- •1.Економіка, як навчальна дисципліна. Підприємство, як предмет господарської діяльності.
- •2. Особливості видобувної промисловості
- •1. Техніко – економічні особливості видобувної промисловості.
- •2. Специфіка гірничих підприємств.
- •3. Продукція гірничих підприємств
- •3. Форми організації виробництва. Типи виробництва і методи його організації.
- •1. Спеціалізація і кооперування виробництва і їх види.
- •2. Концентрація і комбінування виробництва і їх види.
- •3. Типи виробництва і методи його організації.
- •4. Основні фонди підприємств
- •5. Оборотні кошти.
- •5.1.Поняття і економічний зміст.
- •5.2. Склад і структура оборотні коштів.
- •5.3. Показники використання оборотних коштів.
- •6.Заробітна плата і нормування на підприємстві
- •7.Трудові ресурси підприємства
- •1. Класифікація і структура трудових ресурсів на підприємстві.
- •2. Облік, аналіз і планування чисельності на підприємстві
- •3. Продуктивність праці і трудомісткість робіт на підприємстві.
- •8. Вартісна оцінка діяльності підприємства.
- •1. Поняття і економічна сутність показників собівартості продукції.
- •2. Види собівартості.
- •3. Кошторис витрат на виробництво і статті калькуляції.
- •9. Вартісна оцінка продукції гірничих підприємств. Прибуток і рентабельність виробництва.
- •1. Вартісна оцінка продукції гірничих підприємств.
- •2. Прибуток.
3. Форми організації виробництва. Типи виробництва і методи його організації.
1. Спеціалізація і кооперування виробництва і їх види.
2. Концентрація і комбінування виробництва і їх види.
3. Типи виробництва і методи його організації.
3.1. Спеціалізація виробництва – це зосередження виробництва однорідної продукції в окремих галузях, на окремих підприємствах або в цехах і підрозділах, які виготовляють вироби одного виду або визначену кількість виробів одного виду.
Спеціалізація– це розподіл праці між галузями, підприємствами і підрозділами, яка поділяється на галузеву, фірмову або заводську, або внутрішньо фірмову.
При галузевій спеціалізації об’єднані групи підприємств виготовляють продукцію однакову за призначенням і характером технологічних процесів, котрі використовуються для її виготовлення. Спеціалізація підприємства або фірмова спеціалізація характеризується галузевою номенклатурою виготовлення продукції з одночасною відокремленістю різноманітних процесів, які виготовляються на підприємстві за визначеною технологією.
Внутрішньо – заводська– характеризується у закріпленні за цехами, дільницями або робочими місцями виготовлення окремих видів продукції або окремих стадій технологічного процесу.
Існує три види спеціалізації:
1. предметна, при якій підприємство виготовляє окрему продукцію для іншого підприємства;
2. по детальна спеціалізація, якщо одне підприємство поставляє іншому окремі деталі або вузли;
3. технологічна, якщо одне підприємство для іншого виконує окремі технологічні процеси, роботи або надає послуги.
Схема виробничого процесу при спеціалізації
ОП1→ОП2→ …ОПП деталь 1
ОП1→ОП2→ОП3 вузол 1
(предметна спеціалізація)
ОП1→ОП2 деталь 2 готовий виріб
ОП1→ОП2→ОП3
(по детальна спеціалізація)
ОП1→ОП2 деталь 3 вузол 2
ОП1→ОП2
ОП1→ОП2→деталь 4
Кооперування – це форма організації виробництва, для якої характерно встановлення тривалих виробничих і управлінських зв’язків між спеціалізованими підприємствами, які виготовляють однорідні вироби.
Види виробничої кооперації:
- предметна;
- по детальна;
- технологічна.
Кооперування буває :
* регіональне, коли у виготовленні продукції беруть участь декілька організацій або підприємств у різних галузях даного регіону;
* галузева кооперація, коли у виготовленні продукції беруть участь підприємства однієї галузі;
* міжнародна – коли у виготовленні продукції беруть участь підприємства різних країн.
3.2. Концентрація виробництва – це зосередження виробництва одного або кількох видів продукції, або надання послуг в великій організації в межах певного регіону.
Розмір організації характеризується обсягом продажу, чисельністю робітників і вартістю основних засобів.
Концентрація виробництва здійснюється в 3 основних формах:
1. концентрація спеціалізованого виробництва;
2. концентрація комбінованого виробництва;
3. збільшення розмірів універсальних виробництв.
Найбільш ефективна 1 форма, яка забезпечує зосередження однорідного виробництва на великих підприємствах і дозволяє застосовувати високопродуктивні спеціалізовані машину і техніку, та сучасні методи організації виробництва. 2 форма виробництва менш продуктивна, але забезпечує послідовне виконання технологічних процесів комплексу переробки сировини, зменшення відходів виробництва, зменшення викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище.
Найменш ефективна 3 ферма, при якій концентруються підприємства непов’язані між собою не однорідністю не послідовністю переробки сировини.
Концентрація виробництва розвивається на основі впливу 2 основних факторів:
- зріст потреби у визначених видах продукції;
- зростання науково – технічного прогресу у визначеній галузі, за рахунок підвищення якості продукції та зниженні ціни.
Комбінування виробництва– це форма організації виробництва заснована на сполученні різних галузей виробництва в одній великій організації з метою спрощення між виробничих зв’язків по технологічному ланцюгу.
Основні ознаки комбінування:
- технологічна можливість об’єднання не однорідних підприємств за одним технологічним ланцюжком;
- пропорційність виробництва за потужністю;
- повинні бути територіально поєднані;
- мати якісні комунікації між різними виробництвами.
В залежності від технологічних робіт, характеру виробництва, комбінування може бути в 3 основних формах:
1. комбінування на основі послідовної переробки сировини:
Руда → конгломерат → чавун → сталь → прокат
2. комбінування на основі використання на основі відходів виробництва:
3. комплексна переробка сировини:
Деревина → папір → відходи (тирса) → ДВП
3.3. В залежності від рівня концентрації і ступеню спеціалізації розрізняють 3 типи виробництва:
1) масове – це виробництво, в якому постійно протягом тривалого періоду часу виготовляються одночасно у великій кількості один виріб або обмежена номенклатура виробів. Характерно для вузько спеціалізованих підприємств.
2) серійне – це виробництво, в якому виготовляється більш широка номенклатура виробів, при цьому вироби кожного найменування випускаються періодичними серіями. В залежності від розміру сері розрізняють крупносерійне і дрібносерійне виробництво.
3) одиночне виробництво – в якому випускають продукцію у невеликих кількостях при цьому окремі її види більш ніколи не повторюються у виробництві.
Тип виробництва визначає метод його організації, розрізняють поточний, партіонний, одиночний методи виробництва.
Поточний методзаснований на ритмічній повторює мості основних, допоміжних і обслуговуючих виробництв, які виконуються на спеціальних робочих місцях по ходу технологічного процесу. Характерний для масового і крупносерійного типу виробництва.
Партіонний метод – при якому періодично виготовляються обмежена номенклатура продукції в кількості, яка визначається розмірами (партії) її випуску, характерний для серійного виробництва.
Одиничний метод –при якому виготовляється широка номенклатура виробів в одиничних екземплярах, характерний для одиничного типу.
Фактори, які визначають вибір методу організації виробництва:
- номенклатура продукції, що випускається;
- обсяг продукції;
- періодичність випуску продукції;
- трудомісткість продукції;
- характер виробничого процесу.