5. Оборотні кошти.

5.1.Поняття і економічний зміст.

5.2. Склад і структура оборотні коштів.

5.3. Показники використання оборотних коштів.

5.1.Виробничі фонди підприємств поділяються на основні і оборотні. До основних виробничих фондам відносяться засоби праці, до оборотних виробничих фондів – переважно предмети праці.

Оборотні виробничі фонди поділяються на 2 частини. До 1 відносять виробничі запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, палево, тари і тарні матеріали, допоміжні частини для поточного ремонту, інструмент і обладнання, які знаходяться на базах і складах підприємств. До 2 – матеріальні засоби, які знаходяться у процесі виготовлення (незавершене виготовлення, полу фабрикати власного виготовлення і витрати наступних періодів).

Без визначеної кількості оборотних фондів функціонування підприємства неможливе. Для створення цих фондів підприємстві необхідно мати певну суму грошових коштів.

Весь комплекс засобів, що функціонують у сфері обігу і необхідних підприємству для його нормальної діяльності, носить назву фондів обігу.

Спільність грошових засобів, які були вкладені у оборотні виробничі фонди і фонди обігу, складають оборотні засоби підприємства.

Тобто, оборотні кошти – це грошові засоби, які були вкладені підприємством у виробничі запаси товарно – матеріальних цінностей, незакінчене виробництво, витрати майбутніх періодів, у остатки готової нереалізованої продукції, а також грошові засоби, які знаходяться на різних стадіях процесу обігу.

Для оборотних коштів характерно те, що вони авансуються підприємством у грошовій формі і після реалізації продукції повертаються до первинного пункту авансування у тій самій грошовій формі, щоб знову і знову повторювати свій кругообіг.

5.2.Оборотні кошти, які вкладені у оборотні виробничі фонди, розділяються на кошти, асигновані на створення виробничих коштів, і кошти, які функціонують в процесі виробництва.

Основне призначення виробничих запасів – забезпечення спів падання між періодичним надходженням матеріальних ресурсів, з одного боку, і непричинним їх використанням – з іншого. Основне призначення оборотних коштів, які функціонують в процесі виробництва – забезпечення непереривності ходу виробничого процесу виготовлення продукції.

Виробничі запаси. До їх складу входять запаси сировини і основних матеріалів, допоміжні матеріали, паливо, тари та інше.

Кошти, які функціонують у процесі виробництва.У їх число включені кошти, які вкладені у незакінчене виробництво, полу фабрикати і витрати наступних періодів.

Фонди обігу.До цієї групи відносять оборотні кошти, які обслуговують сферу обігу. Вони фінансують готову продукцію на всіх стадіях її шляху до споживача (які є на складі; перебуваючи на відповідальному зберіганні у покупця); знаходяться у вигляді грошових коштів у розрахунках з постачальником і користувачем. Ці кошти дозволяють підприємству вести фінансові розрахунки із постачальниками матеріалів, енергії, розраховуватися за різні послуги інших підприємств, видавати заробітну платню.

Готова продукціяпредставляє собою вартість виробленої продукції, відповідної встановленим стандартам і виготовлена для продажу на сторону (вугілля, брикети, руда).

Відправлена продукція – це продукція відправлена покупцю, але не оплачена по різ ним причинам.

Грошові кошти. До цієї групи відносять грошові кошти у касі підприємства, в акредитивах, на особистих рахунках, у грошових переказах і тому подібному.

Кошти в розрахунках.До цієї групи коштів відносять дебіторські заборгованості, аванси постачальників, робочім. Дебіторські заборгованості – це суми грошових коштів, на лежачих підприємству від його боржників.

Співвідношення величини окремих елементів оборотних коштів, виражена у процентах до їх спільної наявності, називається структурою оборотних коштів.

5.3. Оборотні кошти виробництва знаходяться у постійному русі, протягом якого вони увесь час змінюють свою натуральну форму, проходячи декілька стадій.

На 1 стадії оборотні кошти переходять із грошової форми у товарну – у виробничі запаси лісу, метала і інших предметів праці.

На 2 стадії – у сфері виробництва – здійснюється процес використання виробничих запасів предметів праці у натуральній формі і перенесення їх вартості на щойно створений продукт.

3 стадія кругообігу оборотних коштів протікає у сфері обертання і замикається у реалізації готової продукції. При цьому виконується перевтілення виготовленої продукції із товарної форми у грошову.

Кругообіг оборотних коштів підприємства завершується надходженням на його розрахунковий рахунок грошей від користувача його продукції. При цьому грошова форма, яку приймають оборотні кошти підприємства, являє собою початкову стадію наступного обороту оборотних коштів.

Тобто, для забезпечення безперервного виробництва оборотних коштів підприємства повинні знаходитись у постійному русі, безперервно переходячи із однієї стадії кругообігу в іншу. У своєму кругообігу вони проходять грошово – товарну, виробничу і товарно – грошову стадії.

Ефективність використання ОС характеризується наступними показниками: 1) коефіцієнт оберту грошових коштів

Коб=Ст./Qск.г,

визначається число обертів, які робить ОС за календарний період. Ст. – об’єм реалізації товарної продукції, Qск.г – величина оборотних нормованих коштів. 2) середня тривалість одного оберту у календарних днях:

Доб=Nк.д./Коб

Nк.д. – кількість календарних днів у періоді. Коб – коефіцієнт, що враховує оберти коштів.

В якості показників, які характеризують економічну ефективність прискорення обертів обертових коштів, використовують величини їх абсолютного і відносного вивільнення. Абсолютне вивільнення ОС – характеризує суму ОС, яка вивільнюється на підприємстві у результаті прискорення їх оберту. Відносне вивільнення ОС характеризує різницю між обертами ОС, які були б необхідні при фактичному випуску продукції і ОС, які використовувались при фактичному випуску.