класифі- |
|
класифікації |
каційні угруповання щоразу з використан- |
|
|
ням однієї з обраних ознак |
|
Алфавіт коду |
– система знаків, прийнята для побудови ко- |
|
дового позначення |
|
|
|
|
|
Довжина кодово- |
– кількість розрядів у коді, наприклад по- |
|
значимо що запис ХХХХХ означає довжину |
||
го позначення |
коду – 5 розрядів |
|
|
|
|
Інформаційна єм- |
– кількість класифікаційних ознак у кодо- |
|
ність коду |
вому позначенні |
|
Код |
– знак або сукупність знаків, узятих для по- |
|
значення об’єкта класифікації |
|
|
|
|
|
|
– позначення об’єкта класифікації та (або) |
|
Кодове позначен- |
класифікаційного угруповання знаком або |
|
ня (код) |
групою знаків відповідно до прийнятого ме- |
|
|
тоду кодування |
|
|
–формуванняіприсвоєннякодовогопозначен- |
|
Кодування |
ня об’єкту класифікації, ознаці класифікації |
|
|
та (або) класифікаційному угрупованню |
|
Система кодуван- |
– сукупність правил позначення об’єктів кла- |
|
ня |
сифікації та класифікаційних угруповань |
|
|
|
|
Структура коду |
– порядок розміщення кодових позначень у |
|
коді |
|
|
|
|
|
|
– особлива система кодування символьної |
|
|
інформації про товари або інші товарно- |
|
Штриховий код |
матеріальні цінності у вигляді послідовності |
|
|
темних та світлих смуг, яка може бути про- |
|
|
читана автоматичним цифровим пристроєм |
30 |
Н. Я. Наливайко |
|
|
Основні поняття
1.Поняття інформації та інформаційних систем
Зпозиції курсу базової інформатики ці питання в навчальній літературі висвітлені недостатньо повно, хоча тема є базовою для розуміння процесів обробки інформації. З метою вивчення матеріалу на рівні, необхідному для усвідомленого відношення до процесів обробки інформації, матеріал подається у розширеному варіанті.
Інформатика – прикладна наука, яка вивчає
|
програмно-технічні |
комп’ютерні тех- |
||
інформацію |
засоби (ПТЗ) пере- |
нології (КТ) вирі- |
||
робки інформації |
шення прикладних |
|||
|
||||
|
Computer = |
задач |
||
Елементарну |
HardWare + |
Офісні технології |
||
SoftWare |
|
|||
|
|
|
||
Біологічну |
ЕОМ1 |
ПЗ2 |
АРМ3 |
|
Інтелектуальну |
АІС4 |
|||
|
|
Інформація. За всю історію людством накопичено величезний інформаційний капітал, використання якого забезпечує можливість безперервного розвитку суспільства. Інформація перетворюється у неоціниме надбання, у товар, у засіб відтворення.
Життєдіяльність людини сьогодні багато у чому залежить від наявності у її розпорядженні інформації, поданої своєчасно у необхідній кількості та якості.
ХХ сторіччя називали ерою інформаційного буму та інформаційних технологій, основним завданням яких є забезпечення фахівців різного рівня усім спектром інформації, необхідної для оперативного та якісного вирішення ними своїх професійних завдань.
1 ЕОМ – електронно-обчислювальна машина. Сучасна популярна назва – персональний комп’ютер (ПК).
2 ПЗ – програмне забезпечення для ЕОМ.
3 АРМ – автоматизоване робоче місце.
4 АІС – автоматизовані інформаційні системи.