- •Міністерство освіти і науки україни
- •Мета роботи: ознайомитися зі змістом і сутністю основних понять і термінів, якими оперує безпека життєдіяльності та засвоїти методику якісного аналізу небезпек.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •3.Аналіз ризику виникнення небезпеки.
- •1.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4).
- •2.Виконати якісний аналіз небезпек для обраного варіанту технічної системи (табл.1.4):
- •2.Поняття про погодно-метеорологічні фактори, показники та
- •Шкала патогенності погоди
- •3. Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини
- •2.Визначити рівень патогенності погоди та її подразнювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини :
- •Погодно-метеорологічні фактори
- •1.Основні поняття, терміни та визначення
- •1. Іонізаційні випромінювання у навколишньому середовищі
- •2. Методи реєстрації іонізаційних випромінювань
- •3. Класифікація дозиметричних приладів
- •3.1. Побудова та принцип роботи дозиметрів
- •3.1.1. Призначення дозиметра
- •3.1.2. Побудова дозиметра та принцип його роботи
- •3.1.3. Підготовка дозиметра до роботи:
- •3.2. Радіометр бета-гамма випромінювання «Прип'ять»
- •3.3. Радіометр-рентгенометр дп-5а
- •4. Радіаційна безпека та принципи радіаційного захисту.
- •5. Норми радіаційної безпеки населення
- •2. Нормування вмісту шкідливих речовин.
- •Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів
- •2. Робота № 2 (б). Провести аналіз небезпек, які можуть з’явитися внаслідок витоку сдор :
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •2.Гострі отруєння, перша медична допомога.
- •2.1. Розпізнавання отрути.
- •2.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги.
- •2.Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми
- •Мета роботи: навчитись визначати параметри зон радіоактивного та хімічного зараження з використанням довідникових таблиць.
- •1. Прогнозування радіаційної обстановки.
- •1.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •1.2.Визначення параметрів зон радіаційного забруднення.
- •Визначення ступеня вертикальної стійкості
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (м/сек)
- •Час початку випадання радіоактивних опадів, (початку формування сліду - t ф ) після аварії на аес, годин.
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (ізотермія, швидкість переносу хмари 10м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/с.)
- •Розміри зон забруднення місцевості (прогнозовані) на сліду хмари при аварії на рно (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/с.)
- •2. Прогнозування хімічної обстановки.
- •2.1. Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.2.Визначення параметрів зон хімічногозабруднення.
- •Ступень вертикальної стійкостьі атмосфери
- •Категорія стійкості атмосфери
- •Позначення: к – сильно нестійка – ковекція
- •Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
- •2. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (табл., які мають такі значення:
- •Основні параметри:
- •2.Загальні поняття про оцінку радіаційної обстановки.
- •1.Основні поняття, терміни та визначення:
- •2.Пожежі.
- •3.Термічні опіки, їх характеристика.
- •1. Основні поняття, терміни та визначення теми.
- •3. Перша медична допомога при дорожньо-транспортних пригодах.
- •Алгоритм 1. Зупинка артеріальної кровотечі за допомогою закрутки
- •4. Перша медична допомога при закритих травмах.
- •Алгоритм 4.1. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при забиттях і розтягненнях.
- •Алгоритм 4.2. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при синдромі тривалого здавлювання.
- •Алгоритм 4.3. Діагностичний і лікувальний (перша медична допомога) пошук при струсі мозку.
- •2.1.Види ризиків.
- •2.2.Техногенний, екологічний, економічний ризики.
- •2.3.Методи визначення ризику:
- •2.4.Управління ризиком
- •Приклад виконання
- •1.Основні поняття, терміни та визначення.
- •2.Поняття про дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію.
- •3.Спецобробка людей, техніки.
- •Пункт спеціальної обробки (ПуСо)
3.Аналіз ризику виникнення небезпеки.
Аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек.
Попередній аналіз небезпек - це аналіз загальних груп небезпек, присутніх в системі, їх розвитку та рекомендації щодо контролю.
-
Попередній аналіз небезпек (ПАН)
Системний аналіз небезпек (САН)
Типи аналізу: Підсистемний аналіз небезпек (ПСАН)
Аналіз небезпеки робіт та обслуговування
(АНРО).
Аналіз пошкоджень та викликаного ними
ефекту (АПВЕ)
Аналіз дерева помилок (АДП,
Методи Аналіз ризику помилок (АРП)
та прийоми Прорахунки менеджменту та дерево ризику
аналізу : (ПМДР)
Аналіз потоків та перешкод енергії
(АППЕ)
Аналіз поетапного наближення (АПН)
Програмний аналіз небезпек (ПрАН)
Аналіз загальних причин поломки (АЗПП)
Причинно-наслідковий аналіз (ПНА)
Аналіз дерева подій (АДПд).
|
Алгоритм виконання попереднього аналізу небезпек:
визначити технічні характеристики об'єкта, системи чи процесу, а також джерела енергії, що використовуються, робоче середовище, матеріали;
встановити їхні небезпечні й шкідливі властивості;
визначити закони, стандарти, правила, дія яких розповсюджується на даний об'єкт, систему чи процес;
перевірити технічну документацію на її відповідність законам, правилам, принципам і нормам безпеки;
скласти перелік небезпек, в якому зазначають ідентифіковані джерела небезпек (системи, підсистеми, компоненти), чинники, що викликають шкоду, потенційні небезпечні ситуації, виявлені недоліки.
-
Аналіз дерева помилок (АДП) (дедуктивний логічний метод - від загального до часткового) − застосовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих систем.
При аналізі дерева помилок у процесі системної безпеки небажану подію відносять до кінцевої події. Розташовуючи кожний фактор у відповідному місці дерева, дослідник може точно визначити, де відбулись будь-які пошкодження в системі, який зв'язок існує між подіями і яка взаємодія відбулася.
При побудові основного дерева помилок використовують спеціальні символи, які забезпечують аналітика ілюстрованим зображенням події і того, як вона взаємодіє з іншими подіями на дереві. Спеціальна форма символів дає наочність і полегшує побудову дерева помилок.
Виконання аналізу дерева помилок можливе лише після детального вивчення робочих функцій усіх компонентів системи, що розглядається. При цьому слід враховувати, що на роботу системи впливає людський фактор, тому всі можливі «відмови оператора» теж необхідно вводити у склад дерева. Оскільки дерево помилок показує статичний характер подій, розвиток подій у часі можна розглянути, побудувавши кілька дерев помилок.
При виконанні аналізу ризику виникнення небезпек розрізняють два етапи: якісний і кількісний аналіз.
-
Мета якісного аналізу ризику – виявлення всіх можливих небезпек, визначення їхніх якісних характеристик і розробка основних заходів захисту від них.
Якісні характеристики небезпеки:
категорія небезпеки за величиною наслідків;
якісна оцінка частоти реалізації небезпеки.
Категорія й частота реалізації небезпеки визначаються відповідно за табл.1.1, 1.2.
Шкала для встановлення категорії небезпеки за викликаними наслідками Табл.1.1
| ||||
Категорія |
Характеристика наслідків реалізації небезпеки | |||
I |
Небезпека, при реалізації якої значення її параметрів не виходять за межі припустимих Небезпека, реалізація якої може швидко й з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища, а також масову загибель або травми людей | |||
II |
Небезпека, реалізація якої може спричинити затримку виконання завдання підприємством, привести до зниження працездатності людей, а при тривалому впливі – до захворювань | |||
III |
Небезпека, реалізація якої може швидко та з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища й можливу загибель або травми хоча б однієї людини | |||
IV |
Небезпека, реалізація якої може швидко й з високою ймовірністю спричинити значний збиток для підприємства і (або) навколишнього середовища, а також масову загибель або травми людей
| |||
Якісні оцінки частоти реалізації небезпеки Табл.1.2
|
| |||
Частота реалізації небезпеки |
Якісний опис |
| ||
Часта реалізація |
Небезпека спостерігається постійно |
| ||
Ймовірна реалізація |
Ймовірно часте виникнення небезпеки |
| ||
Можлива реалізація |
Небезпека спостерігається кілька разів за період роботи |
| ||
Рідка реалізація |
Цілком можливе виникнення небезпеки хоча б раз |
| ||
Практично неймовірна реалізація |
Виникнення небезпеки малоймовірне, але можливе хоча б раз |
|
Як ризик при виконанні якісного аналізу використовується ранг небезпеки. Ранг може приймати п'ять значень, що визначаються за табл.1.3.
Матриця визначення рангу небезпеки Табл.1.3
| ||||
Частота виникнення небезпеки |
Категорія небезпеки | |||
I |
II |
III |
IV | |
Часта реалізація |
С |
С |
АА |
АА |
Ймовірна реалізація |
С |
С |
А |
АА |
Можлива реалізація |
D |
С |
А |
А |
Рідка реалізація |
D |
D |
В |
А |
Практично неймовірна реалізація
|
D |
D |
В |
В |
Ранги небезпек:
АА – обов’язкові заходи для зниження рангу шляхом внесення змін у
проект;
А – обов’язковий кількісний аналіз безпеки і проведення всього
комплексу заходів для забезпечення безпеки;
В – бажане проведення кількісного аналізу, обов'язкове застосування
заходів для забезпечення безпеки;
С – рекомендується проведення якісного аналізу, при необхідності –
використання систем життєзабезпечення і проведення захисних
заходів;
D – застосування заходів для забезпечення безпеки не потрібно.
Завдання для практичного заняття: