- •Міністерство освіти і науки україни
- •Лабораторна робота № 1. Знайомство з інтегрованим середовищем розробки (іср) “qt-creator”
- •Короткі відомості про іср “qt-creator”
- •Головне меню середовища
- •Панель режимів робіт
- •Панель доступу до результатів опрацювання проекту
- •Створення проекту
- •Панель редагування програм
- •Автоматичне вирівнювання тексту програми
- •Коментарі дотексту програми
- •Повернення у режим редагування
- •Функція main()
- •Ще один приклад простої програми
- •Збереження проекту
- •Етапи виконання програми
- •Типи даних
- •Арифметичні типи даних
- •Основні арифметичні типи
- •Модифіковані арифметичні типи
- •Граничні значення даних цілочислових типів даних
- •Переліки
- •Цілочислові константи
- •Символьні константи
- •Константи дійсних типів
- •Описи змінних
- •Макроконстанти
- •Операція розміру sizeof
- •Арифметичні операції
- •Операції присвоєння Проста операція присвоєння
- •Комбіновані присвоєння
- •Унарні присвоєння
- •Узгодження типів
- •Арифметичні перетворення
- •Перетворення типів в операціях присвоєння
- •Явне перетворення типів
- •Бібліотека математичних функцій cmath
- •Використання об’єкту cin для введення даних
- •Форматування арифметичних даних під час виведення
- •Зміна кольорів консолі та керування курсором
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Правила написання функцій
- •Виклик функції
- •Прототип функції
- •Прототипи бібліотечних функцій
- •Способи передачі параметрів у функції
- •Передача параметрів за значенням
- •Передача параметрів через посилання
- •Області оголошення та доступу до імен
- •Глобальні та локальні змінні
- •Глобальна чи локальна змінна?
- •Специфікатор statsc
- •Макроси з параметрами
- •Реализація проекту «function»
- •Підключення допоміжних файлів
- •Створення макросу з параметрами
- •Створення прототипів функцій
- •Функція main() програмного файлу
- •Функція f1(), що повертає значення
- •Операції над даними логічного типу
- •Логічні вирази
- •Алгоритми з розгалуженнями
- •Програмування розгалужень Оператор розгалуження if…else
- •Умовна операція
- •Оператор виборуswith
- •Оператор переходу goto
- •Функція main() програмного файлу
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 5. Побудова циклів з операторми „while” і „do...While”
- •Короткі теоретичні відомості
- •Циклічні алгоритми
- •Оператор while
- •Оператор do…while
- •Переривання циклу
- •Ітераційні алгоритми
- •Приклад ітераційного алгоритму для обчислення кубічного кореня
- •Алгоритми обчислення сум нескінченних рядів
- •Створення проекту «while_do»
- •Початковий інтерфейс проекту
- •Допоміжні файли
- •Прототипи функцій
- •Функція main() програмного файлу
- •Функція обробки номеру варіанта
- •Функції для обчислення кубічного кореня
- •Функції для обчислення синуса
- •Особливості використання циклу for
- •Випадкові числа
- •Табулювання функцій
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Приклад Створенняпроекту«циклfor»
- •Розробка функції для вирішення головної задачі
- •Обробка послідовності випадкових чисел
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
Оператор виборуswith
Конструкція swith дозволяє ефективно реалізувати численні розгалуження у тих випадках, коли вибір визначається значеннями змінної порядкового типу (int, char).
Синтаксис оператору swith представлено на рисунку 4.10.
Рисунок 4.10 – Синтаксис оператора swith
У цьому описі < вираз > - це вираз, значення якого визначає подальше виконання оператора. В окремому випадку < вираз > може бути просто змінною. Результат обчислення виразу може бути тільки ціле число або символ.
<константа > – це мітка даного варіанту, яка може бути константою або виразом. Значенням константи або результатом обчислення виразу також має бути ціле число або символ. Порядок запису міток довільний, але вони мають бути різними. Останній варіант, що починається словом default, не є обов’язковим. Мітка відділяється від оператора двокрапкою.
< оператор > визначає дії, які повинні бути виконані, якщо < вираз > приймає значення константи. В якості оператора може використовуватися і складений оператор.
Порядок виконанняоператораswithописанийнижче:
спочаткуобчислюється значення виразу;
далі,отримане значенняпослідовнопорівнюється зі значеннямиконстант;
якщо значення виразу збігається з однією із міток, то виконується оператор цього варіанту і усі наступні за ним, включаючи default, якщо раніше не зустрівся оператор переривання break;
якщозначеннявиразуне збігається з жодною із міток,товиконуєтьсяоператорпіслясловаdefaul, якщо ця частина присутня.
В якості прикладу (рисунок 4.11) розглянемо функцію, що опрацьовує номер варіанту вибраного з меню і відповідно до цього задає коефіцієнти квадратного рівняння. Ця функція може стати у нагоді під час тестування програми обчислення коренів квадратного рівняння. Внаслідок того, що кожний із варіантів виконується окремо і не пов'язаний з іншими, виникає необхідність кожен варіант завершувати оператором break.
Варіант default у цьому прикладі не використовується.
Рисунок 4.11 –Приклад використання оператора swith
Оператор переходу goto
Цей оператор забезпечує перехід до іншого оператора, що позначений заданою міткою. Мітка, до якої відбувається перехід може бути розташована як до так і після оператора goto. Синтаксис оператора goto наведено на рисунку 4.12.
Рисунок 4.12– Синтаксис оператора goto
Оператор goto використовується рідко, тому що він заплутує програму і робить її малозрозумілою.
Реализація проекту«if_switch»
У цьому проекті студент повинен реалізувати алгоритм розв'язання квадратного рівняння. Необхідно передбачити обробку будь-яких комбінацій значень коефіцієнтів рівняння. Проект має також передбачати тестування усіх можливих варіантів роботи алгоритму.
Початковий інтерфейс проекту
Після запуску програми на консолі має з’явитися перелік варіантів роботи з програмою і пропозиція користувачеві (prompt) вибрати один із варіантів. На рисунку 4.13 наведено вигляд консолі після запуску програми.
Рисунок 4.13 – Вигляд консолі після запуску програми
Наведений перелік варіантів надає можливість протестувати реалізацію різних гілок алгоритму розв’язання квадратного рівняння і порівняти отримані результати з розрахунковими.
Допоміжні файли
На рисунку 4.14 наведено перелік файлів, які необхідно включити до програми, щоб забезпечити її нормальне функціонування.
Рисунок 4.14 – Директиви #include програмного файлу
Файл iostream забезпечує реалізацію обміну інформацією з консоллю.
Файл cmathзабезпечує доступ до математичних функцій.
Файл cstdlib забезпечує доступ до функції exit().
Прототипи функцій
На рисунку 4.15 наведено перелік функцій, які будуть використовуватися у файлі програми.
Рисунок 4.15 – Прототипи функцій програмного файлу
Функція run_variant(int) опрацьовує номер варіанту вибраного з меню і відповідно до цього задає коефіцієнти квадратного рівняння. Текст цієї функції наводився вище, як приклад використання оператору switch.
Функція user_koef() забезпечує введення з консолі довільних значень коефіцієнтів квадратного рівняння.
Функція test_koef(float, float, float) забезпечує аналіз коефіцієнтів квадратного рівняння та прийняття рішення про виклик функцій розв’язання або квадратного рівняння, або лінійного.
Функція kv_riv(float, float, float) забезпечує розв’язання квадратного рівняння.
Функція lin_riv(float, float) забезпечує розв’язання лінійного рівняння.