- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •3.Аналіз ризику виникнення небезпеки.
- •1.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4).
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та
- •Шкала патогенності погоди
- •3. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •2.Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини :
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •1.Основні поняття, терміни та визначення
- •1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів
- •3.1.1. Призначення дозиметра
- •3.1.2. Побудова дозиметра та принцип його роботи
- •3.1.3. Підготовка дозиметра до роботи:
- •3.2. Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.3. Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту.
- •5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Нормування вмісту шкідливих речовин.
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •2.Гострі отруєння, перша медична допомога.
- •2.1. Розпізнавання отрути.
- •2.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •1. Прогнозування радіаційної обстановки.
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •1.2.Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.
- •Визначення ступеня вертикальної стійкості
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин.
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)
- •2. Прогнозування хімічної обстановки.
- •2.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.2.Визначення параметрів зон хімічногозабруднення.
- •Ступень вертикальної стійкостьі атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл., які мають такі значення:
- •Основні параметри:
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •1.Основні поняття, терміни та визначення:
- •2.Пожежі.
- •3.Термічні опіки, їх характеристика.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •3. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах.
- •Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки
- •4. Перша медична допомога при закритих травмах.
- •Алгоритм 4.1. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.
- •Алгоритм 4.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.
- •Алгоритм 4.3. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.
- •2.1.Види ризиків.
- •2.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •2.3.Методи визначення ризику:
- •2.4.Управління ризиком
- •Приклад виконання
- •1.Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.
- •3.Спецобробка людей, техніки.
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки
або кровоспинюючого джгута
а – розтягування джгута; б – накладання джгута з постійним його
розтягуванням; в – правильне положення джгута; г – записка, на якій вказаний час накладання джгута; д – накладання закрутки.
Алгоритм 2. Рани, перша медична допомога. Пов’язки, техніка їх накладання (десмургія).
Алгоритм 2.1.Користування індивідуальним перев´язувальним пакетом
Алгоритм 2.2. Накладання бинтових пов´язок
Алгоритм 2.3. Накладання пов'язок на різні частини тіла:
Мал.2.1.На голову - «чепець»
ову - «чепець»
Мал.2.2.На грудну
клітку– «спиральна»
Мал.2.3. На кисть, зап’ястя – колосоподібна, хрестоподібна
Мал.2.4. На стегно
– спіральна
Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
Показання: при переломах кісток, пошкодженнях суглобів, великих
пораненнях, опіках, гострих запальних процесах, та при всіх інших станах,
які можуть призвести до посилення болю та розвитку травматичного шоку.
Засоби: табельні: шини транспортні: Крамера, Дитерикса та ін.
підручні (мал.2.5.): гілки, дошки та ін.
Увага! Головний принцип транспортної іммобілізації пошкоджених кінцівок – це створення нерухомості найближчих суглобів. Усі дії виконуються спокійно, без ривків і т.ін.(алгоритм 3.1). Перед іммобілізацією зробити знеболювання: ін´єкції анальгіну, холод на кінцівку |
Помилки іммобілізації:
Застосування коротких засобів іммобілізації, що не дає можливості фіксувати два найближчих суглоба.
Недостатня або дуже туга фіксація засобу іммобілізації до пошкодженої кінцівки бинтом.
Закриття кровоспиняючого джгута.
Транспортна іммобілізація при переломах передпліччя, кисті і пальців (мал.2.6), стегна і гомілки (мал.2.7).
Мал.2.6. Транспортна іммобілізація при переломі передпліччя (а і б), кисті і пальців (в)
Мал.2.7.Іммобілізація при переломах нижніх кінцівок підручними засобами
а – при переломі стена за допомогою досок; б – при переломі стегна і гомілки – фіксацією до здорової ноги; в – при перломі кісток гомілки.