13. Автоматизація дії учнів з граматичними структурами активного граматичного мінімуму.

Для вираження власних думок ІМ учень має оволодіти тими грам. стр-ми, що входять до активного ГМ. ГС що входять до активного ГМ вживаються у всіх видах МД – читанні, письмі, говорінні, аудіюванні. Тому потрібно формувати як рецептивні, так і продуктивні навички володіння цими стр-ми, а також доводити їх вживання до автоматизму. На етапі ознайомлення завдяки використанню кількох ситуацій мов­лення і різноманітного лексичного наповнення нової ГС починає форму­ватися така якість граматичної навички, як гнучкість. На етапі автоматизації вона продовжує формуватися, але головна мета – сформувати головну якість - автоматизованність. Вона формується на двох рівнях: фрази та надфразової єдності, де крім азтоматизованості має ще бути сформована стійкість навички. Змістом етапу автоматизації є умовно-комунікат., рецептивно-репродукт. (на рівні фрази) та продуктивні (на рівні надфразової єдності) типи вправ. Вправи, що використовуються на рівні фрази: імітація зразків мовлення, підстановка у ЗМ, трансформація ЗМ, завершення ЗМ, відповіді на різні типи запитань, самостійне вживання засвоєної ГС.

14. Ознайомлення та автоматизація дії учнів з граматичними структурами пасивного граматичного мінімуму.

У СНЗ вивчаються не вісі грам. явища ІМ, а спец. відібраний граматичний мінімум, що складається з активного і пасивного грам. мінімуму. Для вираження власних думок ІМ учень має оволодіти тими грам. стр-ми, що входять до активного ГМ. До пасивного ГМ входять такі ГС, якими можуть не користуватися при продуктивній діяльності, але вони потрібні для сприйняття і розуміння усного та писемного мовлення. На початковій та середній стадії весь грам. мат-л засвоюється активно. ГС, що учні мають лише розпізнавати та розуміти з’являється на старшій ступені навчання. Вони і складають пасивний ГМ і вживаються в рецептивних видах МД (ауд-ня і читання). Підчас читання та ауд-ня учень насамперед сприймає графічну або звукову форму ГС і має співвіднести її з відповідним значенням, і вчитель повинен навчити робити це автоматично, сформувати рецептивні грам навички. ГС пасивного мінімуму подаються крупними блоками не в сит-ї мовлення, а в контексті, бо учні зустрінуться з ними у звуковому або графічному тексті. (для читання – у формі таблиці, згадувати з учнями відомі їм ознаки і пояснити нові). Етап автоматизації має рівень окремого речення і рівень надфразової єдності (мікро тексту). Здебільшого тут використовуються некомунікативні рецептивні вправи: розпізнавання ГС, диференціація, та умовно-комунікативні – для перевірки розуміння ГС.

15. Процес засвоєння матеріалу. Ознайомлення з новими лексичними одиницями.

У процесі засвоєння лексичного матеріалу можна виділити:1) озна­йомлення з новими ЛО (семантизація); 2) етап автоматизації, дій учнів з новими Л0, де розрізняють: автоматизацію на рівні слоформи, словосполучення, фрази, речення, надфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності. Далі йде вдосконалення дій учнів з ЛО і як результат має бути ситуативне вживання засвоєних ЛО при висловлюванні своїх думок в усній та письмовій формі, а також контекстне розуміння ЛО при читанні та ауд-ні. Семантизація (розкриття значення ЛО) буває перекладною (однослівний та багатослівний переклад) та без перекладною (наочна, мовна, контекстна, співставлення ЛО, опис, тлумачення іноземною мовою). Вибір способу семантизації залежить від самого слова: форми, значення, сполучуваності, збігу або розбіжності зі словом рідної мови, належність до активного чи пасивного мінімуму, ступінь навчання та підготовки, вікові особливості та підготовку учнів. У багатьох випадках доцільно сполучати декілька способів: ілюстративну наочність, вербальну, невербальну, жести.