3. Молекулярні розчини

1. Закон Рауля можна застосовувати до реальних розчинів, якщо це :

2) тверда речовина розчинена у воді

2. Ідеальним називається розчин, який підлягає закону :

3) Рауля

3. Не є положенням фiзичної теорiї (С.Арренiус, В.Оствальд, Я.Вант-Гофф) розчинiв:

3) в розчинах утворюються нестiйки сполуки розчинника та розчиненої речовини

4. Згiдно хiмiчної теорiї (Д.I.Мендєлєєв, I.О.Каблуков, М.С.Курнаков) розчинiв мiж молекулами розчинника та частинками розчиненої речовини утворюються нестiйкi хiмiчнi сполуки за рахунок:

2) електростатичних сил та водневих зв’язкiв

5. Змiна ентропiї при утвореннi розчину:

1) завжди позитивна

6. Рiвняння Гiббса-Дюгема встановлює залежнiсть:

1) властивостей розчинiв вiд складу та властивостей його компонентiв

7. Закон Генрi встановлює залежнiсть:

4) парцiального тиску пари розчиненої речовини вiд молярної частки розчиненої речовини

8. Закон Рауля встановлює залежнiсть:

3) вiдносного зниження тиску пари над розчином вiд мольної частки розчиненої речовини

9. Температура замерзання молекулярного розчину по вiдношенню до температури замерзання розчинника:

3) нижче

10. Згiдно закону Рауля вiдносне зменшення тиску пари розчинника дорiвнює:

4) мольнiй долi розчиненої речовини

11. Ебулiоскопiчна стала розчинника показує:

4) пiдвищення температури кипiння молекулярного розчину, який мiстить 1 моль розчиненої речовини на 1000 г розчинника

12. Негативне вiдхилення вiд закону Рауля має мiсце коли процес утворення розчину супроводжується:

1) зменшенням об’єму та видiленням теплоти

13. На вiдмiну вiд хiмiчних сполук розчини:

2) мають мiнливий склад та не пiдлягають закону кратних вiдносин

14. Тиск пари над молекулярним розчином по вiдношенню до тиску пари над розчинником:

3) нижче

15. Температура кипiння молекулярного розчину по вiдношенню до температури кипiння розчинника:

1) вище

16. Крiоскопiчна стала розчинника показує:

1) зниження температури замерзання молекулярного розчину, який мiстить 1 моль розчиненої речовини на 1000 г розчинника

17. Осмос -

2) одностороння дифузiя молекул розчинника до розчину

18. Позитивне вiдхилення вiд закону Рауля має мiсце коли:

4) процес утворення розчину супроводжується збiльшенням об’єму та поглинанням теплоти

4. Розчини електролітів

1. Для розчинiв електролiтiв спостерiгається вiдхилення вiд законiв Вант-Гофа та Рауля, що пояснюється:

2) дисоцiацiєю

2. Основним постулатом теорiї П.Дебая i Е.Хюккеля є положення про:

2) наявність навколо кожного iона iонної атмосфери

3. Теорiя Арренiуса застосовується для розчинiв:

2) слабих електролітів

4. Теорiя П. Дебая i Е. Хюккеля враховує:

3) електростатичну взаємодiю iонiв у розчинi, їх сольватацiю та асоцiацiю

5. Точка зору, що вiдхилення у поведiнцi розчинів сильних електролiтiв пояснюється їх повною дисоцiацiєю, висказана:

1) С. Арренiусом

6. Ефективна (активна) концентрацiя розчинiв сильних електролiтiв по вiдношенню до загальної (аналiтичної) концентрацiї частiше всього:

1) менша

7. Теорiя П. Дебая i Е. Хюккеля застосовується для розчинiв:

1) сильних електролiтiв

8. В теорiї Арренiуса приймалося, що сила взаємодiї мiж iонами вiдсутня, тому розчини електролiтiв ведуть себе подiбно:

3) розчинам газiв у рiдинах

9. Ступiнь дисоцiацiї не залежить вiд:

4) ступеня гiдратацiї iонiв

10. Не є основним положенням теорiї Аренiуса:

2) частинки електролiту у розчинi iснують у виглядi iонiв та молекул