1. Економічний зміст, функції та класифікація податків.

Податки - це обов’язкові платежі, які встановлюються державою і застосовуються до фізичних та юридичних осіб.

Функції податків:

1. Фіскальна – за допомогою податків створюють державні фонди.

2. Розподільча – перерозподіл фінансових ресурсів.

3. Регулююча – держава впливає на платоспроможність підприємств та населення.

Податкова система – це сукупність податків, зборів і обов’язкових платежів, які надходять в бюджет і цільові фонди.

Принципи податкової системи:

1. Стимулювання виробничої та інвестиційної діяльності.

2. Принцип обов’язковості сплати.

3. Економічної обгрунтованності.

4. Соціальної справедливості.

5. Принцип доступності.

6. Принцип єдиного підходу до системи оподаткування.

Податковий механізм – це система організаційно – правових норм та методів управління оподаткуванням. Держава надає податковому механізму правову форму через податкове законодавство. Податковий механізм повинен базуватися на принципі оптимального оподаткування.

Загальнодержавні податки і збори:

1. ПДВ.

2. Акцизний збір.

3. Податок на прибуток підприємств.

4. Прибутковий податок з громадян.

5. Державне мито.

6. Плата за землю.

7. Збір у фонд соціального страхування.

8. Обов’язкове пенсійне страхування.

9. Податок з власників транспортних засобів.

10. Інші

Місцеві податки і збори:

1. Комунальний податок.

2. Податок на рекламу.

3. Ринковий збір.

4. Готельний збір.

5. Курортний збір.

6. Збір за паркування автотранспорту.

7. Збір за право використання місцевої символіки.

8. Збір з власників собак.

9. Збір з місцевих аукціонів і лотерей.

10. Збір за транзитний проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

Класифікація податків.

1. Прямі податки:

1. Реальні податки (встановлюються виходячи з середньої, а не з фактичної доходності платника (податок на землю чи з власників транспортних засобів)).

2. Особисті податки (розмір залежить від особистого доходу (прибутковий податок з громадян)).

2. Непрямі податки (встановлюються на товар у вигляді надбавки до ціни. Об’єктом оподаткування є товарообіг ( ПДВ, Акцизний збір, мито)).

3. Загальні податки – це податки, які взагалі йдуть до держбюджету і не можна визначити їх використання (ПДВ, Акцизний збір, Податок на прибуток).

4. Спеціальні податки – йдуть на певні цілі(Відрахування в соцстрах, Пенсійний фонд).

2. Податок на прибуток та методика його розрахунку.

Оподатковуваний прибуток визначається як сума скоригованого валового доходу - сума валових витрат підприємства – суму амортизаційних відрахувань.

Основна ставка податку на прибуток =(оподатковуваний прибуток * 25%) / 100%

Платниками податку є:

1. Резиденти – суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку

2. Нерезиденти – фізичні та юридичні особи, створені в будь – якій організаційно – правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.

3. НБУ та його установи.

4. Управління залізниці від господарської діяльності залізничного транспорту.

5. Установи пенітенціарної системи (тюрми, колонії).

Ставка податку на прибуток визначена статтею 151 ПКУ.З урахуванням п. 10 підрозділу 4 Перехідних положень, ставка податку на прибуток становить:

• з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. - 23%;

• з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. - 21%;

• з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. - 19%;

• з 01.01.2014 р. - 16%.

Податковий кодекс передбачає також інші ставки податку на прибуток:

• 0% - при оподаткуванні страхової діяльності юросіб, що здійснюють страхування життя (п. 151.2, 156.2 ПКУ);

• 0, 4, 6, 12, 15 і 20% - при оподаткуванні доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження з України у випадках, встановлених ст. 160 ПКУ.