4. Перспективний економічний аналіз

Попередній аналіз вивчає майбутні процеси і явища. Він проводиться для опрацьовування проектів, обґрунтування бізнес-пла­нів, визначення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва з метою запобігання схваленню економічно неефективних, хоч і технічно прогресивних рішень. Він пов’язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень: його проводять до початку будь-яких господарських операцій. Головним завданням попереднього аналізу є вивчення тенденцій, оцінка варіантів і пошуки найліпшого з них, виявлення недоліків, утрат, непродуктивних витрат і запобігання таким. На підставі аналізу обґрунтовується економічна стратегія управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; досліджується забезпеченість матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва, опрацьовуються запобіжні щодо можливих недоліків заходи, виявляються причини та фактори, які можуть негативно впливати на результати, вивчається попит на продукцію і досліджується портфель замовлень.

Основна функція попереднього аналізу — сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.

Питання для самоконтролю:

1. Які класифікаційні ознаки видів економічного аналізу?

2. Розкрийте зміст стратегічного аналізу.

3. Визначте особливості та дайте характеристику оперативного економічного аналізу.

4. Дайте характеристику зовнішнього та внутрішнього аналізу.

5. У чому особливості макроекономічного та мікроекономічного аналізу?

6. Розкрийте зміст та виділіть основні напрями ретроспективного аналізу.

7. Назвіть особливості управлінського та фінансового аналізу.

8. Охарактеризуйте етапи функціонально-вартісного аналізу.

Тема8. Система комплексного економічного аналізу і пошук резервів підвищення інтенсифікації й ефективності виробництва

Мета: розкрити сутність системного підходу до аналізу господарської діяльності; розглянути методику комплексної оцінки інтенсифікації й ефективності виробництва; класифікувати фактори і резерви підвищення ефективності виробництва.

Питання

1. Системний підхід до аналізу господарської діяльності

2. Методика комплексної оцінки інтенсифікації й ефективності виробництва

3. Класифікація факторів і резервів підвищення ефективності виробництва

1. Системний підхід до аналізу господарської діяльності

Економічний аналіз господарської діяльності в умовах ринкової економіки усе більш здобуває характер системного аналізу. При проведенні системного аналізу виділяють шість етапів. На першому етапі об'єкт дослідження представляється як система, для якої визначають мети й умови функціонування. Добір показників, що характеризують виробничу діяльність підприємства, здійснюється на другому етапі аналізу. На третьому етапі проведення системного аналізу складається загальна схема системи, установлюються її головні компоненти, функції, взаємозв'язки, розробляється схема підсистем, що показує супідрядність елементів. На четвертому етапі - визначаються всі основні взаємозв'язки і фактори, що дають кількісні характеристики. На п'ятому етапі будується модель системи на основі інформації, отриманої на попередніх етапах. У неї вводять конкретні дані про роботу якого-небудь підприємства й одержують параметри моделі в числовому вираженні. Завершальний шостий етап аналізу — робота з моделлю. Цей етап містить у собі об'єктивну оцінку результатів господарської діяльності, комплексне виявлення резервів для підвищення ефективності виробництва.

Головна цінність системного економічного аналізу полягає в тому, що в процесі його проведення будується логіко-методологічна схема, що відповідає внутрішнім зв'язкам показників і факторів, що відкриває широкі можливості для застосування електронної обчислювальної техніки і математичних методів.

Взаємозв'язок основних груп показників господарської діяльності підприємств визначає схему і послідовність проведення їхнього комплексного економічного аналізу як сукупності локальних аналізів. При цьому особливе значення має об'єктивна основа формування показників.

Головне в комплексному аналізі — системність, ув'язування окремих розділів — блоків аналізу між собою, аналіз взаємозв'язку і взаємної обумовленості лихий розділів і висновок результатів аналізу кожного блоку на узагальнюючі показники ефективності.

Методика комплексного економічного аналізу для цілей керування повинна містити наступні складені елементи: визначення цілей і задач економічного аналізу; сукупність показників для досягнення цілей і задач; схему і послідовність проведення аналізу; періодичність і терміни проведення управлінського аналізу; способи одержання інформації і її обробок; способи і методи аналізу економічної інформації; перелік організаційних етапів проведення аналізу і розподіл обов'язків між службами підприємства при проведенні комплексного аналізу; систему організаційної й обчислювальної техніки, необхідної для аналізу; порядок оформлення результатів аналізу і їхню оцінку; оцінку трудомісткості аналітичних робіт, підрахунок економічного ефекту від проведеного аналізу.

Системний підхід — важлива вимога до економічного аналізу як функції керування виробництвом. Ефективність господарської діяльності характеризується порівняно невеликим колом показників. Але на кожен такий показник впливає ціла система факторів. Для системного підходу характерна комплексна оцінка впливу різнопланових факторів, цільовий підхід до їхнього вивчення. Знання факторів виробництва, уміння визначати їхній вплив на прийняті показники ефективності дозволяють впливати на рівень показників за допомогою керування факторами, створити механізм пошуку резервів.