9. Етапи виконання програми

Безпосередньому виконанню програми, що написана на мові С++, передує декілька етапів перетворення її програмного коду. Основними з цих етапів є: препроцесорне опрацювання, компіляція програмних елементів, компонування об’єктних кодів складових частин програм у єдиний виконавчий код у вигляді файлу .exe.

Докладніше про ці етапи Ви маєте прочитати у підручнику [1] ,стр.27.

Вимоги до звіту

• Назва роботи.

• Мета роботи.

• Короткі теоретичні відомості.

• Тексти функцій програми з коментарями.

• Результати тестування проекту у вигляді копій консолі.

• Висновки.

Контрольні питання

• Структура програми на С.

• Структура функції main().

• Найпростіший варіант написання функції main().

• Призначення директив #include<cmath> та #include <iostream>

• Як користуватися об’єктом cout.

• Роботазвікномредактора коду.

• Якзберегтипроект.

• Якперенестипроектна інший комп’ютер.

Рекомендована література

1. Шпак З.Я. Програмування мовою С. – Львів: Оріяна-Нова, 2006. – 432 с.

2. Лабораторна робота № 2. Типи даних та розрахунки за формулами

Мета роботи:

• Познайомитися з поняттям тип даних та типами даних мови С, С++.

• Познайомитися з поняттям змінна

• Навчитися записувати арифметичні вирази.

• Створити додаток, що забезпечує розрахунок за формулою.

Короткі теоретичні відомості

1. Змінні і константи

Програмні проекти зазвичай розробляються для обробки деяких даних з метою отримання інших даних. Наприклад, у проекті «Стипендія» вихідними даними є оцінки студента і його статус, а вихідними - розмір стипендії та розмір прибуткового податку. Для представлення даних використовують поняття «змінна» і «константа». Різниця між змінною і константою полягає тільки в тому, що константа не може змінювати своє значення під час роботи програми. В якості імені змінної можна використовувати послідовність з літер латинського алфавіту, цифр та символу підкреслення. Першим символом в імені змінної повинна бути буква. Пробіл в імені змінної використовувати не можна. Великі і маленькі літери розрізняються.

2. Типи даних

Будь-які дані в пам'яті комп'ютера зберігаються як послідовності нулів та одиниць, але для того, щоб визначити, що означає така послідовність, необхідно знати, до якого типу вона відноситься. Тому у мовах С, С++ тип кожної змінної повинен бути обов'язково зазначений при оголошенні.

Наприклад, нехай у пам'яті комп'ютера записана послідовність нулів і одиниць 0100 0010 0100 0011 0100 0100 0000 0000. Якщо розглядати її як ціле число, то це буде 1111704576, а якщо припустити, що це рядок символів, то отримаємо «BCD».

З наведеного прикладу випливає, що тип даних визначає спосіб кодування інформації.

Окрім того, для кожного типу визначено свій набір допустимих операцій над даними та спосіб їх виконання.

Так, наприклад, якщо для розглянутої послідовності виконати операцію «скласти сама із собою», то ця операція буде виконуватися за різними правилами.

Числа будуть складатися за правилами арифметики, і отриманий результат буде виглядати так: 1000 0100 1000 0110 1000 1000 0000 0000 (2223409152).

Рядки ж будуть "склеюватися" і результат буде таким: 0100 0010 0100 0011 0100 0100 0100 0010 0100 0011 0100 0100 0000 0000 («BCDBCD»).

Мова С++ надає програмісту можливість використовувати декілька різновидів типів.

Ці типи можна поділити на такі:

• скалярні, які поділяються на арифметичні, переліки та вказівники;

• тип функція;

• агреговані, що складаються за певними правилами із даних скалярних типів та, можливо, функцій.

Поки що ми розглянемо тільки скалярні арифметичні типи даних. Коротку інформацію про інші типи можна знайти у підручнику [4],стр.31-37.