- •Глава 1. 16
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи України 29
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності 2
- •Глава 6. Дизайн на зламі II та III тисячоліть 87
- •1.2. Паростки синтезованої техніко-художньої освіти
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій половині XX століття.
- •2.1. Початок масової підготовки дипломованих дизайнерів
- •2.2. Досвід Ульмської школи
- •2.3. Світовий лідер дизайнерської освіти - Королівський коледж мистецтв
- •2.4. Особливості дизайн-освіти у Європі
- •2.5. Відмінності дизайн-освітніх систем сша, Японії, Австралії
- •2.6. Дизайнерська освіта у країнах Африки та Південно-Східної Азії
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи україни
- •3.1. Перші художньо-промислові школи
- •3.2. Харківська державна академія дизайну і мистецтв
- •3.2.Львівська академія мистецтв
- •3.4. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
- •3,5. Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука
- •3.6. Дизайнерська спеціальність у технічних та інших нехудожніх навчальнихьзакладах
- •Частина 2. Дизайнерська професія: від витоків до сучасного тлумачення
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •4.1. Передісторія дизайн-практики
- •4.2. Протодизайнерські теоретичні думки стародавніх мислителів
- •4.3. Паростки протодизайну у стародавній вітчизняній культурі
- •4.4. Співвідношення середньовічного ремесла та дизайну
- •4.5. Ідеї дизайну у добу промислових революцій
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності
- •5.1. Новий стиль
- •5.2. Формування дизайнерської професії в Англії
- •5.3. Німеччина - потужний фундатор дизайнерської професії
- •5.4. Феномен дизайну Італії
- •5.5. Естетика раціоналізму у Франції
- •5.6. Поступ дизайну в сша
- •5.7. Особливості сприйняття нової професії Україною
- •6.1. Розвиток дизайну в останні десятиріччя XX ст.
- •6.2. Особливості розвитку дизайну на зламі II та пі тисячоліть
- •6.3. Основні гілки сучасного дизайну
- •6.4. Поняття «сучасне мистецтво»
- •Частина 3. Основні види дизайну за ознакою методичного принципу проектування)
- •Глава 7. Стилізація форми 1
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Головні види стилізації
- •7.3. Позитивні моменти й недоліки стилізації
- •Глава 8. Дизайн окремих промислових виробів
- •8.1. Загальна характеристика
- •8.2. Споживчі властивості промислового виробу
- •8.3. Властивості промислового виробу, що зумовлюються виробництвом
- •8.4. Головні чинники, що впливають на форму
- •8.5. Дизайнерський аналіз і синтез
- •8.6. Переваги й недоліки дизайну окремих промислових виробів
- •8.7. Новий погляд на промисловий дизайн
- •Глава 9. Дизайн предметних комплексів
- •9.1. Загальна характеристика
- •9.2. Предметний комплекс Міхаеля Тонета
- •9.3. Предметний комплекс служби вторинних ресурсів
- •9.4. Предметне оснащення свята.
- •9.5. Комплекс обладнання паркового майданчика.
- •9,6. Побудова ансамблю
- •9.7. Новий погляд на дизайн середовища
- •9.8. Проектна концепція культури «хай-тач»
- •Частина 4. Творчість і жива природа
- •Глава 10. Джерела активізації творчого пошуку
- •10,2. Евристика
- •10.3. Візуальне мислення
- •Глава 11. Дизайнерська біоніка
- •11.1. Основне поняття про дизайнерську біоніку
- •11.2. Конструкційно-тектонічні форми у живій природі
- •11.3. Естетичні аспекти дизайнерської біоніки
- •Глава 12. Екологічне знання в дизайні
- •12.1. Загальне поняття про екологію
- •12.2. Прикладні аспекти екології
- •12.3. Екологічне мислення в дизайні
- •12.4. «Сильна» та «слабка» настанови проектної свідомості
- •Література
- •Термінологічний словник
8.6. Переваги й недоліки дизайну окремих промислових виробів
Дизайн окремих промислових виробів був і є головним видом дизайну. Сфера його дії величезна. Діапазон можливостей — від поліпшення виробів, не багато в чому складнішого, ніж стилізація, до принципово нових і перспективних розробок.
Щодо недоліків, то найсуттєвішими є одиничність, відокремленість розробок. Це може призвести до проектних помилок, а відокремленість розробок — до «запізнення» дизайнера. Він часто змушений починати роботу із уже готового технічного рішення. При цьому буває, що інженерно-технічні параметри «не хочуть» узгоджуватися з естетичними.
8.7. Новий погляд на промисловий дизайн
Матеріали, що викладено в попередніх розділах цієї глави, ґрунтуються здебільшого на методиці класичного для другої половини XX століття промислового дизайну. Не перекреслюючи, звичайно, її продуктивності, котра існуватиме ще тривалий час, розглянемо під дещо новим кутом зору підходи до розуміння сутності промислового дизайну.
Як ми знаємо, промислові революції принесли пришвидшену індустріалізацію, у межах якої діяльність художньо-проектного типу, себто дизайн, стала відповідно дизайном індустріальним.
В епоху модернізму визначення «промисловий дизайн» знаменувало розмежування з різними нахилами, і в першу чергу із нахилом «артистичним», а також «кустарно-ремісничим». «Артистичний» тлумачив дизайн у жанрово-видових поняттях, зокрема декоративно-ужиткового мистецтва, у поняттях стильових , а також і в поняттях художнього методу, що зберігає всі традиційні «артистичні» ознаки на кшталт ірраціональності та довільності натхнення, творчої свободи та невловимої багатозначності художньої ідеї. «Кустарно-ремісничий» традиціоналістськи тлумачив дизайн як ремесло, що спирається на одвічні емпірично знайдені та закріплені традицією рукодільні прийоми та навички.
158
Назване вище розмежування свідчило про рішучий вибір на користь послідовного модернізму, і в першу чергу в його художньому вираженні - естетика техніцизму, раціоналізм, пуризм і взагалі раціонал-функціоналістське крило художнього авангарду. Отже, визначення «промисловий» поєднувало в собі ясну предметність та ясну сукупність професійних процедур.
Поняття «промисловий дизайн», з одного боку, жорстко замикало професію на промислове виробництво - машинне, поточне, заорганізоване, механічне, механістичне тощо. Ще на виробничу необхідність - технологічність, економічність, велику серію тощо.
З цієї необхідності виводився сам дизайнерський метод - раціональність, однозначність проектного задуму, усебічно об'єктивна обґрунтованість, типізованість аж до анонімності і т. ін.
З другого ж боку, поняття «промисловий дизайн» розмикало професію назовні -завдяки трактуванню промислового виробництва як прогресивного й розумного облаштування світу, відкривало перед професією широкі можливості для соціального проектування та досить широкі естетичні горизонти.
Нині промисловий дизайн, зберігаючи більшість своїх, що стали традиційними протягом XX століття, вмінь і властивостей, усе ж таки певною мірою видозмінюється. Він стає менш ортодоксальним. Його сучасні теоретики та практики трактують поняття «промисловий дизайн» не так жорстко, як раніше. Не так різко розмежовують його із поняттям арт-дизайну та творенням не масової художньо-предметної продукції.
Нові погляди на промисловий дизайн тяжіють до зближення із суміжними сферами проектно-художньої творчості. Нині можемо спостерігати у творах суто промислово-дизайнерських, що виконано відомими професіоналами, певні відхилення від ортодоксальних функціоналістсько-індустріалізаційних правил. Ті правила залишилися в XX столітті як історія розвитку професії. Нині промислові дизайнери все частіше відходять від них, спираючися на свій авторський художній досвід і довіряючи йому. Звідси з'являються твори з присмаком артистизму в суто промислових, випущених великими тиражами речах. Звідси виходить цікавість індустріальних дизайнерів до спроби своїх сил у проектуванні речей не для тиражу. Таких речей, де вони могли б звернутися до рукодільних методів і прийомів. У царині суто виставкового дизайну, де опиняються виключно дуже авторські зразки дизайнерської творчості, ми все частіше можемо бачити авторів, яких звикли вважати суто індустріальними дизайнерами.
Отже, дизайн у цілому і промисловий зокрема розглядається нині його практиками та теоретиками як більш масштабне і складне явище культури, ніж то було колись, на кшталт «оформлення промислової продукції», чи то «художнього конструювання», або об'єктивної «науково обґрунтованої» побудови промислових форм тощо. Дизайн розглядається перш за все як діяльність художня з усіма наслідками, що з цього випливають. І все це разом - і оновлений інтерес до рукодільних прийомів, і все більше використання комп'ютерів аж до того, що вони задають команди верстатам, котрі роблять макети «самі» (які тут уже, здавалося б, руки?), і робота одного й того самого дизайнера для крупносерійного виробництва і над одиничним виставковим предметом також - усе це поєднується в сучасному промисловому дизайні. Це пояснюється загальними зрушеннями у свідомості діячів проектної культури, котрі шукають шляхи розвитку нового дизайну тепер уже не ортодоксально індустріальної, а дещо постіндустріальної доби.
169