Норми подачі повітря у сховище

Розрахункові параметри зовнішнього повітря			Норма повітря на одну людину, м^3
Температура, °С	Тепловиділення, ккал	При режимі чистої вентиляції		При режимі фільтровентиляції
До 25	До 10,5	7		2
20-25	10,5-12,5	10		2
25-30	12, 5-14	14		-
Більше 30	12,5—14	20		Розрахунком (до 8)

Розрахунки постачання повітря у сховищах потрібно робити згідно з режимами та обладнанням сховищ фільтровентиляційними та регенеративними установками.

Норми зовнішнього повітря на одну людину, що подається у сховище для людини на 1 год, такі:

при "Режимі І":

- при температурі повітря до 20 °С - 8 м³;

- при температурі повітря 20-25 °С - 10 м³;

- при температурі повітря 25-30 °С - 11 м³;

- при температурі повітря 30 °С - 13 м^я;

при "Режимі II":

-2 м³ на людину;

- 5 м³ на людину, що працює у пункті управління.

Фільтровентиляційні агрегати ФВК-І, ФВК-ІІ застосовуються при температурі повітря не більше 25 °С з місткістю сховища до 600 осіб, а при температурі повітря від 25 °С і більше 30 °С - з місткістю сховища 450 і 300 осіб.

У великих сховищах, крім ФВК-І і ФВК-ІІ встановлюються електроручні вентилятори ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 із фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють лише в "Режимі Н" відповідно — 900-1300 і 1300-1800 м³/год.

Виходячи з цих даних, а також кількості агрегатів проводяться розрахунки подачі повітря в сховище залежно від кількості людей в ньому.

Література: 6Б, 23Б, 14Д, 20Д, 21Д, 22Д.

Тема 14. Підвищення стійкості роботи об'єкта господарювання Питання, які розглядаються

1. Зміст поняття "стійкість роботи об’єкта господарської діяльності".

2. Шляхи підвищення стійкості об’єктів господарювання.

3. Фактори, які забезпечують стійкість функціонування підприємства у надзвичайних ситуаціях.

4. Способи підвищення стійкості об’єктів господарювання.

1. Зміст поняття "стійкість роботи об’єкта господарської діяльності".

В останні роки поряд із заходами, що спрямовані на забезпечення охорони природного середовища, проводиться робота, яка передбачає не тільки підготовку до ліквідації НС, а й підвищення стійкості роботи об’єкта господарської діяльності (ОГД) у НС.

Необхідно підкреслити, що складність виробництва сучасного озброєння потребує широкої кооперації галузей виробництва. При цьому підвищується залежність підприємства одного від другого. Значні руйнування на ОГД і великі втрати серед населення можуть стати причиною різкого зменшення випуску сільськогосподарської і військової продукції, що в свою чергу знизить боєздатність Армії.

Тому, підвищення стійкості роботи ОГД і забезпечення стійких виробничих зв’язків в умовах НС (війни) є особливо важливим питанням і складає одне із головних завдань ЦЗ.

Під стійкістю роботи об’єкта розуміють здатність його під час НС випускати продукцію у запланованому обсязі і номенклатурі, а у випадках впливу на об’єкт вражаючих факторів – в мінімально короткі терміни відновити своє виробництво.

Для об’єктів, що не виробляють матеріальні цінності (транспорт, зв’язок), під стійкістю їх роботи розуміють здатність виконувати свої функції у НС.

На стійкість роботи промислового об’єкта в умовах НС впливають такі фактори:

- надійність захисту робітників і службовців від сучасних засобів ураження;

- здатність інженерно-технічного комплексу (ІТК) протистояти дії вражаючих факторів ядерної зброї;

- надійність систем постачання всім необхідним для виготовлення запланованої продукції (паливо, вода, газ, електроенергія та інше);

- стійкість управління виробництвом;

- готовність підприємства до проведення робіт по відновленню порушеного виробництва.

2. Шляхи підвищення стійкості об’єктів господарювання.

Основні шляхи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів у надзвичайних умовах мирного і воєнного часів:

- забезпечення надійного захисту робітників і службовців від ЗМУ (засобів масового ураження);

- захист виробничих фондів від вражаючих факторів ЗМУ, в тому числі і від вторинних;

- підвищення надійності і оперативності управлінням виробництвом і ЦЗ;

- забезпечення стійкості постачання підприємства електроенергією, газом, водою та інше;

- підготовка об’єкта до проведення відновлювальних робіт.

Підвищення стійкості роботи промислових підприємств в умовах НС мирного і воєнного часів досягається завчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних і організаційних заходів.

Інженерно-технічні заходи (ІТЗ) включають комплекс робіт по підвищенню міцності і надійності будинків, споруд комунально-енергетичних систем, матеріально-технічних запасів.

Технологічні заходи спрямовані на підвищення стійкості виробництва шляхом заміни існуючого технологічного режиму роботи на такий, що виключає можливість виникнення вторинних вражаючих факторів.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій в умовах НС керівного складу об’єкту, штабу, служб та невоєнізованих формувань ЦЗ по захисту робітників і службовців, проведення рятувальних робіт та відновлення порушеного виробництва.