Покупець

Продавець

5

1

1.Це укладення контракту на поставку товарів та проведення акредитивного розрахунку по цій операції.

2.Доручення покупця своєму банку виставити акредитив на користь постачальника.

3-4.Повідомлення про відкриття акредитиву.

5.Відвантаження продукції.

6. Постачальник подає документи до свого банку про відвантаження товарів.

7. Оплата чи кредит.

8. Пересилка документів до банку покупця.

9. Оплата.

Види акредитивів: покритий – передбачає попереднє депонування коштів; непокритий – платежі постачальнику гарантує банк, в цьому випадку платник звертається до свого банку з проханням виставити для нього гарантований акредитив, таке клопотання задовольняється банком, якщо клієнт платоспроможний і надійний; відзивний – може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього узгодження з постачальником; безвідзивний – не можна змінити або анулювати без згоди постачальника, на користь якого був відкритий акредитив.

6. Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Є простий та переказний. Індосамент – передаточний надпис на векселі.

Кліринг – система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та надані послуги шляхом заліку взаємних вимог. При клірингу банки приймають чеки та інші платіжні документи не тільки своїх клієнтів, а й клієнтів інших банків. Клієнт відкриває рахунок по взаємозаборгованності на який зараховуються борги і кому він скільки винен. На конкретну дату виводиться сальдо та відбувається взаємозалік.

Кліринг – (взаємозалік) – залік взаємної заборгованості, яка виникла між суб’єктами, що розраховуються та мають рахунки у кліринговому банку.

Міжбанківські клірингові розрахунки здійснюються через спеціальні клірингові палати: ЦБ або великі КБ(на Україні за наказом НБУ).

Клієнт відкриває р/р по взаємозадоволеності на які зараховуються борги і визначається, скільки винен клієнт. На конкретну дату виводиться сальдо і відбувається взаємозалік.

НАПРИКЛАД:

А Б---200у.о.

Б В---550у.о. 1600у.о.

В Г---550у.о.

Г А---300у.о.

А Б В Г

ДК Д К Д К Д К

200 300 550 200 550 550 300 550

С ---100 С—350 С ---- 0 С ---250

Б заборгувал ще А і Г на суму 350у.о.

Ефективність клірингу: Е_ф = сума погашенних боргів / суму всіх боргів х 100%

Е_ф = 1600 – 350 / 1600 х 100% = 78,2%.

В банку відкривається активно-пасивний рахунок, де по Д- вказуються платежі, які потрібно платити іншим учасникам заліку(борги); а по К – платежі , які повинні надійти клієнту.

На конкретну дату виводиться сальдо рахунків, якщо воно кредитове – його сума нараховується на р/р клієнта, якщо дебетове – борги гасяться за рахунок кредиту, який надає кліринговий банк, та власних коштів клієнта.

Факторинг – являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу без права зворотної вимоги до клієнта.

Факторинг – являє собою купівлю банком у клієнта права на вимогу боргу, без права зворотньої вимоги до клієнта.

Факторинг – операція, згідно якої підприємство переуступає свої неоплачені боргові вимоги (дебіторську заборгованість) і права на одержання коштів на ці вимоги фактору.

Факторинг – це кредитування під неоплачений рахунок з передавання прав за рахунками (цесія).

Факторинг – це інкасування ДЗ клієнта з виплатою суми рахунку негайно або з погашенням дебіторської заборгованості.

Мета:

1) своєчасне інкасування боргів;

2) запобігання появі сумнівних боргів;

3) скорочення втрат в результаті затримки платежів;

4) кредитування у формі д/с оплати;

5) допомога у веденні б/о;

6) прискорення обігу оборотних коштів.