Тема 11. Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Надзвичайні ситуації у туризмі. Питання, які розглядаються

1. Надзвичайні ситуації та їх класифікація.

2. Причини виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків.

3. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

4. Надзвичайні ситуації в туризмі.

1. Надзвичайні ситуації та їх класифікація.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення поділяються за такими основними ознаками:

• за сферою виникнення;

• за галузевою ознакою;

• за масштабами можливих наслідків.

Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998р. № 1099 (1099-98-п) "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій", яка виділила чотири класи надзвичайних ситуацій, втратила чинність. Постановою КМУ від 24 березня 2004р. № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" не передбачено класифікації надзвичайних ситуацій за джерелами їх виникнення. Вказана Постанова виділяє як основну підставу класифікації - обсяг заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це наслідок транспортних аварій,катастроф,пожеж, неспровокованих вибухівчи їх загроза, аварійз викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних,радіоактивних,біологічних речовин, раптового руйнування споруд та будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічних аварій на греблях,дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру - це наслідки небезпечних геологічних,метеорологічних,гідрологічних,морських та прісноводних явищ, деградації ґрунтівчинадр, природнихпожеж, змін стануповітряного басейну,інфекційних захворюваньлюдей,сільськогосподарських тварин, масового ураженнясільськогосподарських рослинхворобами чишкідниками, зміни стануводних ресурсівтабіосферитощо.

Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру - це ситуації, пов'язані з протиправними діямитерористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту(збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів ядерних устав іматеріалів, системзв'язкутателекомунікації, напад чи замах на екіпажповітряногочиморського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановленнявибухових пристроїву громадських місцях, викраденнязброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації військового характеру - це ситуації, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураженняабо звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураженнянаселеннявнаслідок зруйнуванняатомнихігідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Залежно від територіального поширення, обсягів, заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, містКиєватаСевастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів(міст обласного значення), Автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше 1% обсягів видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусіднінаселені пункти,інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості об'єкта. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів.

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Загальні ознаки НС:

• наявність або загроза загибелі людей;

• значне погіршення умов життєдіяльності;

• істотне погіршення стану здоров'я людей;

• заподіяння економічних збитків.

2. Причини виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків.

Причини виникнення надзвичайних ситуацій поділяються на природні та антропогенні.

Природні причини. З усього виду небезпек вони належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на:

1. Тектонічні - пов'язані з процесами, що виникають з процесами Землі.

2. Топологічні - причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі.

3. Метеорологічні - пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси які відбуваються в Космосі.

Антропогенні причини. Антропогенні діляться на соціальні та економічні.

Соціальні:

• ріст народонаселення;

• урбанізація;

• непідготовленість населення;

• відсутність інформації про обстановку у НС;

• відсутність нормативно-правової бази;

• недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень і т.д.;

• корупція;

• тероризм.

Економічні:

• недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;

• зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення);

• бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику й т.д.).

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Організація і проведення рятувальних та інших невідклад­них робіт полягає у виконанні заходів, передбаче­них чинним законодавством з пи­тань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій (широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території), що створюють загрозу життю і здоров'ю населення.

Для ор­ганізації і проведення рятувальних та інших аварійно-невідкладних робіт під час ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф, епідемій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення створюються формування цивільного захисту. До проведення таких робіт залучаються: невоєнізовані формування ЦЗ, ме­дичні організації та військові частини і підрозділи.

Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:

• завчасно спланувати дії формувань цивільної оборони як при загрозі нападу так і під час проведення рятувальних та не­відкладних аварійних робіт;

• перевірити та уточнити плани цивільної оборони на на­вчаннях, що проводяться на об'єктах;

• організувати з робітників та службовців, студентів форму­вання цивільної оборони та підготувати їх для роботи в осеред­ках ураження;

• оснастити формування цивільної оборони індивідуальни­ми засобами захисту, приладами, майном, технікою;

• вивести в найкоротші терміни формування цивільної обо­рони, створені в містах, в заміську зону, розмістити їх в завчас­но намічених районах й привести в готовність до проведення рятувальних робіт;

• організувати управління та керівництво формуваннями цивільної оборони при проведенні рятувальних робіт.

До заходів, що необхідні під час про­ведення рятувальних робіт відносять: розвідка маршрутів для фор­мувань ЦЗ, локалізація та гасіння по­жеж, пошук і рятування людей з-під за­валів та зруйнованих захисних споруд, надання першої медичної допомоги та евакуацію потерпілих, санобробку лю­дей та знезараження їх одягу, знезара­ження місцевості, споруд, техніки.

Під невідкладними роботами в осередках ураження розумі­ють:

• локалізація аварій;

• ліквідація або укріплення аварійних споруд;

• прокладання шляхів на заражених територіях і проїздів у завалах знешкодження боєприпасів, вогне- та вибухонебезпечних предметів;

• відновлення та ремонт пошкоджених захисних споруд.

Рятувальні роботи в закладі (установі) поділяють на два етапи:

- перший етап триває з моменту отримання сигналу про не­безпеку до прибуття спеціалізованих формувань цивільної обо­рони;

- другий етап - від прибуття формувань цивільного захисту до виконання ними поставлених завдань (вивезення (виведен­ня) членів колективу в безпечну зону, евакуацію поранених у лікувальні заклади).

На першому етапі рятувальні роботи організовує начальник цивільного захисту закладу чи установи, а виконує їх увесь ко­лектив разом із невоєнізованими формуваннями цього закладу.

З метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у мирний час може проводитися цільова мобілізація. У виняткових випадках допускається залучення працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання невідкладних аварійно-рятувальних робіт за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці. При цьому забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров'я.