Еволюція грошей передбачає вивчення грошей як матеріального так і інформаційного носія відповідних економічних відносин

Первісна форма грошей – це товарна форма, при якій як гроші використовувалися окремі товари найбільшого попиту й одночасно найбільш коштовні для визначеного регіонального ринку.

Існування товарних грошей було обумовлено:

• локальністю ринків;

• функціональною відособленістю ринків на ранніх етапах розвитку.

Як гроші виступали продукти визначеного ринку: тютюн, сіль, пряності /перець/, зерно, вино, рослинна і маслинова олія, солома, бавовна, шматочки матерії, риба, хутро, худоба, шкіри звірів. Крім зазначених товарів, використовувалися предмети прикраси - собачі зуби, черепи людей і тварин.

Розвиток обміну, його інтенсивність обумовили виділення товару, здатного стати більш зробленими грішми. Поступово роль грошей переходить до металів, а потім у середні століття - до шляхетних металів: сріблу і золоту (при цьому переважало золото).

Особливості золотих грошей полягали в наступному:

• у наявності власної вартості, що дає можливість служити засобом вираження вартості всіх інших товарів;

• у здатності не бути підданими знецінюванню - при наявності повноцінних золотих грошей в обороті в кількості, що перевищує дійсну потребу, вони ідуть з обороту в скарби; при збільшенні потреби обороту в грошах - безперешкодно повертаються в оборот зі скарбу. Тим самим золоті гроші здатні досить гнучко пристосовуватися до потреб обороту.

• у наявності природних властивостей - однорідності грошового матеріалу по якості, економічній подільності або з`єднаності без утрати властивостей, портативності, схоронності від псування і здатності тривалий час зберігати свою вартість, складності видобутку і переробки.

Спочатку гроші виступали у формі злитків металів. Однак форма злитків мала визначені недоліки, що стримували розвиток грошових відносин:

• необхідність зважувати злитки при платіжних операціях;

• визначати пробу металу;

• поділяти злитки на частині.

Для подолання зазначених недоліків злитки виготовляли різної ваги і купці (відомі багатьом) ставили на них своє клеймо, що засвідчувало вагу і пробу металу. Однак авторитет купця був обмежений вузьким колом суб'єктів ринку, тому держава стала самостійно виготовляти злитки металу установленої форми, а вага і пробу засвідчувати своїм клеймом. Такі злитки одержали назва монет.

Повноцінна монета (реальні гроші) характеризувались тим, що, її номінальна вартість відповідала вартості, яка містила в ній металу (реальної вартості). В цих умовах грошова одиниця служила масштабом цін в відповідності з законодавством країни

Повноцінні гроші, поряд з визначеною кількістю переваг мають і недоліки.

Дороговизна використання золотих монет, збільшуючи суспільні витрати обігу

Неможливість забезпечити потреби обороту золотими грошима, оскільки потреби в грошах в відповідності з збільшуючи ми масштабами суспільного виробництва збільшилась швидше, ніж збільшилось добування золота

Неможливість обслуговувати дрібний по вартості обіг із-за того, що золоті монети навіть невеликого розміру володіли значною вартістю, що призвело до необхідності виникнення білонної монети

Відсутність економічної еластичності золотого обігу

Новий етап у розвитку монети зв'язаний з виникненням білонної монети. Головна особливість її полягає в тому, що вона чеканиться не з дорогоцінного металу, тому є неповноцінною. Держава надає таким монетам силу законного платіжного засобу, у результаті чого білонні монети функціонують у звертанні як своєрідні знаки вартості повноцінної монети.

Емісія білонних монет (друга половина ХІХ ст.) здійснюється приватними особами, а також державою з метою поліпшення фінансового стану скарбниці. Прибуток, отриманий від перевищення номінальної вартості випущених у звертання грошей над реальними витратами на їхнє виготовлення й емісію, одержала назву «сеньйораж» - емісійний доход скарбниці.

Недоліки золотих грошей, а також успішне функціонування білонної монети разом з повноцінної сприяло пошукові альтернативи грошам із власною реальною вартістю.

Поява грошових знаків з папера (паперових і кредитних грошей) було історично прогресивним процесом розвитку грошей, зв'язаним з розширенням масштабів товарного обміну.