14.Попит на гроші

Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розрпорядженні економічні суб’єкти на певний момент., це бажання мати певну частину свого портфеля активів(багатства) в ліквідній формі. Слід розрізняти попит на гроші від попиту на дохід.Наприклад, економічний суб’єкт хоче мати вцьому місяці дохід 100тис.грн., а запас грошей на кінець місяця - 40тис.грн. Якщо на початку місяця у нього не було запасу грошей, то це означатиме, що його попит на гроші зріс на 40тис.грн. Для його задоволення з доходу 100 тис.грн. він повинен витратити на поточні потреби - 60тис. грн., а 40тис. грн. відкласти в запас. Проте, він може задовільнити свій поппит іншим шляхом, продавши частину наявних у його портфелі активів, що не належать до запасу грошей, зокрема акції, автомобіль чи квартиру, а виручку помістити в запас. Попит на гроші тісно пов’язаний зі швидкістю обігу грошей обернено пропорційною залежністю. Цілі попиту на гроші: 1)створення запасу купівельних та платіжних засобів (попит на поточний запас платіжних засобів),2) накопичення грошей як капіталу (попит на постійний запас грошей як форму багатства), 3)комбіновані (попит на тривалий запас грошей на здійснення майбутніх платежів та одержання додаткових доходів).Мотиви: трансакційний мотив - постійна потреба взапасі гр-й для їх негайного використання;мотив завбачливості - для задоволення непередбачуваних потреб; спекулятивний мотив попиту на гроші - бажання мати запас грошей, щоб за сприятливих умов перетворити їх на високодохідні фінансові документи. Чинники, що впливають на попит на гроші(з’ясування мотивів, що заохочують суб’єктів нагромаджувати гроші):1)зміна обсягів виробництва (ВНП, а отже і НД) сприч зростання попиту, 2) зміна рівня цін, 3)зміна обсягів виробництва ,4)швидкість обігу грошей,5)зміна норми процента, 6)накопичення багатства, 7)інфляція, 8)очікування погіршення кон’юктури ринків.

15.Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.

Існує два мотиви (джерела) сукупного поиту на гроші: попит на гроші для трансакцій і попит як на активи. Попит на гроші для трансакцій. Такий попит існує, оскільки індивідуми потребують готівки чи поточних рахунків, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. Такі потреби в грошах забезпечуються через М1 і пов¢язані, здебільшого, з велечиною операцій або номінальним ВВП.

Попит на гроші для трансакцій чутливий до втрат від зберігання грошей. Коли процентна ставка на альтернативні види активів зростає порівняно зі ставкою процента на гроші, то фізичні та юридичні особи намагаються зменшити суми нагромадження своїх грошей, і воліють тримати гроші як активи.

Попит як на активи. Таке визначення попиту на гроші монетаристами зводиться до концептуального поняття “портфеля”, що означає, як раціональні інвестори вкладають своє багатство в “портфель” (набір цінних паперів або інших ліквідних активів).Теорія портфеля грунтується на фундаментальному припущенні, що інвестори в основному робитимуть ризиковані вклади тільки тоді, коли їхні доходи від інвестицій будуть ультрависокими. З двох видів доходів, що приносять одинакові доходи, індивідуми оберуть безпечніший. Щоб привернути увагу індивідумів від низькоризикованих активів до ризикованих (акції, нерухоме майно), останні мають забезпечувати вищі доходи.Теорія портфеля пояснює, як не схильний до ризику інвестор повинен розмістити своє багатство. Важливим правилом є диферсифікація портфеля між різними видами активів. “Не кладіть всі яйця до одного кошика” ¾ одна з форм цього правила. Тому не дивно, що багато індивідумів тримають гроші не тільки для трансакцій, а як частину своєї стратегії розміщення багатства.

Чинники, що визначають параметри попиту на гроші. Попит на гроші залежить від економічних змінних: рівня цін (інфляції), реальних доходів і норми процента. Тоді функціональну залежність попиту на гроші математично можна записати:Md = f(y,p,r)