Характерні ознаки класичної банкноти

Випуск емісійним банком замість комерційних векселів

Обов’язків обмін на золото по першій вимозі власників

Подвійне забезпечення: золоте (золотим запасом банку) і товарне (комерційними векселями в банку)

Історично класична банкнота виникла з розписки банкірів про узяття на збереження від купців золота і про обов'язок повернути його на першу вимогу. В міру росту багатства банків їхньої розписки (банкноти) стали користуватися такою довірою, що почали прийматися в платежі поряд із золотою монетою. Поступово такі розписки придбали чітко установлені форми, абстрактність (відсутність конкретних причин виникнення боргу) і стали надовго затримуватися в звертанні, не повертаючи в банки для виплати по них золота. Ця обставина дала можливість банкірам видавати свої банкноти купцям на суму, що перевищувала вартість золота, прийнятого на збереження. Таким чином, були створені передумови до переходу від повного до часткового покриття банкнот. Непокриті золотом банкноти стали видаватися підприємцям замість комерційних векселів.

Відмінності банкноти від векселя
Банкнота має суспільну гарантію Центрального банку, що базується на капіталах усіх підприємців, що зберігаються в банках	Вексель має приватну гарантію, що забезпечується капіталом одного або групи підприємців
Банкнота є безстроковим зобов'язанням, що дає можливість розраховуватися нею по усіх видах платежів	Вексель є терміновим зобов'язанням
Банкнота не зв'язана з конкретною торговельною операцією	Вексель зв'язаний з конкретною торговельною операцією
Банкнота має високу надійність і стійкість, тому що Центральний банк гарантує обмін на золото	Вексель менш надійне зобов'язання

Саморегулювання обігу банкнот, яке досяглося через забезпечення комерційними векселями: видавая кредити під залог або дисконт векселів, банк збільшує кількість банкнот в обігу, а після оплати векселів банкноти повертались в банк, що забезпечувалось терміновістю и беззаперечність комерційного векселя

Домовленість випуску банкнот з реальними потребами обігу, яка досягнулась через зв’язок випуску векселів з дійсними торговими операціями

Однак випуск банкнот під комерційні векселі не завжди забезпечував автоматичне пристосовування до потреб обороту. Це обумовлювалося поруч причин:

• дисконтом фінансових векселів, у т.ч. казначейських;

• зниженням цін на товари і прискоренням обороту банкнот, у результаті чого зменшувалася потреба в грошах до настання термінів погашення векселів і ін.

Період класичної банкноти у внутрішньому обороті закінчився повним припиненням її розміну на золото після світової кризи 1929-1933 р.

Сучасні грошові білети не мають золотого забезпечення і не розмінюються на золото

Мають тільки товарне забезпечення

Не мають внутрішньої вартості

Емісія грошових білетів призвела до деформації механізму автоматичного регулювання кількості грошей

Сучасні грошові квитки зберігають кредитну основу. Можна виділити два основних канали емісії сучасних грошей:

- банківське кредитування господарських суб'єктів, що забезпечує зв'язок грошового обігу з динамікою суспільного відтворення;

- банківське кредитування держави, коли банкноти емітуються під державні боргові зобов'язання.

Депозитні гроші. З розвитком кредитних відносин і банківської справи виник особливий вид кредитних грошей - депозитні гроші, що не мають речовинного вираження й існують у виді банківських вкладів.

Як депозитні гроші в сучасних умовах виступають поточні рахунки, різні види депозитів і внесків.

Одним їхній інструментів безготівкових розрахунків у країнах з розвитий ринковою економікою є чек.