- •1. Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді: поняття позову, його елементи та види
- •2. Процесуальні заходи захисту відповідача проти позову
- •3. Загальна характеристика матеріально-правових та процесуально-правових заперечень проти позову
- •4. Підстави та правові умови подання та розгляду зустрічного позову
- •5. Право на позов та право на пред’явлення позову
- •6. Процесуальний порядок пред’явлення позову
- •7. Поняття мирової угоди, наслідки укладення мирової угоди сторін, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем.
- •8. Поняття, способи та порядок забезпечення позову
- •9. Поняття судового розгляду як стадії цивільного судочинства
- •10. Повноваження головуючого у стадії судового розгляду
- •11. Поняття судового засідання та його частини
- •12. Підстави та наслідки відкладення розгляду цивільної справи
- •13. Підстави та наслідки оголошення перерви в розгляді цивільної справи
- •14. Відмінність відкладення цивільної справи та перерви в її розгляді
- •15. Підстави та правові наслідки зупинення провадження у справі
- •16. Відмінність відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі
- •17. Поняття закриття провадження у справі: його підстави і процесуальні наслідки
- •18. Підстави та процесуальні наслідки залишення заяви без розгляду
- •19. Підготовка цивільної справи до судового розгляду, її процесуальний порядок, строки підготовки
- •20. Судове засідання – процесуальна форма розгляду цивільної справи. Складові частини судового засідання
- •21. Судове рішення
- •22. Перегляд рішень, ухвал, що набрали чинності, у зв’язку з обставинами що знову відкрилися
- •23. Причини виникнення судових помилок
- •24. Порядок виправлення судових помилок судами вищестоящих інстанцій виправлення описок і арифметичних помилок
- •Винесення додаткового рішення
- •Роз'яснення рішення суду
- •25. Право на оскарження судових рішень як елемент права на справедливий судовий розгляд
- •26. Функціональна компетенція суду апеляційної інстанції у цивільному судочинстві
- •27. Застосування принципу правової визначеності при перегляді судових рішень
- •28. Роль верховного суду україни у цивільному процесі
- •29. Правова природа апеляційного провадження
- •30. Порядок реалізації права апеляційного оскарження
- •31. Порядок розгляду справи в суді апеляційної інстанції
- •32. Підстави скасування судових рішень в апеляційному порядку
- •33. Законна сила рішень апеляційного суду
- •34. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •35. Правова природа касаційного провадження
- •36. Порядок здійснення касаційного провадження
13. Підстави та наслідки оголошення перерви в розгляді цивільної справи
Перерва у судовому засіданні - тимчасове зупинення провадження у справі на відносно короткий проміжок часу, яке зумовлено необхідністю вчинення певних процесуальних дій, а також порядком роботи суду.
Підставами оголошення перерв можуть бути:
- вчинення певних процесуальних дій, які не потребують значного часу, зокрема подання нових доказів, запрошення у судове засідання свідка, експерта тощо;
- порядок роботи суду - робочий час та час відпочинку (вихідні, святкові дні).
Тривалість перерв визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали. При оголошенні перерви суд має зазначити час та день, коли буде продовжено слухання справи, про що постановлює ухвалу.
Перерва як ускладнення має свої позитивні моменти, оскільки, на відміну від відкладення розгляду справи, не потрібно починати розгляд справи спочатку. Тобто після того, як новий доказ буде подано суду, розгляд справи продовжується саме з того моменту, з якого він був перерваний, оскільки особи, які беруть участь у справі, - заслухані, докази, які є у справі, - вже досліджені, тому дослідженню підлягатимуть лише нові докази, які затребовувалися.
14. Відмінність відкладення цивільної справи та перерви в її розгляді
Форми ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ, які призводять до тимчасового припинення провадження у справі
ФОРМА ускладнення ОЗНАКА відмінності |
ПЕРЕРВА У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ |
ВІДКЛАДЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ |
ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ |
ПІДСТАВИ
|
перелік підстав чітко не визначений законом та невичерпний. |
відкладення розгляду справи можливе тільки випадках, встановлених законом, перелік підстав невичерпний. |
відкладення розгляду справи можливе тільки випадках, встановлених законом, перелік підстав вичерпний. |
СТРОК |
перерва оголошується на нетривалий строк, закінчення якого визначається конкретною датою |
перерва оголошується на тривалий строк, закінчення якого визначається конкретною датою |
перерва оголошується на невизначений строк, закінчення якого визначається настанням певної події |
ПЕРЕБІГ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ |
перебіг процесуальних строків не зупиняється |
перебіг процесуальних строків не зупиняється |
перебіг процесуальних строків зупиняється, а після відновлення продовжується |
ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛИ |
ухвала про оголошення перерви оскарженню не підлягає |
ухвала про відкладення розгляду справи оскарженню не підлягає |
ухвала про зупинення провадження в справі може бути оскаржена в апеляційному порядку |
ПРАВОВІ НАСЛІДКИ |
після перерви розгляд справи продовжується |
після відкладення розгляд справи починається спочатку |
після відновлення провадження розгляд справи продовжується |
Суттєвою відмінністю відкладення розгляду справи від оголошення перерви в її розгляді є те, що після відкладення розгляду - справа розглядається спочатку, а після закінчення перерви - розгляд справи продовжується.
Суд, постановляючи ухвалу про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді, призначає, відповідно, день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Ті з учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі у процесі, викликаються у судове засідання на призначений день у порядку, визначеному статтями 74-76 ЦПК.
При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися, якщо в судовому засіданні присутні всі особи, які беруть участь у справі. Лише у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
Після відкладення розгляду справи суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення чи доповнити їх, поставивши цим особам додаткові запитання. Але ця можливість передбачена лише для випадків, коли склад суду не змінився і до участі у справі не залучено інших осіб (ч.7ст. 191 ЦПК).