- •Тема 1. Суть та функції грошей.
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •Тема 5 Грошові системи
- •Тема 6. Кредит у ринковій економіці
- •Тема 7 Кредитні системи
- •Тема 8. Валютні відносини та валютні системи
- •1. Походження грошей
- •2. Суть грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •3. Еволюція форм грошей
- •4. Різновиди сучасних кредитних грошей
- •5. Вартість грошей
- •6. Функції грошей
- •7. Суть і структура грош. Обороту
- •8.Модель грошового обороту
- •9. Балансування грошових потоків
- •10. Грошова маса
- •11. Швидкість обігу грошей
- •12. Закон грошового обігу
- •13. Суть і структура грошового ринку
- •14.Попит на гроші
- •15.Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.
- •16. Пропозиція грошей
- •17. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •18. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
- •19. Рівновага на грошовому ринку
- •20.Сутність та елементи грошової системи
- •21. Основні види грошових систем, їх еволюція
- •22.Створення та розвиток грошової системи Укр.
- •23. Державне регулювання грошового обороту
- •24. Грошово-кредитна політика
- •25. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі держ. Регулювання грош. Обор.
- •26. Теоретичні концепції інфляції.
- •27. Інфляція
- •28. «Кембриджська версія» кількісної теорії грошей.
- •29. Особливості інфляції в Укр.
- •30. Державне регулюваня інфляції
- •31. Види грошових реформ
- •32. Моделі грошових реформ.
- •33. Грошова реформа в Укр.
- •34. Валютний ринок
- •35. Валютні операції
- •37. Валютні системи
- •38. Валютний курс
- •40. Класична кількісна теорія грошей
- •41. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей
- •42. Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •43. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •44.Позичковий процент
- •45. Сутність кредиту
- •46. Функції і роль кредиту
- •48. Споживчий кредит
- •49. Державний кредит
- •50. Міжнародний кредит
- •51. Банківський кредит
- •52. Використання векселів.
- •53. Лізинг-кредит.
- •54-58.Небанківські фінансово-кредитні установи
- •59. Центральні банки
- •60. Функції цб
- •61. Форми співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними установами.
- •62.Статус, напрями діяльності НбУ
- •63. Функції і типи комерційних банків
- •64. Організаційна та функціональна структура комерційного банку.
- •65. Пасивні операції комерційних банків
- •66.Активні операції комерційних банків
- •67. Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •69. Міжнародний банк реконструкції і розвитку.
- •70. Міжнародна асоціація розвитку (мар).
16. Пропозиція грошей
Пропозиція гр. - друга сила, що взаємодіє з попитом, визначає кон’юктуру гр. ринку. Як і попит на гр, пропоз їх є явищем залишку. Суть пропоз. гр. - економ. суб’єкти в будь-який момент часу мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати воборот. Визнання попиту на гр. є об’єктивною межею для пропоз. гр., а самої пропоз. - результатом діяльності банків може створити враження, що завдання монетарної пол-ки банк. с-ми є суто технічне і "підтягування" грошової маси до попиту на гр. при зміні його обсягу.Чинники, які впивають на пропозицію гр.:1)міна норми обов’язкових резервів - викликає протилежну за напрямом зміну коефіц -та (m) мультиплікації гр. маси, оскільки він визначається за формулою m=1/r, де r норма обов’язкового резервування;2)зміна типової ринкової процентної ставки - при її зростанні за позичками та облігаціями розширюються можливості одержувати позички рефінансування, унаслідок чого зростають грошова база, банківські резерви і коефіц. мультиплікації, і навпаки;3)зміна багатства - при його зростанні депозитна складова грошової маси зросте швидше ніж готівкова, це посилить мультиплікаційний ефект та призведе до збільшення пропоз-ї; 4) тінізація підприємницької діяльності - зумовлює зміну структурних запасів на користь готівки, а отже остання виходить з банківського обороту - зменшується пропоз-я; 5)низький стан довіри до банків .
17. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
Монетаризм базується на тому, що ринкова система має властивість самостійно приходити в рівновагу.Ринкова система не потредує державного втручання і тому необхідно встановити жорсткі межі втручання держави.Монетаристи вважали, що грошова сфера повинна бути основним об’єктом державного регулювання. Релулятивний вплив держави на економіку повинен відбуватися через регулювання пропозиції грошей. Однак враховуючи, що нарощування пропозиції грошей може призвести до інфляційних наслідків, Фрідмен, щоб виключити таку можливість вводить "грошове правило". Згідно з ним держава повинна підтримувати постійне, помірне збільшення пропозиції грошей пропорційно до середньорічних темпів зростання ВВП.
М – середньорічні темпи приросту грошей, %
P – середнюор. темпи очікув. інфляції, %
Q – середньорічні темпи номінального приросту ВВП, %.
18. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
Провідна роль центрального банку заключається у перетворенні безготівкових грошей (що знаходяться на рахунках у центральному банку) у банкноти. Це можливо завдяки тому, що центральний банк виконує функцію кредитора останьої інстанції, не тільки випускаючи банкноти, але і зараховуючи ліквідні кошти на рахунки своїх клієнтів: комерційних банків, державної скарбниці, фінансових небанківських установ. Для досягнення рівноваги на грошовому ринку він вимушений перетворювати значну кількість грошей, що розміщені на банківських рахунках у банкноти. Тому центральний банк не стільки займається емісією грошей, скільки слугує посередником у процесі міжбанківського обігу грошей на банківських рахунках. Однак банкнотною емісією пропозиція грошей, що формується на державному рівні, не обмежується. Другим каналом формування пропозиції грошей - це система обслуговування бюджетного боргу. Вона грунтується не на випуску в обіг нових грошей, а на розміщенні на відкритому ринку державних боргових зобов¢язань. Продаючи цінні папери, держава позичає (як правило на пільгових умовах) гроші у суб¢єктів фінансового ринку. Ці позики оформляються офіційно як державний борг країни. Залежно від того, де розміщуються державні цінні папери, він може бути внутрішнім або зовнішнім. Купуючи державні зобов¢язання, центральний банк створює “базу” для наступної депозитної емісії комерційних банків, що безпосередньо призводить до зростанння в обігу грошової маси. Якщо ж переважну частку своєї поточної заборгованості державній скарбниці вдається розмістити поза емісійними установами, то приріст державного боргу не спричиняє прямого впливу на пропозицію грошей. В цьому випадку відбувається лише перерозподіл кредитних ресурсів і позичкового капіталу.Нарешті центральний банк здійснює емісію грошей при покупці іноземної валюти, коли на валютному ринку значно підвищується на неї попит. Такі покупки складають певну частку валютних операцій.