- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Регіональна економіка
- •1. Програма дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни за заочною формою навчання
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Змістовий модуль і регіональна економіка
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни
- •Тема 2. Теорії та концепції формування продуктивних сил та регіональної економіки
- •Тема 3. Народонаселення та його роль у розвитку народного господарства
- •Тема 4. Проблеми формування і функціонування ринку праці
- •Тема 5. Господарський комплекс України
- •Тема 6. Продуктивні сили України та економічних районів
- •Тема 7. Теоретичні основи державної регіональної економічної політики
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові культури
- •Тема 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Змістовий модуль іі екологія
- •Тема 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Тема 15. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації
- •Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •Тема 17. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності
- •Тема 18. Біоетичні проблеми і стійкий економічний розвиток регіонів
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам:
- •3. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Види самостійної роботи
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання дисципліни
- •Література
- •Тема 3, 4. Народонаселення та його роль у розвитку народного господарства Проблеми формування і функціонування ринку праці
- •Література
- •Тема 5. : Господарський комплекс України
- •Література
- •Тема 6. Продуктивні сили України та економічних районів
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Теоретичні основи державної регіональної економічної політики
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України
- •Методичні рекомендації
- •Питання до самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9.1. Паливно-енергетичний комплекс
- •Література
- •Тема 9.2. Будівельний комплекс
- •Питання до самоконтролю
- •Література
- •Тема 9.3. Комплекс по виробництву непродовольчих товарів народного споживання
- •Література
- •Тема 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Методичні рекомендації
- •Література
- •Тема 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Література
- •Тема 12. Міжнародні економічні зв’язки України та її інтеграція в європейські та інші світові культури
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 13.Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 14. Наукові засади раціонального природокористування
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 17. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 18.Біоетичні проблеми і стійкий економічний розвиток регіонів
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •4. Методичні рекомендації до практичних занять
- •Модуль 1. Регіональна економіка і екологія Змістовий модуль 1. Регіональна економіка практичних заняття № 1
- •Питання для обговорення
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •5. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних заВдань
- •Тематика індивідуальнИх завдань
- •6. Методичні рекомендації і завдання для домашньої контрольнОї роботи
- •Структура і зміст контрольної роботи
- •Оформлення контрольної роботи
- •Складання картосхем
- •Вибір теми контрольної роботи
- •Завдання для домашньої контрольної роботи
- •7. Підсумковий контроль Питання до іспиту
- •Загальні критерії оцінки поточного контролю
- •Загальні критерії оцінки підсумкового контролю у формі іспиту
- •Критерії оцінки домашньої контрольної роботи
- •Критерії оцінки самостійної роботи
- •Критерії оцінювання знань студентів з семінарських занять.
- •8. Список рекомендованної литЕратУри
- •Матеріали періодичних видань
- •9. Додатки
- •Міністерство фінансів України Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Зразок оформлення бібліографічного опису
- •Фещенко Ольга Михайлівна Анісісова лариса Борисівна Регіональна економіка
- •Регіональна економіка
Питання для самоконтролю
Які особливості становлення зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах?
Охарактеризуйте геоекономічні пріоритети регіонального розвитку України.
Перелічіть передумови формування експортного потенціалу в Україні.
Дайте визначення транзитного потенціалу України.
Охарактеризуйте транспортний потенціал України.
Які особливості формування транспортних коридорів?
Яке значення має формування транспортних коридорів для розвитку продуктивних сил України?
Література
[1,2,3,5,8,9,13]
Тема 13.Фактори сталого розвитку продуктивних сил
Мета роботи: засвоєння, закріплення і систематизація знань з питань сталого розвитку продуктивних сил України
План вивчення теми
Фактори сталого розвитку продуктивних сил і формування економіки регіонів.
Концепція сталого розвитку для України
Передумови переходу України на модель сталого розвитку на національному та регіональному рівнях
Визначення національних, регіональних і місцевих пріоритетів під час переведення народногосподарського комплексу на модель сталого функціонування
Методичні рекомендації
Соціально-економічний розвиток має ґрунтуватися на принципах врахування можливостей природних комплексів витримувати антропотехногенні навантаження і забезпечувати нормальне функціонування біосфери і локальних екосистем. У контексті сказаного принципове і фундаментальне значення мала Конференція ООН з питань навколишнього середовища і розвитку, яка відбулася 1992 р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Саме на ній було одностайно проголошено, що основою розв'язання гострих соціально-економічних і ресурсо-екологічних проблем є перехід до моделі сталого розвитку. Концепція сталого розвитку економіки визнана світовою спільнотою народів домінантною ідеологією розвитку людської цивілізації у ХХІ ст., стратегічним напрямом забезпечення матеріального, соціального і духовного прогресу суспільстваСталий соціально-економічний розвиток будь-якої країни означає, зрештою, таке функціонування її народногосподарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров'я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Інакше кажучи, сталий розвиток — це насамперед економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля.
Можливості держави щодо їх успішної реалізації як на національному, так і на регіональному рівнях визначаються в основному трьома групами чинників. Перша, найважливіша, пов'язана з рівнями розвитку економічного і науково-технічного потенціалів держави. Друга група чинників включає показники виробництва та якості вітчизняного екологічного обладнання, екологобезпечних технічних засобів і технологій. Саме їх дефіцит в Україні стримує інвестування природоохоронних програм і окремих заходів. Третя група чинників, які характеризують обсяги затрат на екологію, оздоровлення природи і переведення економіки на модель сталого розвитку, — це застосування принципово нового макроекономічного механізму регулювання соціально-економічних процесів у державі для розв'язання ресурсо-екологічних проблем, а також нових підходів і методів оцінки економічної ефективності витрат на ці заходи.
Чітка послідовність дій, спрямованих на врегулювання якості навколишнього середовища як надзвичайно важливої передумови переходу на моделі сталого розвитку економіки, залежить від цілого ряду чинників. Серед них першочергового значення на сучасному етапі ринкових трансформацій в Україні набувають:
— організація моніторингу забруднень і джерел забруднення, визначення рівнів забруднення всіх складових елементів і ресурсів природного середовища та виявлення найнебезпечніших для здоров'я людини місць;
— організація системного моніторингу за трансформацією ландшафтів і агроландшафтів, зміною стану наземних і водних екосистем під впливом антропотехногенних навантажень;
— оцінка негативних впливів на людину й екосистеми стосовно гранично допустимих і критичних рівнів забруднень та антропотехногенних навантажень, а також розробка критеріїв допустимості і критичності цих впливів на різні елементи біосфери й людину;
— оцінка екологічної, економічної, соціальної та естетичної шкоди, яка завдається навколишньому середовищу внаслідок його забруднення і деградації;
— прогноз динаміки антропотехногенних впливів і навантажень на біосферу, а також оцінка негативних наслідків, що виникають при цьому;
— обґрунтування пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності та розв'язання ресурсо-екологічних проблем соціально-економічного розвитку регіону, області й району з урахуванням вимог ресурсо-екологічної безпеки;
— розробка ефективних та екологобезпечних техніко-технологічних рішень, оптимальне, з погляду екологічних критеріїв, розміщення підприємств і виробництв, що дасть можливість істотно зменшити негативні навантаження на природу;
— визначення напрямів, способів і методів реструктуризації та модернізації екологонебезпечних виробництв і підприємств.