- •1. Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді: поняття позову, його елементи та види
- •2. Процесуальні заходи захисту відповідача проти позову
- •3. Загальна характеристика матеріально-правових та процесуально-правових заперечень проти позову
- •4. Підстави та правові умови подання та розгляду зустрічного позову
- •5. Право на позов та право на пред’явлення позову
- •6. Процесуальний порядок пред’явлення позову
- •7. Поняття мирової угоди, наслідки укладення мирової угоди сторін, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем.
- •8. Поняття, способи та порядок забезпечення позову
- •9. Поняття судового розгляду як стадії цивільного судочинства
- •10. Повноваження головуючого у стадії судового розгляду
- •11. Поняття судового засідання та його частини
- •12. Підстави та наслідки відкладення розгляду цивільної справи
- •13. Підстави та наслідки оголошення перерви в розгляді цивільної справи
- •14. Відмінність відкладення цивільної справи та перерви в її розгляді
- •15. Підстави та правові наслідки зупинення провадження у справі
- •16. Відмінність відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі
- •17. Поняття закриття провадження у справі: його підстави і процесуальні наслідки
- •18. Підстави та процесуальні наслідки залишення заяви без розгляду
- •19. Підготовка цивільної справи до судового розгляду, її процесуальний порядок, строки підготовки
- •20. Судове засідання – процесуальна форма розгляду цивільної справи. Складові частини судового засідання
- •21. Судове рішення
- •22. Перегляд рішень, ухвал, що набрали чинності, у зв’язку з обставинами що знову відкрилися
- •23. Причини виникнення судових помилок
- •24. Порядок виправлення судових помилок судами вищестоящих інстанцій виправлення описок і арифметичних помилок
- •Винесення додаткового рішення
- •Роз'яснення рішення суду
- •25. Право на оскарження судових рішень як елемент права на справедливий судовий розгляд
- •26. Функціональна компетенція суду апеляційної інстанції у цивільному судочинстві
- •27. Застосування принципу правової визначеності при перегляді судових рішень
- •28. Роль верховного суду україни у цивільному процесі
- •29. Правова природа апеляційного провадження
- •30. Порядок реалізації права апеляційного оскарження
- •31. Порядок розгляду справи в суді апеляційної інстанції
- •32. Підстави скасування судових рішень в апеляційному порядку
- •33. Законна сила рішень апеляційного суду
- •34. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •35. Правова природа касаційного провадження
- •36. Порядок здійснення касаційного провадження
35. Правова природа касаційного провадження
Касаційне провадження (від лат.— скасування, знищення) — одна із стадій цивільного процесу, метою якої є перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду.
Ситуації, коли помилкові рішення не оскаржуються і набирають законної сили, потребують створення додаткових гарантій забезпечення законності судових рішень. Такою цивільною процесуальною гарантією є інститут касаційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал — касаційного провадження (ст.ст. 323—352 ЦПК). Крім того, ч. З ст. 14 ЦПК зазначає, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернення до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
Під стадією судового перегляду судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, в касаційному порядку слід, розуміти сукупність процесуальних дій касаційного суду, сторін, осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників процесу, якщо в разі необхідності зазначені особи будуть викликані для надання пояснень у справі (ч. 1 ст. 333 ЦПК), спрямовану на перевірку законності та обґрунтованості судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, а також рішень і ухвал апеляційного суду в межах, установлених ст. 335 ЦПК.
Стадію перегляду в касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, після їх перегляду в апеляційному порядку можна також охарактеризувати як сукупність процесуальних правовідносин, що виникають у суді касаційної інстанції з метою перевірки законності та обґрунтованості зазначених рішень і ухвал.
Перегляд у касаційному порядку судових рішень і ухвал можна визначити і як правовий інститут, під яким слід розуміти сукупність цивільних процесуальних норм, що регулюють діяльність касаційного суду та осіб, які подали касаційну скаргу, спрямовану на перевірку законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, а також рішень і ухвал апеляційного суду в межах вимог, зазначених у касаційній скарзі.
Стадія перегляду у касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, складається з таких частин: 1) відкриття; 2) підготовка справи до касаційного розгляду); 3) розгляд справи по суті; 4) ухвалення рішення, постановлення ухвали та їх проголошення судом касаційної інстанції.
Особливостями касаційного провадження як окремої стадії цивільного процесу є:
1) перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду;
2) здійснення правосуддя судом касаційної інстанції — Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
3) виключний Перелік повноважень суду касаційної інстанції з чіткою регламентацією процесуальної можливості застосування кожного з них;
4) остаточність рішень та ухвал, постановлених за результатами касаційного провадження.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (ч. 2 ст. 324 ЦПК). Неправильне застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права має місце, якщо застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення суду першої або апеляційної інстанцій за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, зокрема у випадках, коли справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, тощо.
Провадження та розгляд справи у касаційному порядку розпочинається за скаргою осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (ст. 324 ЦПК). Зазначені особи мають право звернутися з касаційними скаргами, якими відкривається розгляд справи касаційним провадженням, що розпочинається вирішенням питання прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327 ЦПК) та може мати місце за наявності встановлених ч. 2 ст. 324 ЦПК підстав.
При розгляді справи в апеляційному порядку перевіряється законність і обґрунтованість судових рішень і ухвал суду першої інстанції, а при розгляді справи в касаційному порядку — правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, законність судових рішень та ухвал.
Значення касаційного провадження полягає втому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанцій, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі, інших заінтересованих осіб і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на запобігання порушенню законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.