Трактори і автомобілі
Тести по розділу «Теоретичні основи мобільних енергетичних засобів»
1. Система машин для механізації сільськогосподарського виробництва це:
1. Мінімально необхідна номенклатура сільськогосподарських машин і знарядь, призначених для комплексного виконання всіх технологічних процесів у сільськогосподарському виробництві в оптимальні агротехнічні терміни;
.2. Мінімально необхідна номенклатура сільськогосподарських машин і знарядь, призначених для виконання одного технологічного процесу у сільськогосподарському виробництві в оптимальні агротехнічні терміни.
2. Під означенням МЕЗ слід розуміти:
1. Самохідні машини, конструкція яких не містить вбудованих робочих органів, що призначені для виконання визначених технологічних операцій;
2. Самохідні машини, які обладнані вбудованими робочими органами, що призначені для виконання визначених технологічних операцій.
3. Що означає енергетичний модуль:
1. Це сільськогосподарські трактори різного призначення, їх модифікації і різновиди, тракторні самохідні шасі, енергетичні засоби типу «Полісся», мотоблоки;
2. Це трактори і автомобілі які мають вбудовані робочі органи.
4. Що означає технологічний простір:
1.Під технологічним простором розуміють передбачене компонуванням енергетичного засобу місце для розташування сільськогосподарської машини або додаткового технологічного встаткування;
2. Це сукупність параметрів машини, що характеризують можливість і умови прямого огляду (без застосування допоміжних пристроїв) об'єктів спостереження з робочого місця оператора в процесі керування машиною.
5. Основні технологічні вимоги, що пред'являються до МТА: можна виразити наступними узагальненими показниками:
1. Продуктивність, агротехніка, собівартість робіт;
2. Агрегатіруємость, зручність і безпека роботи, надійність енергетичного засобу.
3. Агротехнічним просвітом, пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці, оглядовості з місця водія і керованості.
4. Вартостью енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат.
6. Продуктивність технологічного процесу залежить:
1. Номінального тягового зусилля трактора, потужності двигуна, агрегатіруємості трактора із сільськогосподарськими машинами, здатності трактора нести деякий запас технологічного матеріалу; важливу роль грають зручність і безпека роботи тракториста і надійність енергетичного засобу;
2. Від ступеню шкідливої дії тракторних рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіта і пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці;
3. Оглядовості з місця водія і керованості;
4. Від вартості енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат.
7. Агротехнічні властивості залежать:
1. Від ступеню шкідливої дії тракторних рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіта і пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці,. оглядовості з місця водія і керованості;
2. Від вартості енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат;
3. Номінального тягового зусилля трактора, потужності двигуна, агрегатіруємості трактора із сільськогосподарськими машинами;
4. Здатності трактора нести деякий запас технологічного матеріалу; важливу роль грають зручність і безпека роботи тракториста і надійність енергетичного засобу.
8. Вартісні показники залежать:
1. Від вартості енергетичного засобу, паливної економічності і експлуатаційних витрат;
2. Номінального тягового зусилля трактора, потужності двигуна, агрегатіруємості трактора із сільськогосподарськими машинами;
3. Здатності трактора нести деякий запас технологічного матеріалу; важливу роль грають зручність і безпека роботи тракториста і надійність енергетичного засобу;
4. Від ступеню шкідливої дії тракторних рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіта і пошкоджуваністю культурних рослин, особливо при міжрядній обробці,. оглядовості з місця водія і керованості.
9. Конструктивні параметри мобільних енергетичних засобів це:
1. Вага трактора і потужність двигуна, компонувальна схема, відповідність призначенню трактора двигуна, трансмісії, ходової системи, рівень автоматизації, оснащеність технологічним устаткуванням;
2. Технологічні простори, навісоспроможність, ергономіка, номінальне тягове зусилля трактора;
3. Оглядовість, керованість, тиск на ґрунт, просвіт, витрата палива і мастила, ціна трактора;
4. Номінальне тягове зусилля трактора, номінальне тягове зусилля трактора, оглядовість, керованість, тиск на ґрунт, просвіт.
10.Які колеса мав трактор у 1920-роки:
1. Металеві з грунтозацепами;
2. Дерев’яні;
3. Гумові;
4. Пневматичні шини.
11. Застосування дизелів замість карбюраторних двигунів обумовлене тим:
1. Що дизель володіє вищими індикаторними показниками, забезпечує економію палива приблизно на 30%, тому питома витрата палива у нього значно нижча, ніж у карбюраторного двигуна, має вищі протипожежні властивості;
2. Що дизель має гірщи індикаторні показники, вищу витрату палива приблизно на 30%, ніж у карбюраторного двигуна;
3.
Характер залежності питомої витрати
палива
від навантаження носить більш крутий
характер;
4. Підвищує вартість сільськогосподарського: робіт, що виконуються трактором з дизелем.
12.Якій привід на задню вісь був у вантажівок 1910-1920 років:
1. Ланцюговий;
2. Пасовий;
3. Карданна передача;
4. Не було.
13. По призначенню трактори розрізняють на:
1. Промислові, сільськогосподарські, лісопромислові, лісогосподарські й меліоративні трактори;
2. Загального призначення, універсально-просапни, спеціалізовани і малогабаритні;
3. Віноградниковий, буряківничий, гірський, болотохідний, тепличний, тваринницький і інщі.
14. Трактори загального призначення використають:
1. У рослинництві для виконання робіт (оранка, суцільна культивація, посів, збирання кормових і зернових культур).
2. Головним чином для оброблення просапних культур.
3. Для виконання робіт з оброблення й збирання окремих культур або для особливих виробничих умов;
4. Як лісогосподарські.
15. За якою ознакою класифікують вітчизняни трактори:
1. Номінальне тяговое зусілля;
2. Конструктивна вага трактора;
3. Номінальна потужність двигуна;
4. Номінальна тягова потужність.
16. Міжнародна практика використовує класифікацію тракторів (стандарти ICO), яка приймає за визначальний параметр
1. Максимальну тягову потужність;
2. Максимальну потужність двигуна;
3. Номінальну потужність двигуна;
4 .Конструктивну вагу трактора.
17. Особливість компонування тракторів з колісною формулою 4К4 б:
1. Для реалізації великої сили тяги на гаку, тому обидві осі зробили провідними, а передні і задні колеса – однакового (великого) розміру;
2. Для високої вантажопідйомності передніх коліс і гарною пристосованості до роботи з комбінованими агрегатами;
3. Для гарного огляду технологічного процесу, виконуваного фронтально навішеною машиною;
4. Для більш високої пристосованості до реалізації прогресивних технологій і складанню комбінованих агрегатів завдяки збільшенню навантажувальної здатності ходової системи.
18.За якою ознакою класифікують мобільні енергетичні засоби по компонувальним схемах:
1. По кількості технологічних просторів навколо трактора;
2. По запасу вантажопідйомності, для розміщення ємності з технологічним матеріалом;
3 .По типу трансмісії і керуванню;
4. По потужності двигуна.
19. Кілька технологічних просторів мають трактори компоновки класик-М:
1. Два; 2.Три; 3.Чотири; 4.Одне.
20. Основними властивостями ґрунту, від яких залежить характер взаємодії рушія трактора із ґрунтом, це:
1. Структура та механічний склад, вологість, щільність, опір стисканням і навантаженням, що зрушують;
2. Тиск рушіїв на ґрунт, зменшення кількості проходів, застосування порівняно нешироких коліс, що добре вписуються в міжряддя просапних культур;
3. Щільність, що у значній мірі визначає пористість, зміст вологи, гранометричність складу, кількості живих організмів і мікроорганізмів.
21. Структуроутворення ґрунту відбувається під впливом наступних факторів:
1. Біогенні, кліматагенні, діяльність людини;
2. Коренева система рослин і різні живі організми;
3. Зволоження і висихання, зміна температур, заморожування і відтавання ґрунту і інші;
4. Обробкою та іншими видами впливу на ґрунт.
22. Під універсальністю розуміють:
1. Здатність енергетичного засобу ефективно виконувати в складі МТА найбільший набір сільськогосподарських операцій із загальної їхньої кількості;
2. Виконання сільськогосподарських операцій;
3. Експлуатаційно-технологічні показники;
4. Використання трактора протягом певного часу, наприклад календарного року.
23. Оцінку технологічної універсальності здійснюють:
1. Коефіцієнтом використання трактора протягом певного часу, наприклад календарного року;
2. Кількістю відпрацьованих днів;
3. Переліком технологічних операцій;
4. Ефективністю використання енергетичного засобу.
24. Ефективність використання енергетичного засобу на окремих видах робіт, залежить від:
1. Показників ефективності використання мобільного енергетичного засобу відповідно в складі комбінованих агрегатів, на ґрунтообробних операціях, на міжрядній обробці просапних культур, на транспортних роботах, на збиральних роботах, включаючи кормозбиральні операції;
2. Запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом;
3. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга;
4. Залежить від ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки.
25. Показник (аа) ефективності використання мобільного енергетичного засобу в складі комбінованих агрегатів залежить від:
1. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;
2. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки;
3. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті;
4. Ефективності роботи трактора на виконанні міжрядної обробки просапних культур. Як основні вимоги до конструкції: низький тиск рушіїв на ґрунт, регулювання колії, достатній агротехнічний просвіт, вписуваємість рушіїв у міжряддя по ширині, гарний фронтальний огляд.
26. Показник (ап) ефективності використання мобільного енергетичного засобу, на ґрунтообробних операціях залежить від:
1. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки;
2. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;
3. Ефективності роботи трактора на виконанні міжрядної обробки просапних культур. Як основні вимоги до конструкції: низький тиск рушіїв на ґрунт, регулювання колії, достатній агротехнічний просвіт, вписуваємість рушіїв у міжряддя по ширині, гарний фронтальний огляд;
4. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті.
27. Показник (амо) ефективності використання мобільного енергетичного засобу на міжрядній обробці просапних культур залежить від:
1. Ефективності роботи трактора на виконанні міжрядної обробки просапних культур. Як основні вимоги до конструкції: низький тиск рушіїв на ґрунт, регулювання колії, достатній агротехнічний просвіт, вписуваємість рушіїв у міжряддя по ширині, гарний фронтальний огляд;
2. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;
3. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті;
4. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки.
28. Показник (атр) ефективності використання мобільного енергетичного засобу на транспортних роботах залежить від:
1. Пристосованості енергетичного засобу до виконання транспортних робіт і характеризується, насамперед, типом ходової системи трактора. Гусеничні трактор: застосовують тільки в якості резервних транспортних засобів і в умовах крайнього бездоріжжя, тому що вони, з одного боку, не ефективні внаслідок малої транспортної швидкості, а з інший, – і ходова система піддається великому зношуванню при роботі на транспортних швидкостях;
2. Оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами, запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом, запасу по вантажопідйомності переднього мосту, наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом, кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу;
3. Ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті;
4. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга, наявності системи регулювання глибини оранки.
29. Показник (
)
ефективності використання мобільного
енергетичного засобу на збиральних
роботах, включаючи кормозбиральні
операції залежить від:
1. Енергетичного засобу в агрегаті зі збиральними машинами. При цьому варто оцінити можливість агрегатування енергетичного засобу кормозбиральними машинами, ефективна робота з якими пред'являє наступні додаткові вимоги: висока потужність двигуна (200...300 к.с.), безступінчаста, автоматично регульована трансмісія, наявність ВВП, що має кілька передач і здатного тривалий час працювати в режимі передачі повної потужності двигуна, фронтальне навішення збиральної машини, запас поздовжньої стійкості енергетичного засобу при до навішенні збиральної машини позаду, повний реверс трансмісії та робочого місця тракториста, високе розташування водія для гарної оглядовості технологічного процесу;
2. Запасу двигуна по потужності, наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності, наявності переднього ВВП, запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом;
3. Номінального тягового зусилля трактора, ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача його зчіпної ваги (ГЗВ), типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю), узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга;
4. Залежить від ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки.
30. Найбільшу суму балів технологічної універсальності тракторів різних компонувальних схем має:
1. Системний–4; 2. Системний–3, 3. Класик–М; 4. Класик.
31. Найменшу суму балів технологічної універсальності тракторів різних компонувальних схем має:
1. Класик; 2. Системний–4; 3. Системний–3; 4. Класик–М.
32. Потенційна продуктивність енергетичного засобу це:
1. Продуктивність зі знаряддям такої ширини захоплення, при якій його тяговий опір дорівнює номінальному розрахунковому тяговому зусиллю трактора, а швидкість руху МТА максимальна при даній потужності двигуна;
2. Показник, по якому розділяються між собою дві дисципліни – теорія технологічної експлуатації трактора і теорія експлуатації МТП;
3. Продуктивність яка характеризує потенційні можливості енергетичного засобу, які можуть бути використані в процесі його експлуатації;
4. Параметри і характеристики енергетичного засобу.
33. Коефіцієнт використання ваги трактора це:
1. Відношення сили тяги на гаку трактора до ваги трактора;
2. Відношення сили тяги на гаку трактора до потужності двигуна;
3. Відношення потужності двигуна до сили тяги на гаку;
4. Відношення ваги трактора до сили тяги на гаку.
34. Коефіцієнт використання ваги для тракторів 4К2 дорівнює:
1. 0,37 - 0,39; 2. 0,4 – 0,45; 3. 0,5 - 0,6; 4. 0,7 – 0,8.
35. Коефіцієнт використання ваги для тракторів 4К4 дорівнює:
1. 0,4 – 0,45; 2. 0,37 - 0,39; 3. 0,5 - 0,6; 4. 0,7 – 0,8.
36. Коефіцієнт використання ваги для гусеничних тракторів дорівнює:
1. 0,5 - 0,6; 2. 0,37 - 0,39; 3. 0,5 - 0,6; 4. 0,4 – 0,45.
37. Від яких основних параметрів і характеристик енергетичного засобу залежить потенційна змінна продуктивність:
1. Ширини захоплення знаряддя, номінальної швидкості трактора, коефіцієнту використання часу зміни;
2. Потужності двигуна, ваги енергетичного засобу, номінальної швидкості трактора;
3. Номінального тягового зусилля, конструктивної ваги трактора, номінальної потужності двигуна;
4. Номінальної тягової потужності, номінального тягового зусилля, конструктивної ваги трактора.
38. Від яких основних параметрів трактора залежить тяговий ККД:
1. ККД трансмісії, ККД кочення, ККД буксування;
2. ККД двигуна, ККД головної передачі, ККД кочення;
3. ККД трансмісії, ККД головної передачі, ККД буксування;
4. ККД кочення, ККД двигуна, ККД двигуна.
39. Тягова сила – Рк, що виникає у зоні контакту ведучого колеса машини із опорною поверхнею, є:
1. Рівнодіючою горизонтальних складових реакцій колеса і опорної поверхні;
2. Реакцією від обертання колеса і опорної поверхні;
3. Реакцією взаємодії ваги машини і опорної поверхні;
4. Рівнодіючою вертикальних складових реакцій колеса і опорної поверхні.
40. Величина крутного моменту двигуна визначається за формулою:
1.
Відношення
потужності двигуна до частоти обертання
колінчастого валу -
2.
Добуток
потужності
двигуна і частоти обертання колінчастого
валу -
3.
Добуток тягового зусилля і радіуса
кочення колеса -
4.
Відношення тягового зусилля до радіуса
кочення колеса
41.. Номінальна потужність двигуна, за визначенням, це:
1. Потужність, яку встановлює завод (фірма) – виготовлювач;
2. Експлуатаційна потужність;
3. Максимальна потужність;
4. Тягова потужність.
42.. Номінальна потужність двигуна – це ефективна потужність, яка встановлена заводом (фірмою) – виготовлювачем, має бути:
1. Більше рівня потужності двигуна, яка необхідна для забезпечення руху машини із заданою швидкістю, в заданих експлуатаційних умовах;
2 . Менше рівня потужності двигуна, яка необхідна для забезпечення руху машини із заданою швидкістю, в заданих експлуатаційних умовах.
43. Як навантаження МТА в експлуатації впливає на режим роботи двигуна ?
1. Зменшує швидкість руху МТА і частоту обертання колінчастого валу.
2. Збільшує швидкість руху МТА і частоту обертання колінчастого валу.
44. Показник агротехнічних властивостей залежить від:
1. Показників відповідно тиску рушіїв на ґрунт, агротехнічного просвіту, захисній зони, оглядовості з місця водія, керованості та втрати врожайності;
2. Зони, використовувані для оцінки стану, рельєфу поля та границі скошеної і нескошеної ділянок, зони керування, видимість якої забезпечує сприйняття інформації про необхідність зміни або збереження напрямку руху, зони контролю, видимість якої забезпечує оцінку положення передніх коліс щодо рослин;
3. Зони розташування робочих органів, зони положення зчіпних і причіпних пристроїв, габаритної зони силосозбиральної машини, зони вивантаження технологічного матеріалу;
4. Кількості огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистоту зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці, складності маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя.
45. Оглядовість це:
1. Сукупність параметрів машини, що характеризують можливість і умови прямого огляду (без застосування допоміжних пристроїв) об'єктів спостереження з робочого місця оператора в процесі керування машиною;
2. Здатність машини рухатися по заданій траєкторії з необхідною точністю при впливі водія на механізми керування;
3. Кількість огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистота зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці;
4. Складність маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя.
46. Під умовами огляду розуміють наступне:
1. Тракторист повинен перебувати в постійній позі, що не створює фізичної напруженості окремим групам м'язів і органам. При цьому не виключаються періодичні рухи для спостереження за роботою агрегату позаду або збоку;
2. Кількість огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистота зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці;
3. Складність маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя;
4. Зони розташування робочих органів, зони положення зчіпних і причіпних пристроїв, габаритної зони силосозбиральної машини, зони вивантаження технологічного матеріалу.
47. Під керованістю розуміють:
1. Здатність машини рухатися по заданій траєкторії з необхідною точністю при впливі водія на механізми керування;
2. Чистоту зрізу бур'яну, частоту зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці;
3. Кількість огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.);
4. Складність маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя.
49. Показники технологічних властивостей енергетичного засобу, що залежать від керованості це:
1. Кількість огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистота зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці, складність маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя;
2. Зони, використовувані для оцінки стану, рельєфу поля та границі скошеної і нескошеної ділянок, зони керування, видимість якої забезпечує сприйняття інформації про необхідність зміни або збереження напрямку руху, зони контролю, видимість якої забезпечує оцінку положення передніх коліс щодо рослин;
3. Зони розташування робочих органів, зони положення зчіпних і причіпних пристроїв, габаритної зони силосозбиральної машини, зони вивантаження технологічного матеріалу;
4. Здатність машини рухатися по заданій траєкторії з необхідною точністю при впливі водія на механізми керування.
50. Показник вписуваємості трактора в міжряддя характеризує:
1. Відповідність колії трактора ширині міжрядь з урахуванням захисної зони;
2. Агротехнічні вимоги до якості виконуваної роботи;
3. Діапазон швидкостей руху агрегату;
4. Траєкторію руху енергетичного засобу.
51. Показник вписуваємості трактора в міжряддя визначають при наступних допущеннях:
1. Колеса розташовані симетрично щодо поздовжньої осі трактора; праве колесо трактора рухається по центрі міжряддя і не заходить у захисну зону рослин. Критерієм вписуваємості служить перекриття захисної зони рослин не більше ніж на 50 мм;
2. Кількість огріхів або заїздів у захисну зону, на оброблювану ділянку (рядок рослин, культура, що скошується, звалювання в борозну і ін.), чистота зрізу бур'яну, частота зрізу оброблюваних культурних рослин при міжрядній обробці, складність маневрування на поворотній смузі та при заїзді в борозну або в міжряддя;
3. Зони, використовувані для оцінки стану, рельєфу поля та границі скошеної і нескошеної ділянок, зони керування, видимість якої забезпечує сприйняття інформації про необхідність зміни або збереження напрямку руху, зони контролю, видимість якої забезпечує оцінку положення передніх коліс щодо рослин;
4. Зони розташування робочих органів, зони положення зчіпних і причіпних пристроїв, габаритної зони силосозбиральної машини, зони вивантаження технологічного матеріалу.
52. Показники вартості виконання технологічного процесу залежать від:
1. Ціни енергетичного засобу; заробітної плати; вартості витрачених експлуатаційних матеріалів; амортизаційних відрахувань; вартості технічного обслуговування, зберігання, ремонту; вартості виконання допоміжних операцій при роботі трактора;
2. Вартості виконання одного технологічного процесу;
3. Технічної характеристики енергетичного засобу;
4. Вартості машино-тракторного агрегату.
53. Mобільна енергетика це:
1. Трактори, самохідні збиральні та транспортні машини;
2. Автотранспорт в різних галузях виробництва;
3. Автомобілі транспортно-технологічного призначення;
4. Енергозасоби оснащенні комп'ютерними системами оптимізації режимів роботи, контролю і управління.
54. Головними особливостями етапу стрімкого розвитку тракторів що припадає на завершальне десятиріччя потокового століття, є:
1. Ріст одиничної потужності, універсалізація, тобто забезпечення багато- (мульті-) функціональності тракторів та МЕЗ, а також суттєве підвищення експлуатаційної ефективності, особливо надійності, паливної економічності, ергономічності, а в результаті продуктивності машинно-тракторних агрегатів (МТА) у цілому;
2. Зближення між собою тракторів, комбайнів і автомобілів класичних типів, незважаючи на їх відмінності у будові;
3. У тракторів – двигун спереду, кабіна позаду, задня система з'єднання й приводу машин;
4. У вантажного автомобіля – двигун спереду, кабіна посередині, кузов позаду.
55. Швидкий технічний прогрес у конструюванні потужних тракторів пов'язаний також із:
1. Створенням і впровадженням багатоступінчастих (до 44 передач уперед) та реверсивних гідромеханічних трансмісій з електрокеруванням, з більш раціональним конструктивно-компонувальним рішенням системи двигун – передній міст, з можливістю використання більшого розміру шин передніх коліс з мінімальним радіусом повороту.
2. Збільшення тяги і вантажопідйомності передньої начіпки. Суттєве збільшення необхідної кількості передач у робочому (4–12 км/год);
3. Зближення між собою тракторів, комбайнів і автомобілів класичних типів, незважаючи на їх відмінності у будові;
4. Суттєвого підвищення експлуатаційної ефективності.
56. Характерними рисами тракторів нового покоління є:
1. Їх універсалізація та блоково-модульна будова;
2. У тракторів – двигун спереду, кабіна позаду, задня система з'єднання й приводу машин;
3. Збільшення тяги і вантажопідйомності передньої начіпки;
4. Зближення між собою тракторів, комбайнів і автомобілів класичних типів.
57. Конкурентна боротьба призводить до того, що за основними показниками (потужністю, масою, довговічністю, інтервалами робочих швидкостей) серійні трактори провідних фірм, до яких відносять «Джон Дір» , «Массей–Фергюсон», «Кейз–іх», та інші:
1. Практично рівноцінні;
2. Не рівноцінні;
3.Універсальні;
4. Класичного типу.
58. На європейському ринку окреслена тенденція кооперування виробників тракторів з метою:
1. Подальшого підвищення універсальності, надійності, спрощення експлуатації: збільшення інтервалу заміни моторних олив:
2. Суттєвого підвищення експлуатаційної ефективності
3. Збільшення тяги і вантажопідйомності передньої начіпки;
4. Виробнитства тракторів класичного типу.
59. Нове покоління потужних колісних тракторів класичного та системного компонування забезпечує:
1. Високу ефективність переважно на технологічних операціях з середніми тяговими зусиллями в комбінованих, ґрунтообробних і посівних агрегатах, які обладнані знаряддями з активними робочими органами, з переднім та заднім ВВП, а також на транспортних роботах;
2. Збільшення тяги і вантажопідйомності передньої начіпки. Суттєве збільшення необхідної кількості передач у робочому (4–12 км/год);
3. Зближення між собою тракторів, комбайнів і автомобілів класичних типів, незважаючи на їх відмінності у будові;
4. Відповідність колії трактора ширині міжрядь з урахуванням захисної зони.
60. На основних моделях сільськогосподарських тракторів установлюють двигуни:
1. Дизельні;
2. Бензинові;
3. Газові;
4. Працюючі на всякому палеві.
61. Основні параметри дизеля, що роблять прямий вплив на технологічні показники енергетичного засобу це:
1. Запас крутного моменту або пристосовність двигуна по регуляторній характеристиці та питома витрата палива;
2. Потужність,годинна витрата палива, крутний момент;
3. Номінальна швидкість обертання колінчастого валу, паливна економічність;
4. Годинна витрата палива, крутний момент, номінальна швидкість обертання колінчастого валу.
62. Номінальна швидкість обертання колінчастого валу тракторних двигунів провідних фірм:
1. 2200 - 2400 об/хв.; 2. 2300 - 2500 об/хв.;3. 1600 - 1800 об/хв.; 4. 1800 - 1900 об/хв..
63. З метою економії пального всі провідні фірми використовують:
. Ефективні щодо якісного сумішоутворення багатосоплові форсунки, клапани із закрученням потоку повітря, подвійну кількість клапанів на циліндр тощо, а також удосконалені форми камер згоряння в головці поршня типу ЦНІДІ, «Дойтц», «Квадрам ТВ»;
2. Двигуни повітряного охолодження;
3. Біопаливо;
4. Двотактні дизельні двигуни, які працюють на емульсованому пальному.
64. Під гідромеханічною трансмісією розуміють передачу,що має:
1. У своєму складі гідромуфту або гідротрансформатор;
2. Об’ємний насос, об’ємний гідромотор;
3. Об’ємний насос, расподільник, мотор - колесо;
4. Мотор – колесо, об’ємний насос, об’ємний гідромотор.
65. Основними перевагами трансмісії з гідротрансформатором є:
1. Безступінчасте автоматичне регулювання навантаження двигуна і постійна підтримка його роботи в заданому режимі, відсутність необхідності зупинки трактора для перемикання передач у широкому діапазоні тягових навантажень, зниження динамічної завантаженості двигуна і трансмісії як при перехідних, так і при сталих режимах роботи трактора, поліпшення розгінних властивостей трактора, полегшення керування, підвищення комфортності роботи тракториста внаслідок зниження віброзавантаженості;
2. Більший ККД трансмісії, зменшується витрата палива, збільшення динамічної завантаженості двигуна і трансмісії як при перехідних, так і при сталих режимах роботи трактора;
3. Погіршення розгінних властивостей трактора, погіршення керування, підвищення комфортності роботи тракториста внаслідок зниження віброзавантаженості;
4. Частина переданої енергії губиться, ККД збільшується.
66. Коефіцієнт трансформації гідротрансформатора це:
1. Відношення крутного моменту на веденому валу гідропередачі до крутного моменту на ведучому валу передачі;
2. Відношення крутного моменту на ведучому валу передачі до крутного моменту на веденому валу гідропередачі;
3. Відношення кутових швидкостей веденого та ведучого валів;
4. Відношення кутових швидкостей ведучого та веденого валів.
67. ККД гідропередачі це:
1. Відношення потужності, що знімається з веденого вала гідропередачі до потужності, що підводиться до ведучого вала гідропередачі;
2. Відношення потужності, що підводиться до ведучого вала гідропередачі до потужності що знімається з веденого вала гідропередачі;
3. Відношення крутного моменту на ведучому валу передачі до крутного моменту на веденому валу гідропередачі;
4. Відношення кутових швидкостей ведучого та веденого валів.
68. Коефіцієнт прозорості прозорого гідротрансформатора дорівнює:
1. 1,7 – 2,6; 2. 1,45 – 1,65; 3. 1,2 – 1,44; 4. 2,6 – 3,2.
69. Коефіцієнт прозорості напівпрозорого гідротрансформатора дорівнює:
1. 1,45 – 1,65; 2. 1,7 – 2,6; 3. 1,2 – 1,44; 4. 2,6 – 3,2.
70. Коефіцієнт прозорості непрозорого гідротрансформатора дорівнює:
1.
;
2. 1,7 – 2,6; 3. 2,6 – 2,8; 4. 2,8 – 3.0.
71. Чим менша прозорість гідротрансформатора:
1. Тим менше проходять на двигун коливання зовнішнього навантаження, що діють на вал турбінного колеса;
2. Тим більше проходять на двигун коливання зовнішнього навантаження, що діють на вал турбінного колеса;
3. Тим більше відношення кутових швидкостей ведучого та веденого валів.
4. Тим менше відношення кутових швидкостей ведучого та веденого валів.
72. Як впливає гідромуфта на крутний момент:
1. Не змінює; 2. Збільшує; 3. Зменшує; 4. Збільшує ККД.
73. Як впливає гідротрансформатор на крутний момент:
1. Змінює; 2. Не змінює; 3. Збільшує ККД; 4. Зменшує ККД.
74. Які основні енергетичні показники Ви знаєте?
1. Енергонасиченість, номінальна тяга, потужність двигуна, тяговий ККД;
2. Енергонасиченість, буксування, номінальна тяга, потужність на гаку;
3. Енергонасиченість, потужність на гаку, потужність двигуна, загальний ККД трактора;
4. Загальний ККД трактора, ККД трансмісії, потужність на гаку, буксування.
75. Які основні економічні показники Ви знаєте?
1. Витрата палива на гектар, витрату палива на кілометр шляху, чиста продуктивність.
2. Чиста продуктивність, ширина захвата, швидкість.
3. Питома ефективна витрата палива, питома витрата палива на гаку, енергонасиченість.
4. Витрата палива на гектар, енергонасиченість, чиста продуктивність.
76. Які основні агротехнічні показники Ви знаєте?
1. Якість виконуваної роботи, прохідність у міжряддях, стійкість руху, зберегаємість ґрунту.
2. Продуктивність, керованість, стійкість, економічність.
3. Експлуатаційні якості, тягово-зчіпні якості, агроекологічні якості.
4. Прохідність, продуктивність, обертаємість.
77. Динамічний радіус колеса – це відстань від …
1. осі колеса до результуючої повздовжніх реакцій ґрунту, що діють на колесо.
2. крапки додатка результуючої реакції ґрунту на обід колесо до його вертикальної осі.
3. відстань від центру колеса до опорної поверхні.
4. відстань від центру колеса до дна колії.
78. Яки деформації зазнає пневматична шина?
1. Радіальна, окружна, поперечна, кутова.
2. Радіальна, нормальна, поперечна, бічна.
3. Окружна, тангенціальна, кутова, бічна.
4. Поперечна, бічна, окружна, тангенціальна.
79. Які ділянки має гусеничний ланцюг?
1. Передню напрямну, нижню опірну, задню ведучу, верхню провисаючу;
2. Передню напрямну, лобову, нижню опірну, задню ведучу;
3. Передню напрямну, лобову, задню ведучу, верхню провисаючу;
4. Лобову, задню ведучу, передню напрямну, передню ведучу.
80. Який тиск на ґрунт має гусеничний рушій?
1. 0,03 ÷ 0,07 МПа; 2. 0,3 ÷ 0,7 МПа; 3. 0,01 ÷ 0,03 МПа; 4. 0,1 ÷ 0,3 МПа.
81. Скільки потужності витрачає гусеничний трактор на пересування по стерні під час роботи?
1. 9 ÷ 14 %; 2. 5 ÷ 9 %; 3. 15 ÷ 19 %; 4. 20 ÷ 24 %.
82. Скільки потужності витрачає колісний трактор на пересування по стерні під час роботи?
1. 15 ÷ 19 %; 2. 20 ÷ 24 %; 3. 9 ÷ 14 %; 4. 5 – 9 %.
83. Точка прикладення результуючої нормальної реакції ґрунту на гусеничний рушій називається ...
1. Центром тиску трактора; 2. Центром мас трактора;
3. Центром ваги трактора; 4. Точкою прикладення дотичної сили тяги.
84. Що таке зсув центру тиску гусеничного трактора? Це відстань між ...
1. Точками прикладення сили ваги та результуючої реакції ґрунту на гусеницю;
2. Точками прикладення рушійної сили та результуючої реакції ґрунту;
3. Точками прикладення сили тяги на гаку та результуючої реакції ґрунту;
4. Точками прикладення рушійної сили та сили ваги трактора.
85. При збільшенні зсуву центру тиску гусеничного трактора ...
1. Збільшується глибина колії та збільшується сила опору хитанню;
2. Глибина колії мінімальна, а сила опору коченню збільшується;
3. Зменшується глибина колії та зменшується сила опору коченню;
4. Глибина колії не змінюється, сила опору коченню збільшується.
86. На яку відстань уперед зміщений центр ваги гусеничного трактора?
1. 0,1 м; 2. 0,2 м; 3. 0,3 м 4. 0,4 м.
87. Укажіть геометричні параметри прохідності:
1. Дорожній просвіт, передній і задній кут в'їзду та виїзду, поздовжній і поперечний радіус прохідності;
2. Дорожній просвіт, колія, база;
3. Дорожній просвіт, радіус повороту, колія;
4. Дорожній просвіт, поздовжній і поперечний радіус прохідності, колія.
88. Який спосіб повороту колісних машин використовується на дорогах загального призначення?
1. Передніх коліс;
2. Задніх коліс;
3. Усі керовані колеса;
4. Використання різних крутних моментів.
89. Які основні вимірника характеризують приємістість автомобіля?
1. Величина прискорення автомобіля, тривалість розгону, шлях розгону;
2. Величина прискорення автомобіля, динамічний чинник, плавність ходу;
3. Величина прискорення автомобіля, курсовою стійкістю, маневреністю;
4. Динамічністю, паливною економічністю, курсовою стійкістю.
90. Які основні вимірники характеризують гальмівні якості автомобіля?
1. Максимальна величина затримки, мінімальний шлях при вибігу, мінімальний час гальмування;
2. Максимальна величина затримки, зниження швидкості, запобігання підвищення швидкості на спуск;
3. Мінімальний час гальмування, гальмівна сила, сила опору коченню;
4. Мінімальний шлях при вибігу, гальмівна сила, запобігання підвищення швидкості на спуск.
91. Які параметри впливають на зупиночний шлях колісної машини?
1. Час реакції водія, година спрацювання гальмівної системи, коефіцієнт ефективності гальмування;
2. Коефіцієнт ефективності гальмування, коефіцієнт зчеплення з дорогою, коефіцієнт опору кочення;
3. Час реакції водія, коефіцієнт зчеплення з дорогою, коефіцієнт опору кочення;
4. Час спрацювання гальмівної системи, коефіцієнт опору кочення, час проходження колісної машини до повної зупинки.
92. Шляхи вдосконалення гальмівних систем, це...
1. зменшення часу реакції водія, одночасне гальмування всіх коліс і оптимальний розподіл між ними гальмових зусиль, усунення можливості блокування коліс, довговічність гальм;
2. довговічність гальм, правильне регулювання, збільшення години спрацювання гальмівної системи, збільшення часу реакції водія;
3. оптимальний розподіл гальмових зусиль, збільшення коефіцієнта ефективності гальмування, збільшення часу гальмування;
4. Усунення можливості блокування коліс, довговічність гальм і правильне регулювання, збільшення часу спрацювання гальмівної системи, збільшення часу реакції водія.
93. Для визначення зупинного шляху колісної машини використовуємо формулу...
1. Великанова; 2. Чудакова; 3. Скотникова; 4. Блінова.
94. Які параметри впливають на гальмівний шлях колісної машини?
1. Коефіцієнт опору коченню, коефіцієнт зчеплення з дорогою, коефіцієнт обліку обертаючих мас, швидкості колісної машини на початку і кінці гальмування;
2. Сили опору коченню, максимальної гальмової сили, сили інерції, сили опору повітря;
3. Швидкості колісної машини на початку і кінці гальмування, навантаження на задні колеса, гальмової сили, сили опору коченню;
4. Коефіцієнт опору коченню, сили опору повітря, швидкості руху, сили інерції.
95. Які фактори впливають на розгін колісної машини?
1. Момент інерції маховика, конструкція регулятора, турбокомпресор, тип коробки передач, темп включення зчеплення;
2. Момент інерції маховика, коефіцієнт запасу зчеплення, сумарна вага МТА, кутова швидкість первинного вала трансмісії;
3. Конструкція регулятора, крутного моменту двигуна, потужність двигуна, коефіцієнт запасу зчеплення, момент інерції агрегату.
4. Тип коробки передач, моменту інерції маховика, моменту інерції агрегату, коефіцієнт запасу зчеплення, сумарна вага МТА.
96. Від яких показників залежить плавність ходу колісної машини?
1. Компонування машини і конструктивних особливостей, системи підресорювання, майстерності водіння;
2. Компонування машини, швидкості руху, майстерності водія;
3. Системи підресорювання, завантаженості колісної машини, швидкості руху;
4. Майстерності водія, шляховий просвіт, швидкості руху.
97. Які ступені свободи має підресорена частина автомобіля?
1. Підстрибування, виляння, галопування, похитування в повздовжній площині, похитування в поперечній площині;
2. Підстрибування, виляння, рискання, галопування, похитування в повздовжній площині, похитування а поперечній площині;
3. Сіпання, похитування в поперечній площині, галопування, похитування в повздовжній площині, виляння, рискання;
4. Підстрибування, виляння, рискання, похитування в поперечній площині, похитування в повздовжній площині, сіпання.
98. Що входити в коливальну систему колісної машини?
1. Підресорена маса колісної машини, жорсткість передньої і задньої підвіски, коефіцієнт нестабільності передніх і задніх шин, гасителі коливань.
2. Мости, підресорена маса колісної машини, нерівності шляху, маса вантажу;
3. Підресорена маса колісної машини, амортизатори, майстерність водія, коефіцієнт нестабільності передніх і задніх шин.
4. Гасителі коливань, компонування машини і конструктивні особливості, нерівності шляху, майстерність водія.
99. Коефіцієнтом підресорених мас називається.....
1. відношення підресорених мас до не підресорених;
2. відношення ваги вантажу до ваги колісної машині;
3. відношення жорсткості підвіски до жорсткості шин;
4. відношення маси мостів до підресореної маси.
100. Низькочастотні коливання має....
1. кузов автомобіля; 2. мости автомобіля;
3. двигун; 4. підвіска.
101. Високочастотні коливання має...
1. мости автомобіля; 2. кузов автомобіля;
3. підвіска; 4. двигун.
102. Призначення гідротрансформатора, і гідромуфти є:
1. Демпфірування вібрацій і низькочастотних коливань крутного моменту в трансмісії з метою зниження навантаження на деталі та вузли моторно-трансмісіонної установки, а також поліпшення умов праці тракториста;
2. Не вимагають установки додаткових гідравлічних систем;
3. Практично не потрібне перемикання передач;
4. Збільшення та зменшення подачі палива,
103. Основним типом трансмісії тракторів залишається:
1. Механічна переважно з постійним зчепленням шестерень;
2. З синхроперемиканням;
3. Електрогідравлічні;
4. Гідрооб'ємна.
104. Гідрооб'ємну трансмісію застосовують на:
1. машинах, до яких пред'являють певні технологічні вимоги і використання гідрооб’ємной трансмісії на яких має очевидні експлуатаційні переваги;
2. автомобілях;
3. міні-тракторах;
4. мотоблоках.
105. Основнім типом рушія залишається:
1. Колісний; 2. Сталеве колесо;
3. Гусениця; 4. Еластична комбінована система.
106. Автоматизація мобільних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення дозволяє:
1. Здійснювати технологічний процес в строгій відповідності з агротехнічними вимогами незалежно від рівня кваліфікації і стану обслуговуючого процес персоналу;
максимально використовувати потенційні можливості машин і їх поєднання (комплекси) по продуктивності;
знизити питому витрату палива (на одиницю виконаної роботи) завдяки можливості автоматичного вибору відповідного режиму роботи;
полегшити працю обслуговуючого персоналу, звівши до мінімуму його участь в процесі управління мобільним енергетичним засобом або процесом;
підвищити термін служби мобільного енергетичного засобу за рахунок оптимізації його швидкісних і навантажень режимів роботи;
2. Змінювати колісну базу трактора і автомобіля;
3. Змінювати колію трактора і автомобіля;
4. Автоматизувати ступінчасту механічну трансмісію.
107. В даний час можна виділити наступні системи автоматизації трактора:
1.Контролю технічного стану і автоматичного захисту окремих агрегатів і систем; управління режимами роботи двигуна (швидкісним, навантажувальним, тепловим); регулювання довантаження ведучих коліс; автоматичного включення другого ведучого моста; управління коробкою передач; управління напрямом руху трактора;
2. Автоматизації ступінчастої механічної трансмісії;
3. Контролю роботи тракториста;
4. Контролю колії трактора і автомобіля.
Контрольні запитання по дисціплині
1. Місце колісних та гусеничних машин в сучасному сільськогосподарському виробництві.
2. Що таке мобільні енергетичні засоби (МЕЗ)?
3. Поняття про технологічні властивості мобільних енергетичних засобів.
4. Взаємозв'язок основних технологічних показників, технічних характеристик і конструктивних параметрів мобільних енергетичних засобів.
5. Основні етапи удосконалення технологічних засобів трактора.
6. Основні етапи удосконалення автомобілів.
7. За якою ознакою класифікують трактори вітчизняного та закордонного виробництва.
8. За якою ознакою класифікують трактори закордонного виробництва.
9. Яка класифікація більш точно визначає параметри і комплекс машин
1. Компонувальні схеми мобільних енергетичних засобів.
2. Що таке технологічний простір?
3. Переваги і недоліки тракторного самохідного шасі.
4. Переваги і недоліки модульних енерготехнологічних засобів і МТА на їх основі.
5. Особливість компонування тракторів з колісною формулою 4К4б.
6. Класифікація мобільних енергетичних засобів по компонувальним схемам.
7. Які ознаки має сучасний трактор класичного компонування.
8.Проаналізуйте основні властивості грунту.
9. Які процеси відбуваються в грунті в результаті дії рушіїв МЕЗ.
10. Аналіз агротехнічних вимог МЕЗ.
11. Способи і шляхи зниження шкідливого впливу МТА на грунт.
1. Показник універсальності енергетичного засобу.
2. Показник технологічного рівня енергетичного засобу.
3.Оцінка технологічної універсальності.
4. Показник ефективності використання МЕЗ в складі комбінованого агрегату.
5. Показник ефективності використання на ґрунтообробних операціях.
6. Показник ефективності використання на міжрядній обробці.
7. Показник ефективності використання на збиральних роботах.
8. Показник ефективності використання на транспортних роботах.
9. Кількісна і бальна оцінка технологічної універсальності МЕЗ.
1. Як визначається потенційна продуктивність енергетичного засобу.
2. Проаналізуйте показники продуктивності.
3. Проаналізуйте коефіцієнт використання часу зміни.
4. Аналіз показників агротехнічних властивостей
5. Вплив агротехнічного просвіта і захисної зони на агротехнічні показники МЕЗ.
6. Показники огляду з робочого місця водія і керування. їх аналіз.
7. Вплив колії МЕЗ на його агротехнічні і енерготехнічні показники.
8.Показники керованості енергетичного засобу.
9. Показники вартості виконання технологічного процесу та аналіз їх складових.
10. Аналіз структури експлуатаційних витрат (прямих і наданих).
1. Проаналізувати загальну тенденцію розвитку мобільної енергетики.
2. Аналіз кваліфікаційної схеми поколінь МЕЗ.
3. Особливість стрімкого розвитку тракторів.
4. Аналіз характеристики надпотужних сільськогосподарських тракторів.
5. Аналіз характеристики тракторів класичного типу.
1. Проаналізуйте параметри двигунів внутрішнього згоряння.
2. Основні тенденції розвитку двигунів внутрішнього згоряння
3. Аналіз характеристики сучасних тракторних двигунів.
4. Проаналізуйте динаміку зміни робочих швидкостей МТА.
5. Дати аналіз роботи енергонасичених тракторів на оранці.
6. Проаналізуйте експлуатаційні показники агрегатів на сівбі зернових.
7. Проаналізуйте параметри і характеристики трансмісії різних типів.
8. Переваги і недоліки безступінчатої трансмісії.
9. Проаналізуйте конструктивні схеми і безрозмірні характеристики різних типів гідромеханічних передач.
10. Аналіз регуляторної характеристики дизеля в сполученні з гідромуфтою або гідротрансформатором.
11. Проаналізуйте характеристику спільної роботи дизеля з гідротрансформатором.
12. Проаналізувати характеристику моторно-трансмісійної установки дизель-гідромеханічна трансмісія.
13. Аналіз безрозмірної характеристики гідромуфти.
14. Проаналізувати тягову характеристику трактора з гідрооб’ємною трансмісією.
15. Проаналізуйте тенденції розвитку схем трансмісій тракторів.
16. Поясніть принцип дії гідрооб’ємного механізма поворота гусеничного трактора.
17. Проаналізуйте параметри і характеристики ходової системи трактора.
18. Аналіз класифікаційної схеми поколінь ходових систем тракторів.
20. Тенденції розвитку ходових систем тракторів.
1. Обґрунтуйте значення автоматизації МЕЗ.
2. Аналіз систем автоматизації тракторів.
3. Аналіз систем автоматизації автомобілів.
4. Які показники покращуються при автоматизації напряму руху трактора.
5. Поясніть структурною схему автоматичного управління напрямком руху трактора.
6. Проаналізуйте характеристику двигуна з механічним та електронним регулюванням впорскування пального.
7. Тенденції розвитку автоматизації МЕЗ.