- •Ч а с т и н а I. Гроші розділ 1. Сутність і функції грошей
- •1.1. Передумови появи грошей і еволюція їхніх форм
- •Гроші – це економічна категорія, в якій проявляються і при участі якої формуються суспільні відношення
- •Гроші виконують роль посередника при обміні товарів, який складається на основі виробничої спеціалізації і майнова обособленність товаровиробників (без участі грошей такий обмін неможливий)
- •Еволюція грошей передбачає вивчення грошей як матеріального так і інформаційного носія відповідних економічних відносин
- •По змісту бумажні грошові знаки, розмінні на золото - це знаки реальних золотих чи срібних грошей, випущені в оборот державою
- •Причини виникнення грошових знаків без забезпечення дорогоцінними металами
- •Розвиток грошових форм
- •Сучасні форми грошей
- •До кредитних грошей відносяться грошові знаки, які випускаються в обіг і вилучати із обігу банками на основі кредитних операцій
- •Характерні ознаки класичної банкноти
- •Сучасні грошові білети не мають золотого забезпечення і не розмінюються на золото
- •Не мають внутрішньої вартості
- •Чек – це документ встановленої форми, який містить безумовний наказ власника рахунку в банку (чекодателя) про виплату вказаної в ньому суми держателю чеку
- •1.2. Сутність грошей
- •1. Сутність товарних грошей, золотих і срібних монет, грошей з папера, розмінних на золото
- •Гроші – це стихійно виділившийся товар з світу товарів;
- •1. Товар – це продукт праці, виготовлений для обміну. Сучасні гроші покликані служать посередником в товарообмінних угодах.
- •2. Товар – це єдність споживчої вартості і вартості. Сучасні гроші не мають цієї єдності так як не мають власної вартості, тому не можуть роль загального еквіваленту.
- •Специфічні характеристики кредитних грошей
- •1.3. Функції грошей
- •К.Маркс. Гроші виконують п’ять функцій: міру вартості, засоби обігу, засоби платежу, засоби накоплення, світові гроші
- •1. Функція грошей як засіб порівняння вартості
- •Гроші в функції сумірність вартості забезпечують вираження і вимірювання вартості всіх товарів, але основу для виконання цієї функції гроші створює інша економічна категорія – ціна
- •Особливості функції міри вартості
- •Масштабом цін при обігу металевих грошей називається вагова кількість грошового металу (золота, срібла), прийнятого в даній країні за грошову одиницю і служить для виміру цін всіх товарів
- •Таким чином, сучасні кредитні гроші, не мають зв’язку з золотом виконують функцію сучасних вартостей, а не функцію міри вартості
- •2. Функція засобу звертання
- •Засоби обігу – це функція грошей, в якій вони виконують роль посередника в обміні товарів
- •3. Функція грошей як засіб платежу
- •Засоби платежу – ця функція грошей, яка проявляється при обслуговуванні різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відношень
- •Відмінності функцій грошей як засобу платежу від грошей як засобу звертання
- •4. Функція грошей як засіб нагромадження (заощадження, збереження багатства, збереження вартості)
- •Засоби накопичення –ця функція грошей, пов’язана з їх можливостями бути засобом зберігання вартості і її збільшення, що досягається зберіганням основних властивостей грошей
- •Демонетизація золота значно вплинула на зміст цієї функції грошей, що привело до відсутності єдиної думки з приводу її сутності
- •5. Гроші в сфері міжнародного економічного обороту
- •Зовнішньоторгові зв’язки, міжнародні займи, надання послуг зовнішньому партнеру визвали появу світових грошей
- •Функція „світових грошей” спочатку виконувалася золотими монетами (в період золотомонетного стандарту)
- •Національні гроші „знімали свої мундири” та обмінювалися для здійснення платежів на світовому ринку на золоті злитки
- •1.4. Роль грошей
- •6. Банкнота «класична»:
- •7. Гроші є:
- •8. Функцією грошей є:
Еволюція грошей передбачає вивчення грошей як матеріального так і інформаційного носія відповідних економічних відносин
Первісна форма грошей – це товарна форма, при якій як гроші використовувалися окремі товари найбільшого попиту й одночасно найбільш коштовні для визначеного регіонального ринку.
Існування товарних грошей було обумовлено:
локальністю ринків;
функціональною відособленістю ринків на ранніх етапах розвитку.
Як гроші виступали продукти визначеного ринку: тютюн, сіль, пряності /перець/, зерно, вино, рослинна і маслинова олія, солома, бавовна, шматочки матерії, риба, хутро, худоба, шкіри звірів. Крім зазначених товарів, використовувалися предмети прикраси - собачі зуби, черепи людей і тварин.
Розвиток обміну, його інтенсивність обумовили виділення товару, здатного стати більш зробленими грішми. Поступово роль грошей переходить до металів, а потім у середні століття - до шляхетних металів: сріблу і золоту (при цьому переважало золото).
Особливості золотих грошей полягали в наступному:
у наявності власної вартості, що дає можливість служити засобом вираження вартості всіх інших товарів;
у здатності не бути підданими знецінюванню - при наявності повноцінних золотих грошей в обороті в кількості, що перевищує дійсну потребу, вони ідуть з обороту в скарби; при збільшенні потреби обороту в грошах - безперешкодно повертаються в оборот зі скарбу. Тим самим золоті гроші здатні досить гнучко пристосовуватися до потреб обороту.
у наявності природних властивостей - однорідності грошового матеріалу по якості, економічній подільності або з`єднаності без утрати властивостей, портативності, схоронності від псування і здатності тривалий час зберігати свою вартість, складності видобутку і переробки.
Спочатку гроші виступали у формі злитків металів. Однак форма злитків мала визначені недоліки, що стримували розвиток грошових відносин:
необхідність зважувати злитки при платіжних операціях;
визначати пробу металу;
поділяти злитки на частині.
Для подолання зазначених недоліків злитки виготовляли різної ваги і купці (відомі багатьом) ставили на них своє клеймо, що засвідчувало вагу і пробу металу. Однак авторитет купця був обмежений вузьким колом суб'єктів ринку, тому держава стала самостійно виготовляти злитки металу установленої форми, а вага і пробу засвідчувати своїм клеймом. Такі злитки одержали назва монет.
Повноцінна
монета (реальні гроші) характеризувались
тим, що, її номінальна вартість відповідала
вартості, яка містила в ній металу
(реальної вартості). В цих умовах грошова
одиниця служила масштабом цін в
відповідності з законодавством країни
Повноцінні гроші, поряд з визначеною кількістю переваг мають і недоліки.
Дороговизна
використання золотих монет, збільшуючи
суспільні витрати обігу
Неможливість
забезпечити потреби обороту золотими
грошима, оскільки потреби в грошах в
відповідності з збільшуючи ми масштабами
суспільного виробництва збільшилась
швидше, ніж
збільшилось добування золота
Неможливість
обслуговувати дрібний по вартості обіг
із-за того, що золоті монети навіть
невеликого розміру володіли значною
вартістю, що призвело до необхідності
виникнення білонної монети
Відсутність
економічної еластичності золотого
обігу
Новий етап у розвитку монети зв'язаний з виникненням білонної монети. Головна особливість її полягає в тому, що вона чеканиться не з дорогоцінного металу, тому є неповноцінною. Держава надає таким монетам силу законного платіжного засобу, у результаті чого білонні монети функціонують у звертанні як своєрідні знаки вартості повноцінної монети.
Емісія білонних монет (друга половина ХІХ ст.) здійснюється приватними особами, а також державою з метою поліпшення фінансового стану скарбниці. Прибуток, отриманий від перевищення номінальної вартості випущених у звертання грошей над реальними витратами на їхнє виготовлення й емісію, одержала назву «сеньйораж» - емісійний доход скарбниці.
Недоліки золотих грошей, а також успішне функціонування білонної монети разом з повноцінної сприяло пошукові альтернативи грошам із власною реальною вартістю.
Поява грошових знаків з папера (паперових і кредитних грошей) було історично прогресивним процесом розвитку грошей, зв'язаним з розширенням масштабів товарного обміну.