- •Тема 1. Суть та функції грошей.
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •Тема 5 Грошові системи
- •Тема 6. Кредит у ринковій економіці
- •Тема 7 Кредитні системи
- •Тема 8. Валютні відносини та валютні системи
- •1. Походження грошей
- •2. Суть грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •3. Еволюція форм грошей
- •4. Різновиди сучасних кредитних грошей
- •5. Вартість грошей
- •6. Функції грошей
- •7. Суть і структура грош. Обороту
- •8.Модель грошового обороту
- •9. Балансування грошових потоків
- •10. Грошова маса
- •11. Швидкість обігу грошей
- •12. Закон грошового обігу
- •13. Суть і структура грошового ринку
- •14.Попит на гроші
- •15.Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.
- •16. Пропозиція грошей
- •17. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •18. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
- •19. Рівновага на грошовому ринку
- •20.Сутність та елементи грошової системи
- •21. Основні види грошових систем, їх еволюція
- •22.Створення та розвиток грошової системи Укр.
- •23. Державне регулювання грошового обороту
- •24. Грошово-кредитна політика
- •25. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі держ. Регулювання грош. Обор.
- •26. Теоретичні концепції інфляції.
- •27. Інфляція
- •28. «Кембриджська версія» кількісної теорії грошей.
- •29. Особливості інфляції в Укр.
- •30. Державне регулюваня інфляції
- •31. Види грошових реформ
- •32. Моделі грошових реформ.
- •33. Грошова реформа в Укр.
- •34. Валютний ринок
- •35. Валютні операції
- •37. Валютні системи
- •38. Валютний курс
- •40. Класична кількісна теорія грошей
- •41. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей
- •42. Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •43. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •44.Позичковий процент
- •45. Сутність кредиту
- •46. Функції і роль кредиту
- •48. Споживчий кредит
- •49. Державний кредит
- •50. Міжнародний кредит
- •51. Банківський кредит
- •52. Використання векселів.
- •53. Лізинг-кредит.
- •54-58.Небанківські фінансово-кредитні установи
- •59. Центральні банки
- •60. Функції цб
- •61. Форми співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними установами.
- •62.Статус, напрями діяльності НбУ
- •63. Функції і типи комерційних банків
- •64. Організаційна та функціональна структура комерційного банку.
- •65. Пасивні операції комерційних банків
- •66.Активні операції комерційних банків
- •67. Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •69. Міжнародний банк реконструкції і розвитку.
- •70. Міжнародна асоціація розвитку (мар).
26. Теоретичні концепції інфляції.
Інфляція як наслідок негативних процесів в економіці відома вже декілька століть. Однак, попри це, в економічній теорії не існує єдиного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища. В економічній науці сформувалося дві основні концепції інфляції:1) інфляція знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою;2) інфляція загальне зростання цін на товари та послуги.Представники першого напряму стараються довести, що інфляція можлива лише за умов функціонування нерозмінних на золото паперових грошей. Вони вважають, що в умовах золотого стандарту інфляція неможлива. У даному випадку ми зустрічаємося з варіантом так званої металістичної теорії грошей, відомої в Європі ще у часи раннього капіталізму. Представники другого напряму вирішального значення у трактуванні інфляції надають зростанню цін незалежно від його причин та умов, за яких воно відбувається. Стабільність цін є для нього головною ознакою відсутності інфляції. Тому вони нерідко допускають можливість інфляції приобігу дійсних грошей і говорять про металеву інфляцію, оскільки і за таких умов можливе підвищення цін. Так А.Пезенті називає інфляцією зростання цін внаслідок псування монет (золотих, срібних) або здешевлення благородного металу. Таких поглядів дотримується більшість економістів Заходу.
27. Інфляція
Інфляція - тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зросання їх маси в обороті. При цьому стрімке зростання грошової маси може бути як абсолютним, так і відносним. Інфляція можлива і без зростання цін, якщо знецінення грошей набуває форми хронічного товарного дефіциту при фіксованих державою цінах. Закономірністю інфляції є те, що вона не виникає раптово, а розв-ся поступово, як тривалий процес, який можна розділити на стадії, що відрізняються співвідношенням темпів зростання Пр грошей і темпів їх знецінення. І. - темп зрост. Пр грош. випереджають знецінення грош, це випереджання поступово зменш-ся, наближаючись до вирівнювання. Причинами цього є: надмірна пропозиція грошей поглинається оборотом за рахунок уповільнення їх обігу.
Дослідники причин інфляції визнають можливість їх формування на боці грошей (монетарні причини) і на боці товарів (витратні причини). У найбільш загальному вигляді причини інфляції можна вивести з формули відомого "Рівняння І.Фішера" M*V=Q*P. Тобто зростання цін може бути викликаним зростанням маси грошей (М), швидкості обігу грошей (V), скороченням фізичного обсягу виробництва (Q). Найбільш результативним чинником вплитву на динаміку рівня цін є зміна маси грошей в обороті.Вирішальним чинником інфляції є нарощування пропозиції грошей. Це покладено в основу грошової теорії інфляції, якої дотримується монетаристська школа. Фрідман вважає, що єдиною причиної інфляції є надмірна пропозиція грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний По. Монетаристи вважають, що збільшення пропозиції грошей визначається грошово-кредитною політикою держави. Монетарна політика може стати інфляційною у випадку спрямування її на монетизацію бюджетного дефіциту за рахунок емісії грошей. Кейнсіанці погоджуються, що інфляція розвивається лише при тривалому зростання Пр грошей, можливому за ліберальної грош-кред політики. А вони не заперечують, що дія затратних чинників інфляції може привести до безперервного і швидкого зростання цін лише за умови швидкого і тривалого зростання пропозиції грошей. Відмінність в тому, що ліберал. грош-кред. політику вони вважають передумовою інфляції, а першопричиною - чинники, пов’язані зі збуренням витрат і пропозицій. Тому неможливо ефект-но вирішити проблеми стримування інфляції лише ужорсточення монетарної полятики, а потрібно "докопуватися" до першопричин її.
Проте оби2 види причин тісно переплітаються і, по суті, зливаються в одну - лібералізацію державної монетарної політики і зростання на цій основі пропозиції грошей, без чого ні перший, ні другий вид чинників не може матеріалізуватися у тривале зростання цін.
За формами прояву: цінову інфляцію, що проявляється у формі зростання цін, інфляцію заощаджень, коли знеціненнягрошей проявляється у зростання вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах, та девальвацію, за якої знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют. За темпами знецінення інфляції розрізняють повзучу - до 5 % на рік, помірну, відкриту - 5 - 20 %, галопуюча - 20 - 50, а іноді і 100% на рік. Також розрізняють інфляцію витрат (спричинюється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат) та інфл попиту (спонукається тиском на ціни з боку грошей унаслідок зростання їх пропозиції банківською системою і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на товарних ринках).
Точно виміряти відкриту цінову інфляцію можливо за допомогою індексу цін за певний період - рік, квартал, місяць. Для вимірювання інфляції найчастіше застосовуються3 види індексів цін: індекс спож. цін, індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників), індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП. 1й характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Визначається з відношення ринкової вартості фіксованого "кошика" в поточному році до ринкової вартості фіксованого "кошика" в базовому році. 2й характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для вир. споживання. Цей індекс чутливіший до змін и витрат на вир-во, ніж до зміни попиту.