11. Функція main() програмного файлу

Функція main()програмного файлу забезпечує введення вхідних даних для розрахунків та виведення на консоль результатів роботи трьох функцій. Повторне виконання програми забезпечується за допомогою оператора goto та мітки m: .

Код цієї функції наведено на рисунку 3.4.

Зверніть увагу на різницю у використанні функцій f1()та f2().

Функція f1() повертає результат і тому звернення до неї можна використати безпосередньо для виведення результату на консоль:

cout << “y = ” << f1(a, b, x) << “\n”;

Функція f2()результат неповертає, тому її не можна використати безпосередньо для виведення результату на консоль. Спочатку функцію потрібно просто викликати, передавши в якості четвертого параметру змінну «у» до якої буде занесено результат:

f2(a, b, x, y);

Після цього отриманий результат можна вивести на консоль:

cout << “y = ” << y << “\n”;

Рисунок 3.4 – Функція main()програмного файлу

12. Функція f1(), що повертає значення

У цій функції, що виконує розрахунки за формулою 3.1, попередньо обчислюється вираз ах, після чого обчислюється також числівник і знаменник. Для піднесення синусу до ступеня 3 та добування кореня ступеню b використовується макрос POW.Такий поділ обчислень на частини спрощує перевірку отриманих результатів. Код функції наведено на рисунку 3.5.

Рисунок 3.5 – Функція, що повертає значення

13. Функція f2() типу void

Ця функція безпосередньо результат не повертає, але для збереження результату використовується посилання &yна змінну з формальним ім’ям «у». Саме цій змінній і присвоюється результат обчислень. Код функції f2() наведено на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 – Функція, що повертає значення через параметр

14. Функція з виведенням проміжних результатів

Код функції f3() наведено на рисунку 3.7.

Рисунок 3.7 – Функціяз виведенням проміжних результатів

Дослідження створеногопроекту

15. Дослідження передачі параметрів за посиланням

Додайте до функціїmain() виведення значення змінної «у» до звернення до функції f3().Запустіть програму на виконання та порівняйте значення «у» до і після звернення до функції f3().

Видаліть префікс & перед параметром «у» із списку параметрів функції f3() і знову проаналізуйте значення змінної до і після виклику f3(), а також значення проміжних результатів.

Відновіть заголовок процедури.

Зробіть висновки і зафіксуйте результати досліджень у звіті.

16. Анализ передачи параметров по значению

Змініть функцію f3() таким чином, щоб після обчислення результату значення формальних параметрів «a», «b» та «x» змінювалися, наприклад, ставали нулями.

Додайте до функції main() виведення значення відповідних фактичних параметрів після звернення до зміненої функції. Запустіть програму на виконання та з’ясуйте, чи зміняться значення фактичних параметрів після звернення до зміненої функції.

Відновіть текст функції.

Зробіть висновок і зафіксуйте в звіті.

Вимоги до звіту

• Назва роботи.

• Мета роботи.

• Короткі теоретичні відомості.

• Тексти функцій програми з коментарями.

• Результати тестування проекту у вигляді копій консолі.

• Результати дослідження способів передачі параметрів до функції

• Висновки.

Контрольні питання

• Правила написання функцій.

• Поняття «функція» та правила визначення функції.

• Прототип функції. Завантаження прототипів бібліотечних функцій.

• Виклик функції.

• Способи передачі параметрів у функції.

• Області оголошення та доступу до імен.

• Макроси з параметрами.

• Дати пояснення до звіту.

• Написати функції за вимогою викладача.

Рекомендована література

1. Берн Страуструп. Язык программированя С++. Второе дополненное издание. – М: Бином-Пресс, 2008. – 369 с

2. Прата Стивен. Язык программирования С++. Лекции и упражнения. Учебник: Пер. с англ./Стивен Прата – СПб.:ООО «ДиаСофтЮП», 2003. –1104 с.

3. Шилдт Герберт. Полный справ очник по С++. Пер. с англ. – М: Вільямс, 2004. 783 с.

4. Шпак З.Я. Програмування мовою С. – Львів: Оріяна-Нова, 2012. – 432с.

4. Лабораторна робота № 4. Логічний тип даних і розгалуження у програмах

Мета роботи:

• Ознайомитися з операціями над даними логічного типу.

• Навчитися записувати та обчислювати логічні вирази.

• Ознайомитися з операторами if … else та swith.

• Створити проект, що реалізує алгоритми з розгалуженнями.

Короткі теоретичні відомостіІ

1. Логічний тип даних

У мові С такого типу не було, хоча поняття істинності та хибності, звичайно, були. Ці поняття відтворювалися за допомогою чисел. Істиною (true)вважалося довільне число, що не дорівнювало нулю, а хибність (false) позначалася нулем. Тільки у мові С++ з’явився тип bool, що використовується для даних, які можуть приймати тільки два значення – true і false. Але числові результати, як і раніше, у відповідному контексті теж можуть розглядатися як дані логічного типу, що інколи є причиною прикрих помилок.

Дані логічного типу за звичай з’являються як результат операцій порівняння. Наприклад, результатом обчислення виразу 2<3 буде true, а результат обчислення виразу sin(x)>0 може бути и true и false, в залежності від значення змінної х.

У таблиці 4.1 наведено операції порівняння, що визначені в мові С.

Таблиця 4.1 - Операції порівняння
Назва операції порівняння	Запис на мові С
Менше	<
Менше або дорівнює	<=
Більше	>
Більше або дорівнює	>=
Дорівнює	==
Не дорівнює	!=