- •Тема 1. Суть та функції грошей.
- •Тема 2. Кількісна теорія грошей та сучасний монетаризм
- •Тема 3. Грошовий оборот і грошові потоки
- •Тема 4. Грошовий ринок
- •Тема 5 Грошові системи
- •Тема 6. Кредит у ринковій економіці
- •Тема 7 Кредитні системи
- •Тема 8. Валютні відносини та валютні системи
- •1. Походження грошей
- •2. Суть грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал
- •3. Еволюція форм грошей
- •4. Різновиди сучасних кредитних грошей
- •5. Вартість грошей
- •6. Функції грошей
- •7. Суть і структура грош. Обороту
- •8.Модель грошового обороту
- •9. Балансування грошових потоків
- •10. Грошова маса
- •11. Швидкість обігу грошей
- •12. Закон грошового обігу
- •13. Суть і структура грошового ринку
- •14.Попит на гроші
- •15.Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.
- •16. Пропозиція грошей
- •17. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •18. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей.
- •19. Рівновага на грошовому ринку
- •20.Сутність та елементи грошової системи
- •21. Основні види грошових систем, їх еволюція
- •22.Створення та розвиток грошової системи Укр.
- •23. Державне регулювання грошового обороту
- •24. Грошово-кредитна політика
- •25. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі держ. Регулювання грош. Обор.
- •26. Теоретичні концепції інфляції.
- •27. Інфляція
- •28. «Кембриджська версія» кількісної теорії грошей.
- •29. Особливості інфляції в Укр.
- •30. Державне регулюваня інфляції
- •31. Види грошових реформ
- •32. Моделі грошових реформ.
- •33. Грошова реформа в Укр.
- •34. Валютний ринок
- •35. Валютні операції
- •37. Валютні системи
- •38. Валютний курс
- •40. Класична кількісна теорія грошей
- •41. Синтез кейнсіанських та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей
- •42. Внесок Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
- •43. Сучасний монетаризм. Внесок м.Фрідмена у монетаристську теорію
- •44.Позичковий процент
- •45. Сутність кредиту
- •46. Функції і роль кредиту
- •48. Споживчий кредит
- •49. Державний кредит
- •50. Міжнародний кредит
- •51. Банківський кредит
- •52. Використання векселів.
- •53. Лізинг-кредит.
- •54-58.Небанківські фінансово-кредитні установи
- •59. Центральні банки
- •60. Функції цб
- •61. Форми співробітництва України з міжнародними валютно-кредитними установами.
- •62.Статус, напрями діяльності НбУ
- •63. Функції і типи комерційних банків
- •64. Організаційна та функціональна структура комерційного банку.
- •65. Пасивні операції комерційних банків
- •66.Активні операції комерційних банків
- •67. Комісійно-посередницькі банківські операції.
- •69. Міжнародний банк реконструкції і розвитку.
- •70. Міжнародна асоціація розвитку (мар).
30. Державне регулюваня інфляції
Антиінфляц політика більшості країн з розвинутою економікою проводиться за кількома напрямами - дефляційної політики (урегулювання По), політики доходів чи за одним і другим напрямком одночасно. Дефляц. Політика включає ряд методів обмеження платоспроможного По через фін і кредитно-грошовий механізми.Для того, щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються витрати держбюджетк, передусім на субсидії підп-вам, соц потреби, інфраструктуру, на потреби військово - промислового комплексу, посилення податкового тиску на доходи. Необхідно реально зменшувати бюджетні витрати, насамперед невиробничого призначення. Для вилучення частини зайвих грошей форсується випуск держ позик. Важливим інструментом дефляц політики єк редитна рестрикція та пряме лімітування ( таргетування) випуску готівки в обіг. Підвищуючи дисконтну ставку ЦБ, регулюючи процентні ставки за пасивними і активними опрераціями комбанків, збільшуючи норму обов’язкових резервів та інш. методами, держ скорочує банківське кредитування економіки, і цим стримує зростання грошової маси та платоспроможного По. Політика доходів передбачає держ контроль за зарплатою і цінами. Цей контроль може зводитися до фіксації зарплати і цін на певному рівні (заморожування), або встановленням темпів їх зростання в певних межаж, найчастіше в межах темпів приросту прод-ті праці, або до того й й іншого водночас. 1им негатив. наслідком цього є поява товар. дефіциту. Заморожування ж зарплати ставить в скрутне становище трудящих, викликає їх незадоволення урядовою політикою, посилює соц напруження. Досвід держ регулювання інфляції з урахуванням кейнсіанських і монетаристських рекомендацій має велике значення для еконм теорії і практики: 1) інфл. може легко з контрольованої перетворитися в неконтрольовану, досягти галопуючих темпів і призвести джо тяжких економ і соц наслідків. Тому більш надійною виявилась чітко виражена антиінфляц політика; 2) антиінфляц. політика дає тим більший ефект, чим менше вона вдається до прямого втручання у в-во, чим кращі умови створюються в країні для розвитку підприємництва і дії ринкового механізму.
31. Види грошових реформ
Грошові реформи - повна чи часткова перебудова грош системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання грош обороту стосовно нових соц - економ умов, чи одне і друге водночас. За глибиною реформаційних заходів виділяють структурні або повні грошові реформи та реформи часткового типу. Структурні (повні) грошові реформи проводилися при переході від біметалізму до золотого мономенталізму, від останнього до системи паперовогрошового чи кредитного обігу. При цьому потьрібно не тільки замінити один вид грошей на інший, а й здійснити істотні структурні зміни в економіці, в держ фінансах, банк і валютній системах тощо. Реформи часткового типу торкаються тільки самої організації грош обороту і зводяться до зміни окремих елементів грош системи. Сама база грош. системи та структура економіки і грошкредитних відносин залишається незмінним. При цьому змінюється масштаб цін, вид і номінал грошових знаків, механізм емісії грошей тощо. Ці реформи поділяються на: 1)формальні реформи, за яких купюри одного зразка одного зразка змінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін (величина грошової одиниці) не змінюється; 2) деномінаційні реформи, за яких також здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін). Ці реформи проводять шляхом обміну старих купюр на нові та перерахування всіх грошових показників, за певним співвідношенням, внаслідок чого маса горшей в обігу зменшується , а грошова обиниця збільшується. За характером обміну старих грошей на нові виділяють неконфіскаційні реформи, коли за єдиним співвідношенням обміну грошей здійснюється уцінка запасу грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів однаково, тобто незалежно від поданих до обміну запасів старих грошей чи інших критеріїв (готівкові і безготівкові запаси тощо). Так була проведена грош реформа в Україні в 1996 р. За конфіскаційних реформ співвідношення обміну грошей диференціюється залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей (чим вона більша, тим менше співвідношення обміну, чи встановлюється ліміт на обмін банкнот); від фолрми зберігання запасу старих грошей (вклади в банки можуть обмінюватися по меншому коефіцієнту, ніж готівка, чи взагалі співвідношення 1:1);