Питання для самоконтролю

1. Яку політику щодо українців проводили литовські князі?

2. В чому полягає значення боротьби українських козаків проти турецько-татарських нападів?

3. Які тенденції культурного життя України знайшли своє вираження в архітектурі та іконописі на український землях ХIV-ХVI ст.

4. Назвіть культурні досягнення України в ХIV-ХVI ст.

5. Охарактеризуйте роль братств в культурі України в ХVI - початок ХVII ст.

6. В чому полягав політичний і соціальний зміст рішень Берестейської унії?

7. Якою була реакція українського суспільства на створення нової, уніатської церкви?

8. Якими наслідками для України обернулося створення новоїцеркви?

Рекомендована література:

Основна література: 2, 3, 6, 7, 8, 14, 16, 18.

Додаткова література: 18, 21, 27, 29, 36, 44, 47, 52, 64, 69, 88, 90, 95, 101.

Змістовий модуль ІІ. Нова історія України

Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького, її політичні результати

План вивчення теми

1. Причини і характер війни під приводом Б. Хмельницького;

2. Міжнародні зносини України в 1654-1657 рр.

3. Б.Хмельницький – видатний дипломат, полководець та державний діяч України.

4. Переяславська Рада: історичне значення.

Навчальні цілі: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: особливості діяльності Б. Хмельницького як видатного державного діяча, полководця, дипломата; особливості становлення української державності в другій половині ХVII ст.; наслідки та значення Переяславської угоди 1654 р.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Усі запропоновані питання слід розкривати у формі доповіді або презентації. Необхідно знати, що Богдан Хмельницький (1595-1657) - гетьман Війська Запорозького, видатний український політичний і державний діяч, полководець. У 1648 р. на козацькій Раді був обраний гетьманом. Цього ж року під його керівництвом почалася національно-визвольна війна проти Польщі. Для результативних воєнних дій проти Речі Посполитої був змушений шукати союзників - укладав військово-політичні угоди з Трансільванією, Туреччиною, Московським царством. Займався питаннями створення української козацької армії, розбудови державності: запровадив статут “Про устрій Війська Запорозького”, козацько-адміністративно-територіальний устрій, надавав значення зміцненню кордонів, активізації зовнішньополітичних зносин. У складній геополітичній ситуації держави Хмельницький був змушений укласти з Московщиною Переяславський військово-політичний союз. Але після цього намагався зміцнити суверенітет Української держави.

Слід звернути увагу, що у ході національно-визвольної війни на звільненій від польських окупантів території формувалися підвалини самостійної української національної державності у вигляді козацької республіки. Необхідно показати, які зміни у внутрішньому та зовнішньому житті України сталися за гетьманування Богдана Хмельницького, як була створена власна адміністративно-державна структура по управлінню звільненими територіями.

Треба пам’ятати, що під актом Переяславської Ради Б. Хмельницький і старшина розуміли насамперед рівноправний військово-політичний союз, який дасть змогу закінчити боротьбу за унезалежнення від Польщі. В історичних умовах середини ХVII ст. рішення Переяславської ради відповідало інтересам України. Сукупність документів, за якими практично втілено рішення Переяславської ради про протекторат над Україною самодержавної Москви увійшло в історію під назвою «Березневих статей», остаточно схвалених і підписаних у Москві 14 березня 1654 р. З цих позицій доцільно проаналізувати основні воєнні дії 1950-53 р. та основні Угоди Б. Хмельницького з сусідніми країнами.

Сучасні медієвісти вважають українське середньовіччя недостатньо дослідженим, але в проблемі виникнення українського козацтва як дуже важливий чинник визначено релігійну боротьбу за збереження православ’я як протидію католицькій експансії. Цього не спостерігається в ґенезі донського козацтва. Таким чином, визначимо результати екстраполяції для подальшої їх наукової ревізії:

• Козацтво є окремим психокласом в тодішньому українському суспільстві.

• Психоісторія українського козацтва може бути репрезентована як групова фантазія, як результат історичної мотивації в протистоянні ворожим, іноземним вторгненням.

• Колективній та індивідуальній свідомості козацтва притаманні свої форми організації: від вільних уходників до козацької громади з чіткою внутрішньою структурою – Запорізька Січ, яка прогресувала до рівня макросоціальної спільноти - держави Б.Хмельницького. Остання стала синтезом індивідуальних прагнень, сподівань, поведінкових мотивацій, бажань, які набули форми колективного рішення, пізнавального процесу предметної спрямованості індивідів та спільноти в цілому.

• Характерною рисою психології козацтва є образність мислення та сприйняття як форми пізнання минулого та сучасності в якості віддзеркалення дійсності.

• В контексті визначення загально психологічних проблем козацтва важливим є виділення окремого та спільного в особі козака та козацької спільноти.

Таким чином, визначені вище візії відкривають новий простір у вивченні феномену козацтва, перехід цього вивчення в площину психологічної, психоісторичної уваги, зберігаючи актуальність природно-географічних, економічних, етнополітичних та ін. чинників виникнення та історичного покликання козацтва.

Проблема політичного лідерства в контексті козацької історії може розглядатися через державотворчу діяльність Б.Хмельницького та його опонента Я.Вишневецького. В науковій розвідці, яку здійснено Г.Віноградовим [8], робиться спроба створення гіпотетичних семіологічних моделей поведінкових стратегій означених політичних діячів. Що є значущим для нас у визначенні мотивацій лідерів козацької доби:

1. З точки зору психології тих часів «усі без винятку відносини на землі як Творінню Господньому вважалися точною проекцією Законів Божих, будь-який відступ від яких розглядався не просто як злочин, а прояв сатанинського гріха, знищення якого було священним обов’язком кожного християнина» [8,c.136]. (Раніше ми вказували на необхідність виділення категорій спільного та окремого в особі козака та козацької спільноти: як раз боротьбу з сатанинським гріхом можливо визначити як «спільне», притаманне козацтву як психокласу).

2. Означена характеристика є притаманною не лише причетним до православ’я. Ярема Вишневецький, за яким точиться слава ката України, зі свого боку реалізує подібний сценарій, «адже він прагнув встановити на підлеглих Речі Посполитій територіях законний порядок, в процесі чого, зрозуміло, нерідко схилявся до репресивних дій щодо повсталих, проте катування були звичайним явищем, а особливо у період офіційно оголошеного воєнного стану»[8, c.137]. Оригінальним є свідчення того, що у свій час Ярема Вишневецький дав клятву матері не зраджувати православ’я, як свідчення його причетності до династії Рюриковичів та Гедиміновичів, але зрадив, здійснивши парентифікацію у вигляді католицької церкви, що надало йому через авторитетність Ватикану як політичних, зовнішніх, преференцій, так і внутрішніх, особистісних.

3. І Хмельницький, і Вишневецький мали так званий комплекс архангела Михаїла, який полягав у здійсненні особливої захисної функції легітимної влади.

4. Із врахуванням особливостей історичної психології того часу Б.Хмельницький мав певні проблеми з надбанням державних прав, бо за походженням був дрібним шляхтичем: «Б.Хмельницький та інші українські гетьмані для законного здійснення власних державотворчих амбіцій мали або отримати князівські титули згідно існуючих процедур.., або запропонувати іншу альтернативну модель»[8, c.139]. Усвідомлення подібних нюансів дозволяє зрозуміти на перший погляд нелогічні «па» у поведінці гетьмана: постійний пошук «високої руки», молдовське відрядження Тимоша Хмельницького, пошук благословення Єрусалімського патріарха Паїсія тощо.

Таким чином, визначені вище візії відкривають новий простір у вивченні феномену козацтва, перехід цього вивчення в площину психологічної, психоісторичної уваги, психології політичного лідерства, зберігаючи актуальність природно-географічних, економічних, етнополітичних та ін. чинників виникнення та історичного покликання козацтва.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягав внесок Б.Хмельницького у творення Української козацької держави?

2. Які риси та особистісні комплекси Б.Хмельницького дозволили йому стати видатним державним діячем, полководцем та дипломатом?

3. Які факти засвідчують суверенітет Української держави, створеної Богданом Хмельницьким?

4. Які факти свідчать про зміцнення особистої влади Богдана Хмельницького? Чи можна вважати Україну часів його правління монархією?