1.Економіка, як навчальна дисципліна. Підприємство, як предмет господарської діяльності.

1.основна мета, предмет та зміст курсу економіки.

2.цілі і напрямки діяльності підприємства.

3.правові основи функціонування підприємства.

4.класифікація і структура підприємства.

1.1.Економіка- це мистецтво ведення господарства.

Господарча діяльність- це будь яка праця в процесі якої люди виготовляють, транспортують і продають необхідні для власної діяльності продукти і предмети.

Економіка, є основною сферою діяльності людей, що забезпечує її необхідними матеріальними благами.

Економіка, як навчальна дисципліна певна сукупність економічних наук, яка включає в собі політичну економіку (економічна теорія), функціональні економічні науки (мікроекономіка, макроекономіка, бухгалтерській облік і аудит, фінанси, статистика, економіка праці), галузева економіка – це економіка промисловості різних галузей.

Мета курсу– оволодіння основними розділами прикладної економіки, методами організації ефективного господарювання на рівні первинної ланки виробництва.

Предмет курсу– вивчення конкретної форми економічного закону і закономірності розвитку виробництва в господарчій діяльності підприємства.

Основний зміст дисципліни розкривають наступні тематичні розділи:

-підприємство, як суб’єкт господарювання, основи підприємницької діяльності і управління підприємства.

- ресурсне забезпечення діяльності підприємства (виробничі фонди, капітал, нематеріальні ресурси, оборотні кошти, інвестиції, персонал).

- технічна база, організація і планування виробництва (продуктивність, якість, мотивація і оплата праці, витрати і ціни на продукцію та ефективність економіко-фінінсових результатів).

- антикризова система господарювання (економічна безпека підприємства, санація, банкрутство, ліквідація).

1.2.Підприємство – це організаційно відокремлена та економічно самостійна первинна ланка народного господарства, що виготовляє продукцію, виконує визначену роботу, або надає платні послуги.

Будь яке підприємство має історичну назву (шахта, завод, рудник, фабрика), воно може включати кілька організаційних утворень (комбінат, об’єднання, холдінг). На сучасному етапі, ці організаційні утворення називаються фірми або концерни.

Місія або головна метапідприємства полягає у виробництві продукції або наданні послуг, для задоволення потреб ринку для одержання максимально можливого прибутку.

На основі місії визначаються загально фірмові цілі, які повинні бути:

- конкретними і вимірними, для правильних господарчих рішень стосовно діяльності підприємства.

- цілі повинні бути обмежені у часі (прогнозовані, від 1-5-тактичні, від 5-10 – стратегічні, до 1 року - оперативні).

- цілі повинні бути досяжними для підвищення ефективності діяльності підприємства.

- цілі повинні бути взаємодоповнюючими, тобто для досягнення однієї мети не повинні перешкоджати інші цілі.

- цілі повинні бути чітко сформульовані до кожного виду.

Головні напрямки діяльності підприємства

1. Вивчення ринку товарів (маркетинг, вивчення конкурентно спроможності, вимог споживачів, аналіз каналів збуту товарів).

2. Інноваційна діяльність, втілення нових науково – технічних розробок, ефективних нововведень, конструкторська – технологічна підготовка виробництва.

3. Виробнича діяльність – це планування обсягу продукції, програма випуску продукції, забезпечення виробництва необхідними ресурсами.

4. Комерційна діяльність – це організаційно – економічні заходи для отримання прибутку.

5. Після продажний сервіс – це здійснення пуску – налагоджувальних робіт поставленого устаткування і їх гаранті йно – технічного обслуговування.

1.3. Правовими основами, що регулюють діяльність підприємства, є наступні юридичні акти:

- закон про підприємство

- статут підприємства

- колективний договір

Основні розділи закону про підприємство в Україні

- загальні положення (висвітлено підприємство та його основні цілі, види підприємств, об’єднання підприємств, законодавство про підприємство).

- створення підприємства та порядок його реєстрації (загальні умови створення, державна реєстрація, створення відокремлених підрозділів, ліцензування підприємств, статут підприємства).

- майно підприємства (підрозділи формування і використання майна; володіння і використання природних ресурсів; гарантії майнових прав; управління підприємством і самоуправління трудового колективу (загальні принципи управління; трудовий колектив і самоуправління; керівництво підприємством; колективний договір); господарська, економічна і соціальна діяльність (прибуток; трудові доходи працівників; планування діяльності, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання, забезпечення засобами виробництва, ціноутворення, фінансова діяльність, соціальна діяльність); підприємство і держава (гарантії і права; правові і економічні умови господарювання; облік і звітність; комерційна таємниця; відповідальність; контроль за діяльністю і взаємовідносини з місцевими радами); ліквідація і реорганізація підприємства (умови ліквідації і реорганізації, ліквідаційна комісія; порядок задоволення претензій кредиторів)).

Статут підприємства– це сукупність правил, що регулюють діяльність підприємства та взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання. Статут повинен відповідати положенню закону про підприємство і в ньому повинно бути чітко сформульовано повне найменування і місце знаходження підприємства, власник або засновник, місія та основні цілі діяльності, органи управління і порядок їх формування, джерела і порядок формування майна, порядок реорганізації і ліквідації діяльності.

Колективний договір– це угода між трудовим колективом в особі профспілки і адміністрацією підприємства, яка використовує найману працю. Колективний договір повинен укладатись щорічно, реєструватись в органах місцевої влади і в ньому повинні регулюватись виробничі, економічні, трудові відносини працівників з власником; визначатись заходи забезпечення належних умов і оплати праці, а також соціального захисту усіх категорій персоналу.

1.4. Класифікація підприємств відбувається за наступними ознаками:

1. мета і характер діяльності (комерційні і некомерційні);

2. форма власності (приватні, державні, колективні, спільні);

3. належність капіталу (національні, іноземні, спільні);

4. правовий статус і форма господарювання (одноосібні, господарчі товариства, кооперативні товариства);

5. за галузевим і функціональним видом діяльності (промислові, будівельні, транспортні, сільско - господарські, торгівельні, банківські, страхові і т.п.);

6. за територіальною цілісністю і за ступенем підпорядкованості ( головні, дочірні, асоційовані, філії);

7. за розміром і чисельністю осіб (малі – до 100 осіб; середні – до 500; великі);

Виробнича структура- це склад основних, допоміжних і обслуговуючих підрозділів, де виконуються виробничі процеси для випуску готової продукції. Залежно від форми організації основних підрозділів, виробнича структура буває:

- побудована за технологічним принципом, основана на виконанні однієї операції, або роботи;

- за предметним принципом, виробнича структура виробляє окремий вид продукції або окремий вузол виробу;

- за змішаним принципом (предметно - технологічна), за цим принципом побудована виробнича структура вугільних підприємств.

Виробнича структура шахти

Схема структури управління (лінійно - функціональна)

Лінійно – функціональна структура підприємства передбачає планування і контроль за ходом робіт виконують підрозділ А, Б, В, безпосередню роботу виконують 1, 2, 3. Всі вони підкоряються керівникові та його заступникам за напрямками I,II,III.