Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. посібник ТКД.docx
Скачиваний:
149
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
2.14 Mб
Скачать

Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від масштабів руйнувань об'єкта (підприємства)

Площа об'єкта, км2

Ступінь руйнування об’єкта

Протяжність комунікацій, м/км2

Середній

Сильний

Повний

1

2/3

3/5

5/9

2

3/4

4/6

6/12

3

3/5

5/7

7/14

5000/10 000

4

4/6

7/13

10/20

5

5/8

10/19

13/27

10

8/16

19/37

27/55

50

40/80

95/185

135/275

Всі аварії і відключення інженерних мереж і комунікацій беруться за 100 %, а структура така: водозабезпечення – 20 %, каналізація – 20 %, електропостачання – 20%, газопостачання – 25 %, теплопостачання -15 %.

При площі об’єкта 50 і сильному ступені руйнування об’єкта можна зробити наступні розрахунки.

Якщо протяжність комунікацій становить 5000 м/, то структура буде такою:

  • водозабезпечення = = 19;

  • каналізація = = 19;

  • електропостачання = = 48;

  • газопостачання = = 23,75;

  • теплопостачання = = 14,25.

Якщо протяжність комунікацій становить 10000 м/, то структура буде такою:

  • водопостачання = = 37;

  • каналізація = = 37;

  • електропостачання = = 37;

  • газопостачання = = 46,25;

  • теплопостачання = = 27,75.

    1. Визначення тривалості проведення невідкладних робіт одного виду.

Тривалість проведення невідкладних робіт одного виду (Т) у годинах визначається за формулою:

,

де - коефіцієнт, що враховує умови роботи на загазованій, задимленій території та за інших несприятливих факторів, який приймається за 1,4-2,0;- коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час, дорівнює 1,3-1,4;- ймовірний обсяг роботи, який визначається розрахунком або за таблицями; П - продуктивність формування при виконанні конкретного виду роботи, що визначається розрахунком або за таблицями.

Приймаємо: =1,5; = 1,5; = 6; П = 3.

Тоді:

Т = 1,5∙1,3∙6/3 = 3,9

Отже, тривалість проведення невідкладних робіт одного виду становить 3,9 год.

Завдання 2. Дати інженерну оцінку захисту працівників торгового центру за довільними вихідними даними згідно наведеного прикладу.

Приклад виконання.

    1. Визначення місткості захисних споруд. Площу приміщення (за підлогою), призначеного для укриття людей, розраховують на одну особу в розмірі 0,5 - при двоярусному, 0,4- при триярусному розміщенні нар. Внутрішній об'єм приміщень має становити не менше ніж 1,5на людину. Висота приміщень має бути не більше 3,5 м. Двоярусні ліжка встановлюються при висоті від 2,15 до 2,9 м, триярусні - при висоті 2,9 м і більше.

У робочих приміщеннях пунктів управління має бути 2 на одного працюючого, місця для сидінь повинні мати розмір 0,45 х 0,45 м, а для лежання - 0,55 х 1,8 м. При двоярусному розміщенні кількість місць для лежання - 20 %, а при триярусному - 30 %.

Сховище має бути розраховане так, щоб укрити найбільшу працюючу зміну і місткість визначається сумою місць для сидіння і лежання.

Розраховуємо місткість сховища торгового центру.

  1. Визначається загальна площа основних та допоміжних приміщень за формулою:

= +,

де S1 = 225 м2, S2 = 450 м2 - площі основних приміщень;

Тоді

= 225 + 450 = 675

= +++,

де ,,- площі допоміжних приміщень = 450 м2.

= 675 + 450 = 1125

  1. Визначається місткість сховища згідно з площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою:

= : 0,5,

де Мs - місткість сховища; 0,5- норма на одну людину при двоярусному розміщенні.

Тоді

= 675 : 0,5 = 1350.

  1. Визначається місткість сховища з урахуванням об'єму всіх приміщень за формулою:

= h: 1,5 ,

де - місткість сховища за об'ємом всіх приміщень; 1,5- норма об'єму приміщення на одну людину; h - висота приміщень, м.

Тоді

= 11253: 1,5 = 2250.

Одержані дані за площею та за об'ємомпорівнюються і визначається фактична (розрахункова) місткість. Ця місткість (а це кількість місць)мінімальних із цих двох величин. Тобто:

= 1350.

Після цього визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:

= : N,

де N - кількість осіб персоналу працюючої зміни, що підлягає укриттю.

Отже:

= 1350 : 900 = 1,5.

- якщо Км > 1, то захисна споруда забезпечує всю працюючу зміну;

- якщо Км < 1, то місць мало для працюючої зміни і потрібно передбачити будівництво або пристосування наявних приміщень для решти працівників зміни.

Отже, провівши відповідні розрахунки можна зробити висновок, що при виникненні надзвичайної ситуації захисна споруда забезпечує всю працюючу зміну, оскільки коефіцієнт місткості захисної споруди більший 1.

    1. Визначення захисних властивостей захисних споруд.

Послідовність оцінки захисних споруд від радіаційного ураження така.

1. Визначається максимальний рівень радіації Рmax. Це можна визначити за даними розвідки або за таблицями.

  1. Визначається коефіцієнт ослаблення дози радіації захисної споруди. Цей коефіцієнт залежить від матеріалу, товщини перекриття та розташування захисної споруди (вбудована, чи розташована окремо). Коефіцієнт визначачається за формулою:

= (:) ∙ 2(),

де - коефіцієнт ослаблення дози радіації;- коефіцієнт розміщення (для сховищ, окремо розташованих за межами забудови - 1, в межах забудови - 2, для сховищ вбудованих у будинках: для стін - 2, для перекриттів - 4, для сховищ вбудованих у виробничних спорудах або житловому кварталі: для стін - 4, для перекриттів - 8; h - товщина захисного шару сховища, м, d - товщина шару половинного ослаблення матеріалу перекриття захисного шару, м (за табл. 13.6).

Таблиця 13.6