- •Тема 1. Суть та функції грошей.
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •Тема 5 Грошові системи
- •Тема 6. Кредит у ринковій економіці
- •Тема 7 Кредитні системи
- •Тема 8. Валютні відносини та валютні системи
- •1. Походження грошей
- •2. Суть грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •3. Еволюція форм грошей
- •4. Різновиди сучасних кредитних грошей
- •5. Вартість грошей
- •6. Функції грошей
- •7. Суть і структура грош. Обороту
- •8.Модель грошового обороту
- •9. Балансування грошових потоків
- •10. Грошова маса
- •11. Швидкість обігу грошей
- •12. Закон грошового обігу
- •13. Суть і структура грошового ринку
- •14.Попит на гроші
- •15.Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.
- •16. Пропозиція грошей
- •17. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •18. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
- •19. Рівновага на грошовому ринку
- •20.Сутність та елементи грошової системи
- •21. Основні види грошових систем, їх еволюція
- •22.Створення та розвиток грошової системи Укр.
- •23. Державне регулювання грошового обороту
- •24. Грошово-кредитна політика
- •25. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі держ. Регулювання грош. Обор.
- •26. Теоретичні концепції інфляції.
- •27. Інфляція
- •28. «Кембриджська версія» кількісної теорії грошей.
- •29. Особливості інфляції в Укр.
- •30. Державне регулюваня інфляції
- •31. Види грошових реформ
- •32. Моделі грошових реформ.
- •33. Грошова реформа в Укр.
- •34. Валютний ринок
- •35. Валютні операції
- •37. Валютні системи
- •38. Валютний курс
- •40. Класична кількісна теорія грошей
- •41. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей
- •42. Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •43. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •44.Позичковий процент
- •45. Сутність кредиту
- •46. Функції і роль кредиту
- •48. Споживчий кредит
- •49. Державний кредит
- •50. Міжнародний кредит
- •51. Банківський кредит
- •52. Використання векселів.
- •53. Лізинг-кредит.
- •54-58.Небанківські фінансово-кредитні установи
- •59. Центральні банки
- •60. Функції цб
- •61. Форми співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними установами.
- •62.Статус, напрями діяльності НбУ
- •63. Функції і типи комерційних банків
- •64. Організаційна та функціональна структура комерційного банку.
- •65. Пасивні операції комерційних банків
- •66.Активні операції комерційних банків
- •67. Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •69. Міжнародний банк реконструкції і розвитку.
- •70. Міжнародна асоціація розвитку (мар).
50. Міжнародний кредит
Міжн–й кредит – це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу. Його суб’єкти такі ж як і при нац. (внутрішньоек.) кредиті – банки, підпр-ва, держава, населення. Проте ознакою цього кредиту є належність кредитора та позичальника до різних країн. МК функ–є в різних формах: залежно від того, хто виступає кредитором буває фірмовий, банківський та урядовий кредити. Фірмовий – власне, комерц. кредит на між нар. рівні, коли іноземний експортер продає товар вітчизняному імпортеру в кредит. Вел–й ризик, тому дорогий кредит. Більш гнучким є банківський кр–т, коли однією із сторін кред–х відносин є банк. В Україні міжнар–ні банк–кі кредити в основному отримують ком–ні банки та СП з іноз–ми інвесторами. Урядовий кредит може надаватись урядом однієї країни уряду іншої в межах укладеної між ними угоди, а також шляхом розміщення урядом своїх цінних паперів на зар–х фінан–х ринках. Також це кредити, які надаються країнам міжн–ми вал–фін орг–ми: МВФ, МБРР, ЄБРР та ін. Зокрема, їх кредитами широко користується Україна на потреби свого економічного розвитку та для підтримки стабільності нац–ї валюти. Міжнародний кредит також поділяється на фін–й, який надається у грошовій (валютній) формі, та комерційний, що надається у товарній формі.
51. Банківський кредит
Банківський кредит має місце тоді, коли однією зі сторін кредитної угоди є банк. У сучасних умовах банківський кредит- провідна форма кредиту, хоч у країнах із розвинутою ринковою економікою останнім часом він почав поступатись перед банкірським кредитом, який надають кредитні установи неьбанківського типу. Його обєктом є грошовий капітал, який відокремдений від просмислового капіталу, а тому він надається тільки у грошовій формі. Угода позички тут відокремлена від акту купівлі -продажу. При цьому банк в його функції посередника в кредиті може бути як позичалником, так і кредитором. Банківський кредит спприяє не тілльки безперебійному крогообігу і обороту капіталу, а й його нагромадженню. Тому з позицій відтворення суспільного капітаду він умовно поділяється на позичку капіталу і позичку грошей, що залежить від характеру використання кредиту позичальником і його впливу на обсяги функціонуючого капіталу. Позичка капіталу - позичка, в результаті якої збільшується дійсний капітал, а позичка грошей - позичка, внаслідок якої лише забезпечується рух грошей як платіжного засобу, який не супроводжується розширенням вир-ва.
Сфера використання банк. К значно ширша від сфери застосування комерц. К. Банк. К виходить за межі комерц., бо з його допомогою може здійснюватись передача вартості не тільки між двома повязаними між собою діловими стосунками субєктів господарювання, а й між більшим числом таких субєктів.
За укрупненими обєктами кредитування банківський кредит поділяється на три групи: кредит в основний капітал (на технічне переозброєння, реконструкцію і ін); кредит в оборотний капітал (на придбання предметів праці- сировини, матеріалів, палива, тари і ін).