-
Сукупний попит та його цінова детермінанта.
Сукупний попит (AD) – це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі, підприємства, держава та іноземці готові купити при будь-якому можливому рівні цін. Сукупний попит визначається як сума всіх індивідуальних попитів на національному ринку. Його складові: споживчий попит (С), інвестиційний (Ig), п. на товари та послуги з боку держави (G), чистий експорт (Xn). Тобто, підрахувати сукупний попит можливо, обчислюючи ВНП за методом «потоку витрат». AD = С + Ig + G + Xn.
Оскільки між загальним рівнем цін та обсягом купівель спостерігається зворотня залежність, графічно сукупний попит може бути представлений у вигляді кривої з від’ємним нахилом.
Три ефекти: 1)ефект багатства (реальних касових залишків) полягає в тому, що зростання загального рівня цін викликає зниження реальної вартості фінансових активів з фіксованою грошовою вартістю (напр. облігацій). Власники цих активів біднішають, тому вони вимушені знижувати свої витрати, сукупний попит знижується. 2)ефект відсоткової ставки – збільшення рівня цін викличе зростання попиту на гроші, що спричинить підвищення відсоткової ставки. Тому домогосподарства скорочують придбання товарів у кредит, а фірми – інвестиційні витрати. Сукупний попит знижується. 3)ефект імпортних закупівель – зростання цін у державі скорочує попит на вітчизняні товари і збільшує попит на імпорт. Це скорочує обсяг чистого експорту і, відповідно, сукупного попиту.
-
Сукупний попит та його нецінові детермінанти.
Сукупний попит (AD) – це реальний обсяг національного виробництва, який споживачі, підприємства, держава та іноземці готові купити при будь-якому можливому рівні цін. Сукупний попит визначається як сума всіх індивідуальних попитів на національному ринку. Його складові: споживчий попит (С), інвестиційний (Ig), п. на товари та послуги з боку держави (G), чистий експорт (Xn). Тобто, підрахувати сукупний попит можливо, обчислюючи ВНП за методом «потоку витрат». AD = С + Ig + G + Xn.
Оскільки між загальним рівнем цін та обсягом купівель спостерігається зворотня залежність, графічно сукупний попит може бути представлений у вигляді кривої з від’ємним нахилом.
Нецінові детермінанти (С): 1)добробут споживачів 2)Очікування споживачів 3)Заборгованність споживачів 4)індивідуальні податки. Н.д.(Ig): 1)відсоткова ставка 2)очікування прибутку від інвестицій 3)податки на бізнес 4) рівень технології 5)надлишкові виробничі потужності. Державні витрати (G) обумовлені суто політичними рішеннями. На чистий експорт впливає: 1)нац. доход інших країн 2)курс нац. валюти.
Нецінові фактори впливають саме на попит, а не на обсяг сукупного попиту, внаслідок цього крива рухається праворуч при збільшенні сукупного попиту та ліворуч при зменшенні.
-
Сукупна пропозиція та її детермінанти.
Сукупна пропозиція(AS) – це обсяг реального національного виробництва, який вітчизняні виробники готові запропонувати на ринку при кожному можливому рівні цін. Визначається як сума індивідуальних пропозицій у нац.економіці.
Горизонтальный, или кейнсианский, отрезок характеризуется тем, что на нем все факторы производства используются не полностью. На этом промежутке реальный объем производства не достиг своего потенциального уровня и имеются резервы мощностей, рабочей силы, запасы сырья. На этом отрезке рост производства происходит за счет неиспользуемых ресурсов и не сопровождается ростом цен (безработный, получивший работу, соглашается и на существующие условия оплаты труда, а владелец товарных запасов рад продать их по существующим ценам). Увеличение спроса будет влиять на рост производства. Такое положение может сохраняться до определенного уровня ВВП (Y1), после чего состояние экономики начнет меняться.
Промежуточный, или восходящий, отрезок кривой совокупного предложения соответствует постепенному вовлечению в производство свободных факторов, имеющих определенные границы. Дальнейшее вовлечение их в производство дает в конечном счете увеличение затрат, что сказывается на стоимости продукции. Происходит общий постепенный рост цен на товары и услуги, а производство растет не так быстро, как прежде.
На вертикальном, или классическом, участке производство достигло своего потенциального уровня (Y2), когда все ресурсы задействованы и достигнута полная занятость. В таких условиях за короткий срок невозможно достичь дальнейшего увеличения объема производства, даже если к этому побуждает увеличение совокупного спроса. Следовательно, изменение совокупного спроса может оказать влияние только на уровень цен, но не затрагивает объемов совокупного производства и занятости.
Нецінові детермінанти: 1)Зміна вартості виробництва – збільшення ціни ресурсів призводить до зменшення обсягів виробництва. 2) Зміна технології викликав зростання продуктивності. 3) зміна інстутиційного середовища – збільшення податків зменшує стимул виробництва.