3. Основні види операцій комерційних банків

Банківська операція – це комплекс взаємопов’язаних дій, що здійснюють банки, яким у законодавчому порядку надане право на їх здійснення.

Банківським операціям характерні такі риси:

• об’єктом банківських операцій є грошові кошти;

• банківські операції здійснюються лише банками (хоча у випадках, передбачених законодавством, можуть здійснюватись іншими економічними суб’єктами);

• банківські операції здійснюються за правилами і нормами, встановленими центральним банком;

• банківська операція є елементом підприємницької діяльності та націлена на отримання прибутку.

За функціональним призначенням усі операції комерційних банків можна поділити на три групи: пасивні, активні і комісійно-посередницькі.

1) Пасивні операції мають особливе значення в діяльності банку. За їх допомогою банки фор­мують грошові ресурси (пасиви).

До складу па­сивів входять власні, залучені та позичені кошти. Власний капітал комерційного банку становить незначну частку всіх його пасивів – біля 10%. Це пояснюється тим, що банки виступають в ролі посередників в кредиті і власний капітал слугує лише основою для залучення чужих коштів. З розвитком капіталізму частка власного капіталу постійно скорочується. Так, власний капітал усіх комерційних банків США в 1875р. становив 35%, у 1900 р. – 20, у 1920р. – близько 12, а в даний час – майже 7–8% усіх пасивів. В Англії власні капітали комерційних банків у 1900р. становили 18%, а зараз – менше 3% їхніх пасивів. У великих банків частка власних капіталів менша, ніж у дрібних.

Відпо­відно до складових банківських пасивів розрізняють три групи пасивних операцій:

• випуск та розміщення власних акцій;

• залучення депозитів юридичних осіб та вкладів населення (депозитні операції);

• операції із запозичення вільних коштів на міжбанківському ринку, з ви­пуску боргових зобов’язань (банківських векселів, облігацій, сертифікатів).

2) Активні операції – це фінансові операції з розміщення банківських ресур­сів з метою одержання прибутку. До активних операцій відносяться:

• кредитні (короткострокове та довгострокове кредитування виробничої, соціальної, інвес­ти­­ційної та наукової діяльності підприємств і організацій, надання споживчих та іпотечних кредитів населенню);

• інвестиційні операції (придбання цінних паперів, вкладення коштів у ко­мерційні проекти);

• засновницькі (участь коштами банку в господарській діяльності підприємств);

• операції з розміщення вільних коштів на міжбанківському ринку (в де­позити і кредити);

• лізингові, факторингові та гарантійні операції.

3) Комісійно-посередницькі операції – це операції банків, що здійснюються за дорученням клієнтів за певну плату (комісію). До таких операцій належать:

• розрахунково-касові, пов’язані зі здійсненням внутрішніх та міжнародних розрахунків;

• торговельно-комісійні (купівля-продаж за дорученням клієнтів цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів);

• валютно-обмінні (конвер­сійні) операції;

• трастові та довірчі операції;

• консультаційні, інформаційні, біржові та інші посередницькі операції.

Варто зазначити, що в різних країнах можуть існувати певні обмеження щодо здійснення банками операцій (особливо небанківського характеру). Банкам може заборонятися діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі та страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадних) може не дозволятися залучати вклади від фізичних осіб в обсягах, що перевищують установлену частку власного капіталу банку.