- •8. Графічні методи управління
- •9,10.Економічні методи управління та механізм їх використання.
- •11. Концепції визначення ефективності управління
- •12. Збори та наради як форма обміну управлінською інформацією
- •13.Інструктування як форма організаційно розпорядчих методів
- •14. Інформаційне забезпечення процесу управління
- •15. Інформація та її роль в управлінні.
- •17. Керівник – адміністратор та організатор виробництва його функції та зміст.
- •18. Керівник – вихователь трудового колективу.
- •19. Керівник-спеціаліст.Вимоги до нього.
- •20. Керівник в системі управління. Вимоги до керівника.
- •21. Колектив та його особливості, шляхи його формування
- •23. Методи виховання в колективі
- •24. Мотивація як функція управління.Види мотивацій та їх характеристика.
- •25. Наукова організація управлінської праці
- •26. Ноп в управлінні.
- •27. Нормування в менеджменті.
- •28. Нормування як метод організаційного впливу.
- •29. Організаційно-розпорядчі методи управління
- •30. Організація роботи кадрової служби підприємства
- •31. Особливості планування особистої праці менеджера
- •32. Організація праці спеціаліста на підприємстві
- •36, 37. Перешкоди на шляху між особистих комунікацій.
- •38. Правові методи управління.
- •39. Психологічні методи управління
- •40 Регламентування в менеджменті.
- •41. Регламентування в менеджменті.
- •42 Рекомендації до формування трудового колективу
- •43. Різновиди управлінського рішення.
- •45. Соціальні методи управління.
- •46. Соціально-психологічні методи управління.
- •47,48. Стиль роботи керівника
- •49. Техніка в управлінні.Її роль та значення.
- •50. Типи керівників та їх характеристика.
- •51. Управління дисципліною. Методи виховання.
- •52. Планування соціального розвитку трудових колективів
- •53. Управління формування трудового колективу
50. Типи керівників та їх характеристика.
Кожен керівник відрізняється своєю індивідуальністю, тобто наявними у нього діловими, моральними, соціальними та психологічними якостями. З цих позицій розрізняють три типи керівників: автократичний, демократичний та ліберальний.
Авторитарний тип керівника.
Керівник автократичного типу прагне підпорядкувати весь колектив своїй волі, не виносить заперечень і не прислуховується до думки інших, часто втручається в роботу підлеглих і жорстоко контролює іх дії, вимагає пунктуального виконання своїх вказівок. Наради проводить лише для дотримання формальності, оскільки рішення у нього підготовлені заздалегідь. Критики і своїх помилок не визнає, однак сам любить покритикувати. Дотримується думки, що адміністративні стягнення - найкращий засіб впливу на підлеглих з метою досягнення високих показників праці. Працює багато, примушує працювати і інших, втому числі позаурочний час. Нікому не дозволяє "сісти собі на шию", однак вимагає від підлеглих все, що вважає за потрібне.
Демократичний тип керівника на відміну від автократа прагне до надання підлеглим, самостійності відповідно до їх кваліфікації, і функцій, які вони виконують, залучає їх до таких видів діяльності, як визначення цілей оцінка роботи /підготовка та прийняття рішень, створює необхідні для виконання роботи передумови і справедливо оцінює їх зусилля , з повагою ставиться до людей і турбується про них.
Ліберальний тип керівника відрізняється відсутністю розмаху в діяльності, безініціативністю і постійним очікуванням вказівок зверху, небажанням приймати на себе відповідальність за рішення і їх наслідки. Керівник - ліберал мало втрачається у справи підлеглих І не виявляє достатньої активності, виступає в основному в ролі посередника у взаємовідносинах з іншими колективами. Як правило, він дуже обмежений, можливо, через свою невпевненість у власній компетентності, а отже, і в становищі, яке він займає в службовій ієрархії.
51. Управління дисципліною. Методи виховання.
Управління дисципліною — це боротьба з неорганізованістю, пасивністю, нечесністю, безвідповідальністю та лінощами. Ефективне управління дисципліною дозволяє вирішити такі завдання:організовувати працю людей, створюючи умови для задоволення їх потреб;забезпечити оптимальний розподіл трудових функцій між працівниками;створювати мотиваційне поле; вирішувати основні завдання підприємства. Важливою умовою управління дисципліною та дисциплінарними відносинами є ефективне використання впливу, лідерства та влади. Вплив— .це будь-яка поведінка однієї людини, що вносить зміни у поведінку, стосунки, відносини інших людей. Лідерство - це здатність впливати на групу людей або окрему людину з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації. Влада - це можливість виливати на поведінку інших людей. Дисциплінарна влада — це право, можливість, засновані на законі, давати обов'язкові розпорядження, встановлювати правила поведінки для підлеглих, заохочувати чи наказувати їх. Економічні методи дозволяють створити ситуацію, що дає можливість працівникам задовольнити свої потреби, інтереси, забезпечити реалізацію принципу соціальної справедливості. Економічні методи ґрунтуються на використанні системи матеріального стимулювання через заохочення та винагороди.
Виховні методи — це переконання працівників у потребі творчого підходу до роботи, відповідальності за результати власної праці, точності, охайності при виконанні своїх обов'язків і розпоряджень керівників. Організаційні методи — це створення нормальних умов праці, її організація