- •Глава 1. 16
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи України 29
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності 2
- •Глава 6. Дизайн на зламі II та III тисячоліть 87
- •1.2. Паростки синтезованої техніко-художньої освіти
- •Глава 2. Дизайнерська освіта за кордоном у другій половині XX століття.
- •2.1. Початок масової підготовки дипломованих дизайнерів
- •2.2. Досвід Ульмської школи
- •2.3. Світовий лідер дизайнерської освіти - Королівський коледж мистецтв
- •2.4. Особливості дизайн-освіти у Європі
- •2.5. Відмінності дизайн-освітніх систем сша, Японії, Австралії
- •2.6. Дизайнерська освіта у країнах Африки та Південно-Східної Азії
- •Глава 3. Провідні дизайнерські школи україни
- •3.1. Перші художньо-промислові школи
- •3.2. Харківська державна академія дизайну і мистецтв
- •3.2.Львівська академія мистецтв
- •3.4. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
- •3,5. Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука
- •3.6. Дизайнерська спеціальність у технічних та інших нехудожніх навчальнихьзакладах
- •Частина 2. Дизайнерська професія: від витоків до сучасного тлумачення
- •Глава 4. Витоки проектно-художньої культури
- •4.1. Передісторія дизайн-практики
- •4.2. Протодизайнерські теоретичні думки стародавніх мислителів
- •4.3. Паростки протодизайну у стародавній вітчизняній культурі
- •4.4. Співвідношення середньовічного ремесла та дизайну
- •4.5. Ідеї дизайну у добу промислових революцій
- •Глава 5. Новий професійний вид творчої діяльності
- •5.1. Новий стиль
- •5.2. Формування дизайнерської професії в Англії
- •5.3. Німеччина - потужний фундатор дизайнерської професії
- •5.4. Феномен дизайну Італії
- •5.5. Естетика раціоналізму у Франції
- •5.6. Поступ дизайну в сша
- •5.7. Особливості сприйняття нової професії Україною
- •6.1. Розвиток дизайну в останні десятиріччя XX ст.
- •6.2. Особливості розвитку дизайну на зламі II та пі тисячоліть
- •6.3. Основні гілки сучасного дизайну
- •6.4. Поняття «сучасне мистецтво»
- •Частина 3. Основні види дизайну за ознакою методичного принципу проектування)
- •Глава 7. Стилізація форми 1
- •7.1. Загальна характеристика
- •7.2. Головні види стилізації
- •7.3. Позитивні моменти й недоліки стилізації
- •Глава 8. Дизайн окремих промислових виробів
- •8.1. Загальна характеристика
- •8.2. Споживчі властивості промислового виробу
- •8.3. Властивості промислового виробу, що зумовлюються виробництвом
- •8.4. Головні чинники, що впливають на форму
- •8.5. Дизайнерський аналіз і синтез
- •8.6. Переваги й недоліки дизайну окремих промислових виробів
- •8.7. Новий погляд на промисловий дизайн
- •Глава 9. Дизайн предметних комплексів
- •9.1. Загальна характеристика
- •9.2. Предметний комплекс Міхаеля Тонета
- •9.3. Предметний комплекс служби вторинних ресурсів
- •9.4. Предметне оснащення свята.
- •9.5. Комплекс обладнання паркового майданчика.
- •9,6. Побудова ансамблю
- •9.7. Новий погляд на дизайн середовища
- •9.8. Проектна концепція культури «хай-тач»
- •Частина 4. Творчість і жива природа
- •Глава 10. Джерела активізації творчого пошуку
- •10,2. Евристика
- •10.3. Візуальне мислення
- •Глава 11. Дизайнерська біоніка
- •11.1. Основне поняття про дизайнерську біоніку
- •11.2. Конструкційно-тектонічні форми у живій природі
- •11.3. Естетичні аспекти дизайнерської біоніки
- •Глава 12. Екологічне знання в дизайні
- •12.1. Загальне поняття про екологію
- •12.2. Прикладні аспекти екології
- •12.3. Екологічне мислення в дизайні
- •12.4. «Сильна» та «слабка» настанови проектної свідомості
- •Література
- •Термінологічний словник
9.8. Проектна концепція культури «хай-тач»
Продовжимо тему «нової домашності». її розкриває ширше і глибше проектна концепція культури «хай-тач» (тактильної, полісенсорної культури). Вона випливає з певних передумов.
Передумови полягають у тому, що сучасний техногенний світ ставить труднощі перед людьми щодо адаптації до нього. Людям бракує природного і звичного почуттєвого пізнання. Натомість новий світ є імматеріальним, що поєднується з гіпертрофованим діянням на органи відчуттів, неначе компенсуючи втрату реальної «тілесності». Нині оерехід до електронних технологій передбачає інше ставлення до сенсорики (чутливості) та інше її використання. Ця інакшість полягає в розумінні сенсорики як форми повного, оовноцінного та завершеного в собі знання, котре здатне постачати нам необхідну надзвичайно багату інформацію.
185-186
Саме з цього визнання фундаментального значення сенсорного каналу для адекватного нового та дещо іншого тепер сприйняття світу й народилася концепція культури «хай-тач», де проблема сенсорики стає спеціальним предметом проектного інтересу. Тут поєднуються, сперечаються, переплітаються дві тенденції. Одна - компенсаторна - робить ставку на заповнення ефемеризації середовища, що невпинно наростає, шляхом усілякого акцентування «тілесності», «матеріальності», «фактурності» світу матеріальних речей. Друга тенденція спрямована на більш складну сенсорику . Вона досліджує та проектує широку гаму сприйняття таких невловимих безтілесних субстанцій як колір, світло, гра світлотіні, рух струменів повітря, різні температурні режими, запахи тощо.
Уперше цю концепцію в систематизованому вигляді було сформульовано відомим представником італійського «первинного дизайну» К.Т.Кастеллі.
Основна сутність її така. По-перше, це є концепція технологічного дизайну. У цьому сенсі її народження прямо зумовлене новітніми технологіями максимальних ефектів при мінімальному матеріальному тілі або взагалі його відсутності. У цьому розумінні «хай-тач» - це є «хай-тек» епохи інформатики. Це формоутворення, сенсоризація, а значить і матеріалізація імматеріальних ефектів. То є дизайн кольору, освітлення, запахів, кліматичного, акустичного, текстурно-фактурного режиму середовища. Це надає гнітючій імматеріальності, ефемерності світу, нестерпній легкості буття тактильність, тілесність, а тому - людськість.
По-друге, ця концепція спирається на чітко позначені антропологічні підстави, і в цьому сенсі вона не є продовженням «хай-тек», але є його альтернативою. Вона сповідує думку про те, що сучасний дизайн має справу не з ергономічною, антропометричною людиною модульора Ле Корбюз'є, але з людиною з «оголеною» нервовою системою, підвищеною чутливістю і швидкістю реагування на наступ штучного середовища. Ця нова «шкіряна» чутливість повинна вивчатися спеціальною наукою.
Отже, людина з «оголеною» нервовою системою є особливо чутливою до якості середовища. Категорія ж якості містить у собі всі можливі параметри суб'єктного досвіду. Через це людина повинна визначати шлях технологічного розвитку: необхідно виходити з її сенсорного досвіду та саме з нього виводити композиційні та формотворчі аспекти середовища та окремого предмета.
Ідея культури «хай-тач» знаходить у самій технології можливість регуманізації світу. Дозволяє знову поставити людину до центру штучного середовища. Навзамін речі, що демонструє виробничу логіку та принципи функціонування («хай-тек»), приходить емоційне маніпулювання реальністю, яке розкриває її полісенсорні резерви, її якість («хай-тач»).
Ще одне. Людина з «оголеною» нервовою системою - то є людина індивідуалізована, унікальна, суб'єктизована. її інтимна особистісна комунікація з речами спирається на безпосередній, «архаїчний», сенсорний досвід - досвід переживання світла, кольору, звуку, запахів, модуляції яких стимулюють безпосередню індивідуалізовану відповідну реакцію. Саме в цьому, власне, й реалізуються якісні параметри середовища та окремої речі, створюється та сенсорна аура, котра не зведеться до стандарту, до середнього арифметичного, до гіпотетичних «типів споживання». Створення такої аури дає кожній людині можливість пережити середовище, як щось співзвучне до себе.
Порівнюючи проектну концепцію, що описується, із традиційним дизайном модерністського зразка, для якого мета проекту - раціональність, бачимо, що для творців культури «хай-тач» це є ілюзія, вигадка, навіть омана. Ці явища стають головними засобами виразності та джерелом захоплюючої сенсорно-інтелектуальної гри. Як відзначав відо мий італійський дизайнер Д.Сантак'яра, один з інтерпретаторів феномена «хай-тач», для нього найважливіше - це емоційна, художня, магічна якість речі. Магічний ефект, як казаі він, сприймається не тільки візуально, але й тотально - тілесно, сенсорно, у поведінці.
Таким чином, проектна концепція культури «хай-тач», що є однією з альтернатив ортодоксальному традиційному раціоналістському дизайну, самим своїм існуванням заохочує до пошуку нового мислення в царині проектно-художньої культури. Не претендуючи на статус глобальної інтерпретаційної моделі, концентруючись на досить окремішньому питанні, концепція «тактильної культури», одначе, показує перспективний шлях розв'язання задач чи не загальнокультурного масштабу.
187