45. Сутність кредиту

Кредит – суспіл. відносини, що виникають між екон. суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування віл. коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Для конкретизації сутності кредиту потрібно розглянути окр. елементи кред. відносин. Ними є об'єкти та суб'єкти кредиту. Об'єкт кредиту - та вартість, яка передається в позичку одним суб'єктом іншому. Суб'єкти кредиту - кредитори і позичальники. Взяті разом, ці елементи створюють структуру кредиту.

Кредит як форма сусп. відносин має багато спільного з ін. ек. категоріями - грошима, фінансами, торгівлею, капіталом...Зокрема, всі вони є вартісними категоріями, обслуговують рух вартості в процесі відтворення. Вони тісно переплітаються між собою функціонально. Так гроші як засіб платежу зявилися на ґрунті кредитних відносин. Кредит у функції перерозподілу вартості обслуговує рух капіталу, сприяє формуванню фін. ресурсів, розвитку торгівлі. Особливо тісно пов'язаний кредит з грошима, і цей зв'язок дедалі посилюється в міру розвитку суспіл. вир-ва й ускладнення ек. відносин. Водночас кредит- це цілком самостійна категорія, що функціонує поряд з ін. категоріями, не замінюючи жодної з них і не поступаючись їм сферою свого призначення.

Істотні відмінності є між кредитом і фінансами. На відміну від кредиту, фінанси формуються в процесі розподілу (кредит у процесі перерозподілу).

1ю формою кредиту, що мала найпростішу сутність, був лихварський кредит. Характер. ознаками цього кредиту було те, що він має випадковий характер. Його суб'єктами на боці кредиторів були просто багаті люди, які надавали в кредит лише власні кошти, а на боці позичальників- незаможні (селяни,ремісники). З переходом до товарно- капіталістичного виробництва відбулося чітке розмежування виробн. і особист. потреб у запозиченні коштів. Підтримання і розвиток вир-ва стали широкомасштабною сферою застосування запозичених коштів і стимулювали масове форм-ня віл. коштів. Сам кредит набув капіталістичного характеру і перетворився в суспіл. механізм капіталізації ек. відносин.

Попервах економічна думка зосереджувалася переважно на самому поняття кредиту, на пізнанні його сутності. Лише з 18 ст. розпочалися дослідження механізму зв'язків кредиту з сусп. вир-вом, що відкривало шлях для формування суто наук. теорії кредиту.

46. Функції і роль кредиту

1) перерозподільча – матер. та грош. ресурси, які були вже розподілені і передані у власність економічним суб'єктам, через кредит перерозподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб'єктам, не змінюючи їх первин. права власності;

2) контрольна - в процесі кредитування забезпечується контроль за дотриманням умов та принципів кредиті з боку суб'єктів кредит. угоди;

3) контрольно-стимулююча - можливість вивільнити з обороту кошти і вкласти їх у надійні дохідні позички стимулює кредитора до прискорення обороту свого капіталу, нарощування вільних ресурсів, більш економного їх витрачання, підвищення своєї кваліфікації;

4) ф-я капіталізації віл. грош. доходів - трансформація завдяки кредиту грош. нагромаджень та заощаджень юр. і фіз. осіб у вартість, що дає дохід, т.б в позичк. капітал.

Кредит - ек. відносини між юр. та фіз. особами і державами з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента. Із суті кредиту випливає, що за його допомогою відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення. Кредит у ринковій економіці необхідний вже функціонуючому товаровиробникові. Однак ще більшою мірою він потрібний тому, хто тільки прагне організувати виробництво, але не має для цього власних коштів. Для одержання кредиту з розвитком товарного виробництва, особливо коли воно набуває загального характеру, кредит стає обов'язковим атрибутом господарювання. Пояснюється це тим, що внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і спричиненого нею кооперування суспільне виробництво перетворюється у величезний замкнений ланцюг тісно пов'язаних між собою ланок. Найменше порушення в будь-якій з цих панок може зупинити нормальний обмін товарами між окремими виробниками. Кредит допомагає уникнути кризових явищ. Отже, можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою с наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту,— коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юр, так і у фізичних осіб. Виконання кредитом певних функцій, які є проявом його сутності, дає змогу йому відігравати надзвичайнол велику роль у розвитку економіки і суспільства в цілому. З часом ця роль змінювалась.Кредит сприяв розпаду первіснообщинного ладу та утворенню рабовласницького (не зміг повернути– раб),а потім сприяв становленню капіталістичного, допомагаючи стаорювати нові виробництва, сприяючи концентрації і централізації капіталу. Відіграє значну роль в орг–ї грошових розрахунків – готівкових та безготівкових., забезпечує безперебійність кругообігу осн–го та обор–го капіталу, збільшує обсяги вир–ва, сприяє розширенню виробництва, відновлення діяльності підприємств під час кризи, допомагає змінити асортимент продукції, поліпшити якість, нова продуекція, насичення споживчого ринку товарами, реформування с/г (іпотечний кредит), забезпечення населення якісним житлом, побутовою технікою. Значна роль в економії витрат обігу (скорочення витрат на виготовлення, випуск в обіг, перевезення, облік тощо),прискорюється обіг засобів обігу. На сучасному етапі роль кредиту в його цій перерозподільчій функції поки що недостатня, бо дефіцит позичкового капіталу в країні. Через дефіцит власного капіталу для України на сучасному етапі має велике значення розвиток кредиту у міжнародній сфері, зокрема кред–ні відносини з МВФ, МБРР, ЄБРР тощо. У ринкових умовах знижується роль контрольної функції банків, які значно менше використовуються державою для контролю за фін– господ діяльністю підприємств. Проте зростає роль кредиту в його контрольній функції. В емісійній функції кредит на сучасному етапі повинен відігравати антиінфляційну роль.