7. Ввп і його розрахунок за методом потоку доходів.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) охоплює вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах деякої країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці ресурси належать, - резидентам чи іноземцям. Іншими словами, вартість товарів, вироблених за допомогою іноземного капіталу, в тому числі прибутки, є, наприклад, частиною українського ВВП. Навпаки, доходи, отримані нашими співвітчизниками за кордоном, не враховуються у ВВП України.

За доходами визначається як сума всіх доходів, одержаних від виробництва в даному році. Ці доходи включають заробітну плату, відсоток, ренту, прибуток, а також розподіл коштів, не пов’язаних з виплатою доходів – амортизаційні відрахування та непрямі податки на бізнес (акцизи, ліцензії, мито та ін.).

8. Номінальний і реальний внп. Дефлятор внп та індекс споживацьких цін.

ВНП представляет собой суммарную рыночную стоимость всех готовых товаров и услуг, произведенных в стране в течении года. Различают номинальный и реальный ВНП. Номинальный ВНП – это ВНП, подсчитанный в текущих ценах. В макроэк-й теории его обозначают символом PQ, где P означает индекс цен, а Q–физический объем пр-ва. Реальный ВНП – это фактический объем выпуска пр-ции, рассчитанный в ценах базисного года. Для вычисления реального ВНП необходимо использовать индекс цен.

реальный ВНП(Q)=номинальный ВНП(PQ)/ дефлятор ВНП(P), следовательно: дефлятор ВВП(P)=номинальный ВНП (PQ) /реальный ВНП(Q). Дефлятор ВНП измеряет интенсивность инфляции или обратного процесса–дефляции, когда наблюдается снижение общего уровня цен в стране. Если величина индекса цен оказалась больше 1, то имеет место инфляция, наоборот – дефляция. Дефлятор ВНП явл. всеобъемлющим индексом цен, применимым для измерения абсолютного уровня цен.

Індекс споживацьких цін визначається співвідношенням між сукупною ціною споживчого кошика поточного і базисного періоду. Відмінності індексів: 1)дефлятор відображає ціни всіх вироблених товарів і послуг, ІСЦ – тільки тих, що входять до споживчого кошика. 2)у дефляторі враховуються товари, вироблені в межах даної країни. Товари, що імпортуються, не враховуються у ВНП, хоча відображаються у ІСЦ. 3)при обчисленні ІСЦ використовується незмінний набір товарів і послуг, а при розрахунку дефлятора передбачається зміна набору складу ВНП (недовиробництво якихось товарів).

9. Внп і суспільний добробут.

ВНП - ринкова вартість сукупного обсягу кінцевих товарыв та послуг,вироблених протягом календарного року. Дуже широко розповсюджена думка, що саме ВНП э головним виразником національного добробуту і між ними існує тісний позитивний зв’язок, але це не зовсім так. ВНП дійсно дає реальну уяву про матеріальний добробут, але він не є характеристикою добробуту суспільства і існують деякі недоліки, які або занижують або завищують реальні обсяги виробництва, до того ж збільшення обсягів виробництва не обов’язково веде до зросту добробуту суспільства. Це обумовлено такими обставинами: існуванням неринкової діяльності, результати якої не стають об’єктами купівлі-продажу; наявністю тіньової економіки; ВНП є кількісним показником і не враховує повною мірою змін якості товарів та послуг, змін у розподілі; у ВНП не знаходять відображення збільшення вільного часу, освіта, охорона здоров’я, задоволення духовних потреб, ступінь забруднення навколишнього середовища. Таким чином, ВНП може виступати характеристикою економічного стану країни, але повною характеристикою рівня добробуту населення бути не може. Більш точним показником добробуту суспільства можна назвати виробництво реальних ВНП та НД на душу населення. Показники добробуту повинні бути пов’язані безпосередньо з людиною і враховувати всі її потреби.

Для відображення ступеня задоволення потреб суспільства пропонується, наприклад, застосування показника чистого економічного добробуту як скорегованого виміру нац. обсягу виробництва, що враховує тільки споживання і інвестиції, які мають безпосередній вплив на економічний добробут.