- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •3.Аналіз ризику виникнення небезпеки.
- •1.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4).
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та
- •Шкала патогенності погоди
- •3. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •2.Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини :
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •1.Основні поняття, терміни та визначення
- •1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів
- •3.1.1. Призначення дозиметра
- •3.1.2. Побудова дозиметра та принцип його роботи
- •3.1.3. Підготовка дозиметра до роботи:
- •3.2. Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.3. Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту.
- •5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Нормування вмісту шкідливих речовин.
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •2.Гострі отруєння, перша медична допомога.
- •2.1. Розпізнавання отрути.
- •2.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •1. Прогнозування радіаційної обстановки.
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •1.2.Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.
- •Визначення ступеня вертикальної стійкості
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин.
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)
- •2. Прогнозування хімічної обстановки.
- •2.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.2.Визначення параметрів зон хімічногозабруднення.
- •Ступень вертикальної стійкостьі атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл., які мають такі значення:
- •Основні параметри:
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •1.Основні поняття, терміни та визначення:
- •2.Пожежі.
- •3.Термічні опіки, їх характеристика.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •3. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах.
- •Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки
- •4. Перша медична допомога при закритих травмах.
- •Алгоритм 4.1. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.
- •Алгоритм 4.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.
- •Алгоритм 4.3. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.
- •2.1.Види ризиків.
- •2.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •2.3.Методи визначення ризику:
- •2.4.Управління ризиком
- •Приклад виконання
- •1.Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.
- •3.Спецобробка людей, техніки.
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
2.Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.
При вирішенні завдань щодо підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання (ОГ) у надзвичайних ситуаціях (НС), персонал ОГ має бути готовим до організації та здійснення заходів щодо знезаражування транспортних засобів, дорожньо будівельної техніки та забруднених поверхонь наявними силами і засобами.
Дезактивація здійснюється механічним способом. ЇЇ проводять, знімаючи верхній забруднений шар поверхні, змітаючи забруднення (при цьому доцільно використовувати пилососи), змиваючи радіоактивні речовини. Для підвищення ефективності змивання використовують кислоти, луги, фосфат натрію, трилон Б, щавлеву та лимонну кислоти, солі цих кислот, аміачну воду (20-24%), водні розчини мила (50 г мила на 10 л води), водні розчини (0,3%) синтетичних миючих засобів (пральні порошки).
Територію з твердим покриттям дезактивують, змітаючи попередньо зволожений радіоактивний пил, після цього миють, як правило, застосовуючи спеціальну техніку.
Радіоактивний пил та забруднена вода повинні підлягати переробці на спеціальних комбінатах та подальшому захороненню.
Територію без твердого покриття дезактивують шляхом видалення ерхнього шару ґрунту товщиною 5-10 см, а взимку верхнього шару снігу 5-20 см. Зрізаний грунт чи сніг відвозять в спеціально відведені місця для захоронення.
Дегазація здійснюється хімічним, фізичним, механічним та змішаним способами.
Хімічний спосіб дегазації полягає в проведенні ОР в неотруйні продукти за допомогою хімічної реакції.
Фізичний спосіб – в руйнуванні ОР високою температурою, в вивітрюванні ОР з зараженої поверхні або ж змиванні їх за допомогою палива або органічних розчинників.
Механічний спосіб полягає у вилученні зрізанням зараженого шару землі, снігу, фуражу, продуктів харчування.
Змішаний спосіб дегазації полягає в поєднанні вищенаведених способів.
Територію з твердим покриттям дегазують сухим хлорним вапном, згодом поливаючи його водою, ґрунтові площадки після застосування хлорного вапна (0,2-0,3 кг/м ) перекопують на глибину 3-5 см або засипають шаром ґрунту 8-10 см. Зимою знімають верхній шар снігутовщиною 5-20 см.
Дезинфекція здійснюється хімічним, фізичним, фізико-хімічним та механічним способами.
Хімічний метод полягає у знищенні мікробів та токсинів хімічними (дезинфікуючими) препаратами.
Фізичний спосіб – знищення високими температурами.
Фізико-хімічний – поєднання високої температури з парами формаліну в спеціальній камері.
Механічний – відловлювання гризунів пастками та мишоловками з наступним знищенням.
3.Спецобробка людей, техніки.
Спеціальна обробка включає:
санітарну обробку особового складу тобто, людей;
дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію техніки, обладнання, одягу, засобів індивідуального захисту та іншого майна.
В залежності від обставин, наявності часу та засобів, спецобробка може виконуватись частково або ж у повному обсязі.
Часткова спецобробка поєднує часткову санітарну обробку особового складу з частковою дезактивацією, дегазацією та дезинфекцією техніки та обладнання.Вона проводиться відразу після зараження ОР та БЗ, а під час зараження РР на протязі 1-ї години безпосередньо в зоні зараження й проводиться (повторюється) після виходу з цієї зони.
Алгоритм часткової санітарної обробки: •
вилучення радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу, засобів захисту, окрім того – витрушуванням або збирання пилососом
знезаражування (вилученні ОР та БЗ) на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одягу та засобів захисту з використанням ІПП-8.
-
Увага! Під час проведення часткової санобробки в зоні радіоактивного зараження, засоби індивідуального захисту не знімають.
Алгоритм проведення санобробки на зараженій місцевості:
спочатку знімають засоби захисту (окрім протигазу), витрушують їх, або протирають ганчір’ям змоченим водою (дезактивуючими розчинами),
не знімаючи протигазу змітають РР з одягу, пальто чи верхній одяг знімають і вибивають.
спорядження і взуття обмітають чи потирають зволоженим ганчір’ям (дезинфікуючим розчином).
чистою водою змивають відкриті ділянки тіла, зовнішню частину протигазу та знімають його.
миють чистою водою лице, полощуть рот та горло. У разі недостатньої кількості води ділянки тіла та протигаз протирають тампоном (рушником, носовою хусткою) змоченими водою. Взимку одяг та взуття можна знезаражувати протираючи незараженим снігом. При зараженні людей капельно-рідкими ОР необхідно не знімаючи протигаз негайно здійснити обробку відкритих ділянок тіла (шкіри), заражених ділянок одягу та взуття, а також зовнішньої сторони протигазу. Таку обробку необхідно здійснювати з використанням індивідуального протихімічного пакету.
Алгоритм проведення санобробки при зараженні БЗ
не знімаючи протигаз, змітаючи та струшуючи вилучити БЗ, що осіли на одязі та взутті. Якщо сприяють обставини пальто і піджак знімають і струшують (роздягатися потрібно так, щоб відкритими ділянками тіла не торкатися зовнішньої (зараженої) сторони одягу).
за допомогою ІПП-8 обробляють зовнішню частину протигазу. При одночасному зараженні РР, ОР, БЗ в першу чергу знезаражують ОР, що потрапили на шкіру та одяг, а потім вживають заходів, що передбачені з знезараження РР та БЗ.
у разі відсутності ІПП-8 під час часткової санобробки потрібно використовувати воду та мило.
Часткова спеціальна обробка техніки, транспорту, одягу та взуття, а також ЗІЗ складається:
при зараженні РР з вилученням останніх з усієї зараженої поверхні (змітання, змивання);
при зараженні РВ (БЗ) – з обробки тих ділянок поверхні, до яких доводиться торкатись в процесі роботи.
Знезаражування транспорту здійснюється екіпажем та спеціалістами.
Повна спеціальна здійснюється в усіх випадках зараження людей та техніки капельно-рідинними ОР, після проведення РіНР або інших робіт на заражених ділянках місцевості, при зараженні або підозри у зараженні населення БЗ і складається з:
повної санітарної обробки людей;
повної дезактивації, дегазації, дезинфекції техніки, транспорту, одягу, взуття та ЗІЗ.
Повна санітарна обробка здійснюється на санітарно-обмивочних пунктах (СОП) або на майданчиках санобробки, що розгортається у польових умовах.
Схема пункту санітарної обробки:
1 – місце прийому документів та коштовностей; 2 – роздягальне відділення; 3 – обмивальне відділення; 4 – одягальне відділення; 5 – місце видачі документів та коштовностей; 6 – ДДА; 7 – водозабірний колодязь; 8 – водовідвідна канава; 9 – склад чистого одягу; 10 – лікарі, 11-річка.
При радіоактивному зараженні повна санобробка здійснюється тільки в тому випадку, коли зараження тіла перевищує 50 Мр/год і полягає в ретельній обмивці всього тіла теплою водою з милом, заміни білизни, а в разі необхідності і одягу.
Санобробка, що була проведена після 10-12 год. практично неефективна.
Повна спецобробка техніки та транспорту здійснюється на станціях знезараження транспорту (СЗТ) і включає в себе:
При зараженні РР у змиванні останніх дезактивуючими розчинами або водою з одночасною обробкою поверхні щітками дезактивуючих комплектів, обробка продовжується до досягнення встановлених норм (200 Мр/год);
При зараженні ОР і БЗ – у повному знезараженні поверхні спеціальними розчинами з частковою, або повною розробкою техніки з наступною чисткою та її змащенням.
Структурна схема станції знезаражування техніки
Л А Н К И
с к а д л а н о к
Всього особового складу на СЗТ – 21 чол.
Орієнтовані можливості СТЗ за 10 год. роботи:
дезактивація автомобіля струмом води – 50 одиниць
витирання поверхні автомобіля змоченим ганчір’ям – 30 одиниць
одна машина обробляється однією ланкою (2 чол.) за 25-30 хвл.
Алгоритм знезаражування транспортних засобів:
А.Ппід час дезактивації:
Змиванням струмом води (15 л/м2 поверхні автомобіля) і витирання внутрішнім поверхонь ганчір’ям змоченим у паливі;
Обробка автомобіля дезактивуючим розчином (3 л/м2) з бронстбойтів зі щітками та витиранням внутрішньої поверхні ганчір’ям змоченим у паливі;
Обробка автомобілів паро-газо-рідинним струмом теплових машин;
Витирання ганчір’ям змоченим у паливі або дезактивую чому розчині.
Б. під час дегазації (дезинфекції):
Обробка заражених автомобілів дегазуючими (дезинфікуючими) розчинами за допомогою розпилювачів з щітками (0,5 л/м2). Вся поверхня обробляється однаково.
Змиванням ОР з зараженої поверхні за допомогою палива (у разі відсутності дегазуючих розчинів).
-
Увага! При одночасному зараженні техніки ОР і РР спочатку здійснюється дегазація, а дезактивація здійснюється після контролю на радіоактивне зараження. Якщо зараження буде більше 200 мр/год – дезактивують, при меншій зараженості РР дезактивацію не проводять.
Після обробки техніка поступає в район очікування, звідти вона надходить до своєї автоколони.
Алгоритм повної спецобробки автотранспорту:
Підготовчи роботи
автомобіля становлять на естакаду радіатором проти вітру
з автомобіля знімають тент і відправляють на ділянку знезаражування тентів
звільняють автомобіль від вантажу або ослонів (у разі необхідності їхнього знезаражування).
кузов і ходову частину за допомогою лопат і скребків чистять від брухту.
Після виконання вищенаведених підготовчих робіт:
автомобіль обробляють спеціальними (дезактивуючи ми, дегазуючими чи дезинфікуючими) розчинами, чистою водою або розчинниками (бензином, керосином, дизпаливом).
поверхня автомобіля обробляється таким чином: спочатку радіатор, капот, кабіна (зверху і по боках), кузов автомобіля і в останню чергу ходова частина.
Увага! У зв’язку з тим, що обробку здійснюють 2 людини (ланка), то кожний обробляє свою половину.
Після завершення спецобробки, машина переміщується на чисту половину майданчика, де здійснюється контроль повної спецобробки, витирання, чистку, змащування окремих агрегатів та вузлів, закріплюються сидіння або завантажується вантаж, надягається тент і т.п. З чистої половини машина надходить до виконання розпоряджень і завдань.