- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •3.Аналіз ризику виникнення небезпеки.
- •1.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4).
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та
- •Шкала патогенності погоди
- •3. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •2.Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини :
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •1.Основні поняття, терміни та визначення
- •1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів
- •3.1.1. Призначення дозиметра
- •3.1.2. Побудова дозиметра та принцип його роботи
- •3.1.3. Підготовка дозиметра до роботи:
- •3.2. Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.3. Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту.
- •5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Нормування вмісту шкідливих речовин.
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •2.Гострі отруєння, перша медична допомога.
- •2.1. Розпізнавання отрути.
- •2.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •1. Прогнозування радіаційної обстановки.
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •1.2.Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.
- •Визначення ступеня вертикальної стійкості
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин.
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)
- •2. Прогнозування хімічної обстановки.
- •2.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.2.Визначення параметрів зон хімічногозабруднення.
- •Ступень вертикальної стійкостьі атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл., які мають такі значення:
- •Основні параметри:
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •1.Основні поняття, терміни та визначення:
- •2.Пожежі.
- •3.Термічні опіки, їх характеристика.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •3. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах.
- •Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки
- •4. Перша медична допомога при закритих травмах.
- •Алгоритм 4.1. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.
- •Алгоритм 4.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.
- •Алгоритм 4.3. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.
- •2.1.Види ризиків.
- •2.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •2.3.Методи визначення ризику:
- •2.4.Управління ризиком
- •Приклад виконання
- •1.Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.
- •3.Спецобробка людей, техніки.
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
Проникна властивість іонізаційних випромінювань залежить від їхньої природи, заряду та енергії, а також від густини речовини, що опромінюється. Основну частину опромінення населення Землі одержує від природних джерел (земна радіація, космічне випромінювання, внутрішнє опромінення).
Штучними джерелами іонізаційних випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, рентгенівські апарати, апаратура засобів зв’язку тощо.
Різні за своєю природою випромінювання, які відрізняються від інших високою енергією і мають властивість іонізувати та руйнувати біологічні об'єкти, називаються іонізаційними. Взаємодія іонізаційного випромінювання із середовищем призводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють корпускулярне й фотонне іонізаційне випромінювання.
-
Корпускулярне випромінювання — це потік елементарних частинок із масою спокою, відмінною від нуля, що утворюються при радіоактивному розпаді, ядерних перетвореннях або генеруються на прискорювачах: альфа (α) і бета (β)-частинки, нейтрони й протони.
α-випромінювання має високу іонізаційну здатність. Довжина пробігу α-частинки у повітрі становить близько 10 см, а у твердих і рідких середовищах ще менше. Одяг, засоби індивідуального захисту майже повністю затримують α-частинки та захищають людину від їхньої дії. Через високу іонізаційну властивість ці частинки особливо небезпечні при потраплянні в організм. Людина уражається як при внутрішньому, так і при зовнішньому опроміненні: внутрішнє — виникає при потраплянні в організм радіоактивних речовин разом із їжею, питною водою й повітрям; зовнішнє — при перебуванні на зараженій місцевості, потраплянні радіоактивних речовин на шкіру та одяг людей, а також під час дії проникної радіації.
β-частинкам (β) притаманна більша, ніж α-частинкам, проникна здатність, але менша іонізаційна властивість. Довжина пробігу β-частинок у повітрі становить близько 1,5 м, а в живих тканинах — 1-2 см.
-
Фотонне випромінювання - це електромагнітні коливання, які поширюються у вакуумі зі швидкістю до 300 000 км/с. : гамма (γ) й рентгенівське випромінювання.
У-випромінювання має найбільшу глибину проникнення — його може суттєво послабити лише свинцева або бетонна стіна.
2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
Фотографічний метод оснований на зміні ступеня почорніння фотоемульсії під впливом радіоактивних випромінювань. Гамма-промені, впливаючи на молекули бромистого срібла, яке знаходиться в фотоемульсії, призводять до розпаду і утворення срібла і брому. Кристали срібла спричиняють почорніння фотопластин чи фотопаперу під час проявлення. Одержану дозу випромінювання (експозиційну або поглинуту) можна визначити, порівнюючи почорніння плівки паперу з еталоном.
Недоліками метода є його недостатня точність, яка зумувлена залежністю чутливості плівки від енергії випромінювання та щільності почорніння від умов фотохімічноі обробки.
Сцинтиляційний метод полягає в тому, що під впливом радіоактивних випромінювань деякі речовини (сірчистий цинк, йодистий натрій) світяться. Спалахи світла, які виникають, реєструються, і фотоелектронним посилювачем перетворюються на електричний струм. Вимірюваний анодний струм і швидкість рахунку (рахунковий режим) пропорційні рівням радіації.
Хімічний метод базується на властивості деяких хімічних речовин під впливом радіоактивних випромінювань внаслідок окислювальних або відновних реакцій змінювати свою структуру або колір. За інтенсивністю утвореного забарвлення, яке є еталоном, визначають дозу радіоактивних випромінювань. За цим методом працюють хімічні дозиметри ДП-20 і ДП-70 М.
Недоліками метода є мала чутливість і значна похибка.
Іонізаційний метод полягає в тому, що під впливом радіоактивних випромінювань в ізольованому об’ємі відбувається іонізація газу и електрично нейтральні атоми (молекули) газу розділяються на позитивні й негативні іони. Якщо в цьому об’ємі помістити два електроди і створити електричне поле, то під дією сил електричного поля електрони з від’ємним зарядом будуть переміщуватися до анода, а позитивно заряджені іони – до катода, тобто між електродами проходитиме електричний струм, названий іонізуючим струмом і можна робити висновки про інтенсивність іонізаційних випромінювань. Зі збільшенням інтенсивності, а відповідно й іонізаційної здатності радіоактивних випромінювань, збільшиться і сила іонізуючого струму.
Калориметричний метод базується на зміні кількості теплоти, яка виділяється в детекторі поглинання енергії іонізуючих випромінювань.
Нейтронно-активаційний метод зручний під час оцінювання доз в аварійних ситуаціях, коли можливе короткочасне опромінення великими потоками нейтронів. За цим методом вимірюють наведену активність, і в деяких випадках він є єдино можливим у реєстрації, особливо слабких нейтронних потоків, тому, що наведена ними активність мала для надійних вимірювань звичайними методами.
Біологічний метод дозиметрії ґрунтується на використанні властивостей випромінювань, які впливають на біологічні об’єкти. Дозу оцінюють за рівнем летальності тварин, ступенем лейкопенії, кількістю хромосомних аберацій, зміною забарвлення і гіперемії шкіри, випаданню волосся, появою в сечі дезоксицитидину. Цей метод не дуже точний і менш чутливий, ніж фізичний.
Розрахунковий метод визначення дози опромінення передбачає застосування математичних розрахунків. Для визначення дози радіонуклідів, які потрапили в організм, цей метод є єдиним.