- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •3.Аналіз ризику виникнення небезпеки.
- •1.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4).
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та
- •Шкала патогенності погоди
- •3. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •2.Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини :
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •1.Основні поняття, терміни та визначення
- •1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів
- •3.1.1. Призначення дозиметра
- •3.1.2. Побудова дозиметра та принцип його роботи
- •3.1.3. Підготовка дозиметра до роботи:
- •3.2. Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.3. Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту.
- •5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Нормування вмісту шкідливих речовин.
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •2.Гострі отруєння, перша медична допомога.
- •2.1. Розпізнавання отрути.
- •2.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •1. Прогнозування радіаційної обстановки.
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •1.2.Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.
- •Визначення ступеня вертикальної стійкості
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин.
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)
- •2. Прогнозування хімічної обстановки.
- •2.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.2.Визначення параметрів зон хімічногозабруднення.
- •Ступень вертикальної стійкостьі атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл., які мають такі значення:
- •Основні параметри:
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •1.Основні поняття, терміни та визначення:
- •2.Пожежі.
- •3.Термічні опіки, їх характеристика.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •3. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах.
- •Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки
- •4. Перша медична допомога при закритих травмах.
- •Алгоритм 4.1. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.
- •Алгоритм 4.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.
- •Алгоритм 4.3. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.
- •2.1.Види ризиків.
- •2.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •2.3.Методи визначення ризику:
- •2.4.Управління ризиком
- •Приклад виконання
- •1.Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.
- •3.Спецобробка людей, техніки.
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
1.2.Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.
При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), прогнозування оцінки радіаційної обстановки проводиться заздалегідь методом передбачення подій на ОГ.
Виявлення радіаційної обстановки передбачає, визначення методом прогнозування чи за фактичними даними моніторингу масштабів і ступеня радіоактивного забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань ЦЗ а також обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців об'єктів господарювання у зоні лиха.
Виконуючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки на ОГ за сучасними методиками ми зможемо забезпечити:
визначення параметрів зон радіаційного забруднення місцевості;
достовірне відображення їх на карті (схемі) місцевості у масштабі;
визначення часу початку випадання радіаційних опадів на території об'єкта;
визначення основних способів захисту людей у зоні лиха.
Вихідними даними для проведення такого прогнозу мають бути:
тип і потужність ядерного реактора;
кількість аварійних ядерних реакторів — п;
частка викинутих радіоактивних речовин (РР) — h(%);
координати радіаційно-небезпечного об'єкта на якому сталась аварія;
астрономічний час аварії — Тоб;
метеорологічні умови;
відстань до аварійного реактора — RK (км);
коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання — Косл.
Серед можливих джерел РЗ місцевості найбільш небезпечними для людей є аварії на АЕС. Міжнародною комісією з атомної енергетики (МАГАТЕ) встановлено 8 рівнів небезпеки аварій на АЕС.
До 0 рівня відносяться події, які не мають істотного значення для безпеки.
Події 1 і 2 рівнів не створюють реальної загрози для людей і природи. Вони зв’язані зі зниженням готовності захисних систем операторного блоку.
Подія 3 рівня – це часткова утрата одного з елементів захисту, чи незначний викид РР, що не перевищує установлених обмежень.
Рівні з 4 по 7 – це аварії, пов’язані з радіоактивними викидами, можливим пошкодженням ядерного реактора.
Наприклад, до 7 рівня віднесено аварії на ЧАЕС у 1986 році та аварія у Японії, Фукусіма 2012р.
Аварія на АЕС характеризується тривалістю викидів (залежно від часу ліквідації аварії) і великим вмістом у викидах довго живучих радіонуклідів (плутонійю-239, стронцію-90, цезію-137 тощо).
При аварії на ЧАЕС у викидах було виділено 23 основні радіонукліди. Спочатку найбільш небезпечним був йод-131 (період напіврозпаду – 8 діб), який активно засвоюється організмом і накопичується в ньому.
З часом велику небезпеку становили цезій-134, потім цезій-137, стронцій-90, плутоній-239 з періодами напіврозпаду: 2, 30, 28 і 20000 років відповідно.
Активність РР, що випали на поверхні землі, визначається сумарною їх дією. Тому загальний рівень радіації (Р) з часом зменшується за законом
де Р - рівень радіації, перерахований на одну годину після початку викиду РР, Р/год;
t - поточний час, що відраховується від початку викиду РР, год;
- показник, що характеризує тип і потужність аварійного реактора (для реактора ВВЕР =0,4).
При прогнозуванні наслідків аварії та плануванні заходів захисту населення і персоналу АЕС варто виділяти три фази протікання аварії.
Рання фаза – від початку аварії до моменту закінчення викиду РР в атмосферу і закінчення формування радіоактивного сліду на місцевості (від кількох годин до декількох діб).
Середня фаза – від моменту завершення формування радіоактивного сліду до вжиття усіх заходів захисту населення (від декількох діб до року).
Пізня фаза – після аварійна фаза тривалістю від декількох місяців до десятиріч. Ліквідуються наслідки аварії, відновлюється ЖД у районі лиха.
Для зручності планування заходів захисту населення на зараженій території, радіоактивний слід, на місцевості, поділяють на зони РЗ, з урахуванням вірогідних рівнів:
М – зона радіаційної безпеки (Р/год);
А – зона помірного забруднення (Р/год);
Б – зона сильного забруднення (Р/год);
В – зона небезпечного забруднення (Р/год);
Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення (Р/год).
У кожній зоні плануються відповідні заходи і способи захисту людей.
Існують, також, і інші визначення зон радіоактивного зараження.
Так, після ядерного вибуху зони РЗ визначають таким чином:
А - Р/год;
Б - Р/год;
В - Р/год;
Г - Р/год.