Додаток термінологічний словник

Актив – частина бухгалтерського балансу, яка відображає на певну дату всі належні підприємству активи (матеріальні цінності, кошти, боргові вимоги та іншу власність).

Активи – ресурси підприємства (матеріальні цінності, кошти, боргові вимоги та будь-яка інша його власність, відображена в активі бухгалтерського балансу), використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи нематеріальні – придбані підприємством за плату права користування землею та іншими природними ресурсами, авторські права, права на товарні знаки і торгові марки, інші майнові права, програмне забезпечення та інші активи, що не мають матеріально-речової основи.

Активи необоротні – всі активи, що не є оборотними. До них відносяться: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість.

Активи оборотні – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, та матеріальні активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом строку до одного року.

Аналіз беззбитковості – складова фінансового аналізу, мета якого визначити межу (точку), коли сукупні витрати (від виробництва або будь-якої підприємницької угоди чи проекту) зрівняються з доходами, а за нею наступить момент, коли підприємство зможе отримати прибуток.

Аналіз грошових потоків – складова фінансового аналізу, мета якої сформувати грошові потоки таким чином, щоб запобігти неплатоспроможності підприємства.

Баланс грошових потоків – складова фінансового плану, в якій відображено прогнозований рух грошових надходжень і платежів (видатків) в балансовій ув’язці на певні проміжки часу (рік, квартал, місяць, декада, тиждень, день).

Банкрут – неплатоспроможний боржник.

Банкрутство - неспроможність підприємства платити за своїми борговими зобов’язаннями. Банкрутство може бути зумовлене конкуренцію, некомпетентним управлінням, біржовими спекуляціями тощо.

Бізнес-план – документ, в якому обґрунтовується економічна доцільність певної підприємницької діяльності, угоди (проекту). Водночас – це основа для оцінювання перспективи розвитку та управління прогнозованим бізнесом.

Боржник – одна із сторін у борговому зобов’язання (юридична чи фізична особа), котра повинна сплатити борг.

Вигода економічна – потенційна можливість підприємства отримання грошового доходу у разі здійснення операцій, якщо розмір доходу можна обґрунтувати.

Виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – кошти за продану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), які надійшли на рахунок підприємства в банку чи до його каси. Виторг – це дохід підприємства.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Витрати виробництва – сукупність витрат живої праці та праці, уречевленої в засобах виробництва, на всіх стадіях створення продукції. Витрати виробництва є основною складовою ціни на продукцію підприємства, визначають її собівартість.

Витрати непродуктивні – витрати на невиробничу діяльність і непланові витрати, які виникають внаслідок поганої організації виробництва та праці. До них належать: оплата простоїв, доплати за понаднормову роботу, понаднормові витрати від браку та псування матеріалів, збитки від списання недоамортизованих основних фондів, від стихійних лих, штрафи та інші економічні санкції сплачені, втрати від списання безнадійних боргів тощо.

Витрати операційні – витрати, пов’язані з операційною (основною) діяльністю підприємства (адміністративні втрати, витрати на збут, інші операційні витрати).

Витрати адміністративні – загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Витрати на збут – витрати, пов’язані з реалізацією продукції (товарів): витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

Витрати інші операційні включають сумнівні (безнадійні) борги та втрати від уцінки товарів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також інші операційні витрати окрім тих, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

Витрати операційні змінні – витрати матеріальних і трудових ресурсів на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), що змінюються пропорційно обсягові виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Витрати операційні умовно-постійні – витрати матеріальних і трудових ресурсів на виробництво і реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), що не залежать від обсягу виробництва, а зумовлені тільки структурою та організацією управління виробництвом. До них відносяться адміністративні витрати, витрати на утримання основних засобів та інших необоротних активів і умовно 50% інших операційних витрат.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунку банку та депозити до запитання.

Дивіденди – платежі, які проводяться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою у зв’язку з розподілом частини її прибутку. До дивідендів не включаються виплати юридичної особи, пов’язаної зі зворотним викупом акцій, часток (паїв), раніше емітованих такою юридичною особою.

Діяльність звичайна – будь-яка діяльність, що здійснюється підприємством згідно його статуту. Наприклад: виробництво і реалізація продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг. Вона включає в себе операційну та іншу діяльність.

Діяльність операційна – це будь-яка діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, котрі не є інвестиційною чи фінансовою.

Основна діяльність пов’язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу.

Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій), операційну оренду активів, операції з операційними курсовими різницями, створення резервів сумнівних боргів, одержання або сплату санкцій тощо.

Діяльність фінансова – діяльність, яка призводить до зміни величини, складу власного та позичкового капіталу. Вона пов’язана з формуванням, розміщенням і використанням власного капіталу, залученням і використанням коштів зі сторони, сплатою відсотків за позички, отримання відсотків по депозитах, дивіденди тощо.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Економічна вигода – потенційна можливість отримання підприємством грошових доходів від використання активів.

Збитки – перевищення витрат підприємства над його доходами. Збитки призводять до зменшення власного капіталу.

Знос основних фондів – часткова або повна втрата основними фондами споживчих властивостей і вартості в процесі експлуатації, а також внаслідок технічного прогресу чи впливу навколишнього середовища. Розрізняють фізичний і моральний знос основних фондів.

Інвестиції – грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкт підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення в розвиток виробництва чи у невиробничу сферу.

Календар платіжний – короткостроковий прогноз надходження і витрачання коштів підприємства (організації, установи). Може складатися на рік з поділом за кварталами, на квартал за місяцями, на місяць за декадами чи тижнями або днями. Балансується із залишком грошових коштів.

Капітал – сукупні грошові ресурси, що використовуються на підприємстві.

Капітал власний – 1) власні грошові ресурси, що використовуються на підприємстві. Капітал власний у балансі відображений у І розділі пасиву, і призначений для формування активів підприємства; 2) частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Капітал вкладений – кошти вкладені в активи підприємства в обмін на акції, що складають частину власного капіталу акціонерного товариства; кошти, вкладені засновниками (учасниками) в активи підприємства.

Капітал вилучений – собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства. Вилучений капітал зменшує величину власного капіталу.

Капітал додатковий – капітал, отриманий внаслідок додаткової емісії акцій чи їх продажу за ціною, вищою від номінальної. Інший додатковий капітал – капітал, отриманий від дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткових надходжень капіталу.

Капітал залучений – кошти, залучені підприємством зі сторони. Довгостроковий капітал залучений – на строк понад один рік. Короткостроковий капітал залучений – на строк до одного строку.

Капітал неоплачений – заборгованість власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Капітал оборотний – частина продуктивного капіталу, яка переносить свою вартість на новостворену продукцію і повертається до виробника у грошовій формі в кінці кожного обороту капіталу.

Капітал пайовий – сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Капітал позиковий – грошовий капітал, що надається в позику на умовах повернення і плати у формі процента.

Капітал позичений – грошовий капітал, наданий у позику на принципах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового спрямування.

Капітал резервний – капітал підприємства, створений відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок чистого прибутку.

Капітал робочий – оборотні активи, сформовані за рахунок власних оборотних коштів. Величина капіталу робочого визначається за даними балансу як різниця між оборотними активами (ІІ р. активу) і поточними зобов’язаннями (ІV р. пасиву).

Капітал статутний – зафіксована в установчих документах загальна величина внесків засновників і учасників у майно суб’єкта господарювання (підприємства, організації, установи), необхідна для його заснування та забезпечення його функціонування. Статутний капітал є джерелом власних коштів підприємства, призначених для формування вагомої частки необоротних і оборотних активів.

Капітал сукупний – авансований у господарську діяльність капітал власний, позичений і залучений у сукупності. Величина капіталу сукупного на дату складання балансу дорівнює валюті балансу (підсумку пасиву балансу).

Контроль фінансовий – одна за форм управління фінансами. Передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та результативності.

Кредитоспроможність – наявність у підприємств передумов для отримання кредиту.

Ліквідність боргових зобов’язань – спроможність підприємства виконувати свої зобов’язання.

Ліквідність підприємства – здатність підприємства розраховуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

Менеджмент фінансовий – система принципів, методів, засобів і форм організації фінансових відносин, управління фінансами з метою підвищення ефективності господарсько-фінансової діяльності.

Механізм фінансовий – сукупність форм і методів створення та використання фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб’єктів господарювання і населення. За допомогою фінансового механізму згідно з основними положеннями фінансової політики здійснюється розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту.

Моделювання – створення аналогу процесу, що планується (розробляється), в якому зберігаються найважливіші властивості з точки зору мети дослідження та упускаються другорядні.

Надзвичайна подія – подія, яка не може передбачатися у рамках звичайної діяльності та відбувається без участі підприємства неперіодично (повені, зсуви, землетруси, пожежі, техногенні аварії тощо).

Неліквіди – зайві або непотрібні підприємству (організації) товарно-матеріальні цінності, що значаться на його балансі.

Непокритий збиток – величина, яка зменшує власний капітал.

Нерозподілений прибуток – прибуток, реінвестований у підприємство.

Оборотні засоби – сукупність оборотних виробничих фондів і фондів обігу у вартісному виразі.

Оборотні кошти – грошові ресурси, вкладені в оборотні виробничі фонди і фонди обігу. До них відносяться власні оборотні кошти, короткострокові кредити банку та залучені кошти інших кредиторів.

Оборотні кошти власні – власний і прирівняний до нього капітал, авансований на формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів, робіт і послуг.

Основні виробничі фонди – засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну форму, поступово в міру зносу переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, служать більше одного року. Основні виробничі фонди поділяються на активні і пасивні.

Активна частина основних фондів – сукупність фондів, що безпосередньо впливає на предмет праці (машини, обладнання, виробничий інструмент тощо).

Пасивна частина основних фондів – фонди, з допомогою яких забезпечуються умови для нормального процесу діяльності (будівлі, споруди тощо).

Основні засоби – основні фонди у вартісному виразі. Основні засоби – термін бухгалтерського обліку.

Пай – внесок кожного учасника підприємства (кооперативу), що свідчить про його членство і право участі в управлінні підприємством. Від величини паю залежить дохід (дивіденди), отриманий пайовиком, і частина майна чи коштів, які він має отримати у разі ліквідації підприємства (кооперативу). За пайових внесків формується пайовий капітал підприємства.

Пасив – частина бухгалтерського балансу, яка показує джерела формування засобів підприємства (його активів).

Пасиви – всі офіційні вимоги до підприємства чи приватної особи.

План доходів, витрат і прибутку – складова фінансового плану (бізнес-плану). Показує процес формування прибутку підприємства.

План фінансовий – 1) план формування та розподілу фінансових ресурсів; 2) розділ бізнес-плану, що розробляється з метою ресурсного забезпечення виконання плану економічного і соціального розвитку підприємства (бізнес-плану).

Планові оборотні засоби – запаси товарів (сировини, матеріалів, готової продукції, палива та інших товарно-матеріальних цінностей); кошти в розрахунках з дебіторами за товари (продукцію, послуги), строк сплати яких не настав; готівка в касі і в дорозі ( в межах ліміту). Вони необхідні для безперервної роботи підприємства, виконання ним запланованих обсягів діяльності, піддаються нормуванню (плануванню).

Планування – орієнтований у майбутнє систематичний процес прийняття рішень.

Планування фінансове – планування процесів формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів за певний період, розробка фінансових планів. Метою П.Ф. є забезпечення відповідності фінансових ресурсів і потреби у них загалом, а також за видами спрямування, об’єктами і територіями.

Планування фінансове оперативне – процес конкретизації надходжень і використання грошових доходів і фінансових ресурсів підприємства за короткі проміжки часу (місяць, декада, тиждень, день). Метою П.Ф.О. є визначення послідовності за термінами виконання фінансових операцій і збалансованості грошових надходжень з платежами та запобігання неплатежів.

Планування фінансове регіональне – процес розробки планів і балансів, які відбивають джерела формування і напрями використання фінансових ресурсів у межах регіону.

Платоспроможність – здатність підприємства своєчасно розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Підприємство, яке достатньо забезпечене власним капіталом (зокрема робочим капіталом) і працює рентабельно, здатне покрити витрати грошових надходжень, а при їх недостатності – за рахунок короткострокового кредиту банку.

Податки – система обов’язкових платежів підприємств, організацій і населення, які є одним із джерел формування доходів державного бюджету. Вони підлягають сплаті в повному обсязі та у визначений законодавством строк.

Прибуток – перевищення сукупних доходів над витратами. Є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Розрізняють прибуток валовий, від операційної діяльності, від звичайної діяльності, чистий і нерозподілений прибуток.

Прибуток валовий – виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за вирахуванням ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань з доходу і собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Прибуток від операційної діяльності – перевищення валового прибутку та іншого операційного доходу над операційними витратами (адміністративними витратами, витратами на збут, іншими операційними витратами).

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, доходів (збитків) від операційної діяльності, доходів (збитків) від участі в капіталі, фінансових та інших доходів (витрат). Після вирахування податку на прибуток він становить фінансовий результат (прибуток або збиток) від звичайної діяльності.

Прибуток чистий – прибуток від звичайної діяльності (за вирахуванням податку на прибуток), збільшений (зменшений) на прибуток (збиток) від надзвичайних подій (за вирахуванням податку з надзвичайного прибутку). Це прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства.

Прибуток нерозподілений – чистий прибуток підприємства, реінвестований (спрямований) на розширення виробництва.

Результат фінансовий – різниця між доходами та витратами підприємства за певний час.

Реінвестиції – використання частини прибутку, отриманого від господарсько-фінансової діяльності, на розширення виробництва (поповнення власного капіталу) шляхом вкладення в основні фонди і збільшення власного оборотного капіталу.

Реінвестування дивідендів – використання частини прибутку кооперативного чи акціонерного товариства, отриманого у формі дивідендів, для поповнення його капіталу ( капіталізація прибутку), а також скерування нарахованих підприємством дивідендів пайовикам (акціонерам), з їх згодою, на поповнення пайового (акціонерного) капіталу.

Рентабельність – прибутковість роботи підприємства. Рентабельність характеризується величиною прибутку і рівнем рентабельності. Рівень рентабельності обчислюється як відношення отриманого прибутку до вартості капіталу підприємства, до обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), до собівартості реалізованої продукції тощо. Рентабельна робота підприємства є передумовою фінансової стійкості.

Ресурси фінансові – сукупність власних коштів, що перебувають у розпорядженні держави та суб’єктів господарювання. Ресурси фінансові підприємства – власні кошти підприємства. Вони характеризують його автономність, його власний капітал.

Рефінансування – погашення старої заборгованості новою шляхом заміни короткострокових зобов’язань довгостроковими.

Рік базовий – рік, взятий за основу при побудові таблиць для порівняльного аналізу.

Самоокупність – система господарювання, яка передбачає відшкодування поточних витрат на просте відтворення за рахунок власних доходів.

Самофінансування – система господарювання, за якої всі витрати (поточні, на просте і розширене відтворення) фінансуються із власних джерел, без залучення коштів державного бюджету. Частково ці витрати можуть покриватися за рахунок кредитів банку, але за умови погашення їх за рахунок власних коштів.

Санація – оздоровлення фінансового стану підприємства через систему фінансово-економічних, організаційних, техніко-економічних та соціальних заходів для попередження його банкрутства, підвищення конкурентоспроможності.

Структура активів – співвідношення необоротних та оборотних активів балансу підприємства, виражене у відсотках.

Структура капіталу – співвідношення різних джерел грошових ресурсів (власних, позичених, і залучених) до підсумку пасиву балансу підприємства, виражене у відсотках.

Структура оборотних коштів – виражене у відсотках співвідношення між джерелами формування оборотних коштів (власними, позиченими, і залученими).

Фінансова особа – людина як учасник цивільних відносин.

Фінансова дисципліна – обов’язків для всіх підприємств, організацій, установ і посадових осіб порядок здійснення фінансової діяльності.

Юридична особа – підприємство (організація), що є за законом носієм цивільних прав і обов’язків, володіє відокремленим майном, від власного імені набуває майнові та особисті нематеріальні права і виконує обов’язки, є позивачем або відповідачем у суді (господарському суді).