Макроси з параметрами
Макроси з параметрами дають змогу здійснювати макропідстановки, подібні до викликів функцій. Формальні параметри, вказані в списку #define, під час препроцесування замінюються фактичними виразами, заданими у звертанні до макросу. Використання макросів замість функцій має дві переваги. По-перше, макрос вбудовується в тіло програми на етапі препроцесування, отже під час виконання програми не витрачається час на виклик функції. По-друге, аргументи, що вказуються у звертанні до макросів, можуть мати довільний тип.
Синтаксис макросу з параметрами такий:
#define ім’я_макросу(список_ параметрів) вираз_для_заміни
У виразі для заміни кожен з параметрів і весь вираз слід брати у дужки.
Як приклад, наведемо макрос для піднесення числа а до ступеня b:
#define POW(a,b) ( exp( (b) * log(a) ) )
Звернення до цього макросу у програмі може виглядати так:
cout << POW(3 + x , 4.5)<< “\n”
Реализація проекту «function»
У цій лабораторній роботі слід самостійно створимо проект, який забезпечить розрахунки за деякою формулою. Розрахункову формулу слід вибрати з таблиці 3.1 відповідно до останньої цифри номера залікової книжки.
|
Таблиця 3.1 – Завдання для проекту | |
|
Варіант |
Формула |
|
0 |
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
4 |
|
|
| |
|
Продовження таблиці 3.1 | |
|
Варіант |
Формула |
|
5 |
|
|
6 |
|
|
7 |
|
|
8 |
|
|
9 |
|
Нижче розглядається приклад створення проекту, схожого з тим, який слід розробити. Різниця полягає тільки в розрахунковій формулі і іменах вихідних даних. У цьомупроектістворимо програму для розрахунків за формулою 3.1.
(3.1)
Для обчислень за формулою створимо декілька варіантів функції, які будемо викликати з функції main().Окрім того будемо використовувати макрос, наведений у попередньому пункті,для піднесення синусу до ступеня 3 та добування кореню ступеня b.Для спрощення перевірки отриманих результатів попередньо у функції будемо обчислювати вираз ах, а також числівник і знаменник.
Підключення допоміжних файлів
На рисунку 3.1 наведено перелік файлів, які необхідно включити до програми, щоб забезпечити її нормальне функціонування.
Рисунок 3.1 – Директиви #include програмного файлу
Файл iostream забезпечує реалізацію обміну інформацією з консоллю.
Файл cmathзабезпечує доступ до математичних функцій.
Створення макросу з параметрами
Для піднесення синусу до 3-го ступеня та добутку кореня створимо макрос з параметрами, представлений на рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 – Визначення макросу з параметрами
Створення прототипів функцій
На рисунку 3.3 наведено перелік функцій, які будуть використовуватися у файлі програми. У програмі ми створимо три варіанти функції для обчислення за формулою 3.1.
Рисунок 3.3 – Прототипи функцій програмного файлу
Функція f1() приймає три параметри і повертає значення, обчислене за формулою 3.1.
Функція f2() на відміну від попередньої нічого не повертає, але у якості четвертого параметру приймає посилання на змінну у, до якої і передає результат обчислення за формулою 3.1.
Функція f3() виконує те саме, що і функція f2(), але окрім того виводить на консоль проміжні значення розрахунків, що дозволяє простіше перевірити результати обчислень.