- •1. Мнім як наука. Зв’язок з іншими науками.
- •2.3 Цілі навчання ім
- •4. Зміст навчання ім
- •5. Методичні принципи навчання ім.
- •6. Методи та засоби навчання ім. Підручник, як головний засіб навчання
- •7. Суть аудіювання.
- •8. Зміст навчання аудіюванню.
- •9. Лінгвопсихологічна характеристика мовленнєвої діяльності.
- •10. Система вправ для формування навичок та вмінь мовлення.
- •11. Активний і пасивний граматичний мінімум.
- •12. Ознайомлення з граматичними структурами активного граматичного мінімуму.
- •13. Автоматизація дії учнів з граматичними структурами активного граматичного мінімуму.
- •14. Ознайомлення та автоматизація дії учнів з граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму.
- •15. Процес засвоєння матеріалу. Ознайомлення з новими лексичними одиницями.
- •16. Активний, пасивний і потенціальний словниковий запас.
- •17. Автоматизація дій учнів з новими лексичними одиницями.
- •18. Фонетичний мінімум.
- •19. Навчання звуків іноземної мови.
- •20. Навчання інтонації іноземної мови.
- •21. Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності.
- •22. Навчання техніки читання.
- •23. Письмо і писемне мовлення.
- •24. Навчання техніки письма.
- •25. Зв’язок письма з іншими видами мовленнєвої діяльності.
10. Система вправ для формування навичок та вмінь мовлення.
Важливість сис-ми вправ полягає у тому, що вона забезпечує як орг-цію процесу засвоєння так і орг-цію процесу навчання. З точки зору організації процесу засвоєння система вправ має забезпечити: 1) підбір необхідних вправ, що відповідають характеру певної навички або певного вміння, 2)визначення необхідної послідовності вправ, 3)розташування навчального матеріалу та його співвідношення, 4) систематичність певних вправ, 5) взаємозв’язок різних видів МД;. Вправа – спец. організоване в навч. умовах багаторазове виконання окремих операцій, дій або діяльності з метою оволодіння ними або вдосконалення їх. Вони містять: завдання (мотив, як виконувати), зразок виконання (якщо необхідно), виконання, контроль, само-, взаємоконтроль (підчас чи після). Типи вправ визначаються за певними критеріями: 1) спрямованість на прийом або віддачу інф-ії (рецептивні, продуктивні, продуктивні тощо); 2) комуніканивність (комун., умовно-комун., мовленнєві, умовно-мовл.); 3) хар-р виконання; 4) участь рідної мови; 5) функція у навч. процесі (контрольні, трен-ні); 6) місце виконання. У системі вправ головне місце мають посідати умовно-комунікативні вправи для формування навичок та вмінь, потім комунікативні – для їх розвитку. Некомунікативні вправи займають підлегле місце (ігровий хар-р).
11. Активний і пасивний граматичний мінімум.
У СНЗ вивчаються не вісі грам. явища ІМ, а спец. відібраний граматичний мінімум, що складається з активного і пасивного грам. мінімуму. Для вираження власних думок ІМ учень має оволодіти тими грам. стр-ми, що входять до активного ГМ. До пасивного ГМ входять такі ГС, якими можуть не користуватися при продуктивній діяльності, але вони потрібні для сприйняття і розуміння мовлення. Для нормального процесу спілкування необхідно володіти обома ГМ. Мета навчання грам. мат-лу ІМ - оволодіння грам. навичками мовлення: репродуктивними (говоріння та письмо) та рецептивними (читання та аудіювання). Грам. навичкі мають хар-тися автомат-тю, стійкістю, гнучкістю та формуються поетапно. Сформованість репрод-ї грам. навички, тобто вміння вибрати потрібну грам. стр-ру та оформити її відповідно до мовних норм – одна з умов вміння висловлювати свої думки усно та письмово. Сформованість рецептивної навички – одна з умов вміння сприймати і розуміти думки інших людей. Сприймаючи грам. форму, ми розпізнаємо ті чи інші ознаки, що сигналізують про дану структуру, їх називають грам. сигналами. (will- Future). Рівні МО: cловоформа, вільне словосполучення, фрази, надфразової єдності, тексту. Способи відображення стр-ри МО різних рівнів: вербальні, описові, правила-інструкції, моделі-схеми, мовленнєві зразки. МЗ –найпоширеніший спосіб, типова одиниця мовлення, що служить опорою для утворення за аналогією інших одиниць з такою ж стр-ою.
12. Ознайомлення з граматичними структурами активного граматичного мінімуму.
Для вираження власних думок ІМ учень має оволодіти тими грам. стр-ми, що входять до активного ГМ. ГС що входять до активного ГМ вживаються у всіх видах МД – читанні, письмі, говорінні, аудіюванні. Тому потрібно формувати як рецептивні, так і продуктивні навички володіння цими стр-ми. Учнів слід знайомити з новими ГС у типових сит-ях мовлення – реальних та уявних, за допомогою вербального опису, ілюстративного, предметного, дійового унаочнення. Кожна стр-ра має функціональну та формальну сторони. При ознайомленні учнів з новою ГС вчитель перш за все повинен звернути їх увагу на функцію цієї ГС, а форма має засвоюватись у нерозривній єдності з функцією. Зараз я ріповім вам англійською мовою про те, що лежить на моєму столі.... Повторити...потім вправи разом. Приклад – ознайомлення учнів з різними часовими формами. Розповісти: коли вживаються, навести конкретний приклад, намалювати схему формування, і т.д.