- •Міністерство освіти і науки України
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни «Самоменеджмент»
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 4. Прийоми і методи прийняття рішень
- •Тема 8. Організація роботи менеджера
- •Методика аналізу витрат робочого часу
- •Приклад виконання аналізу використання часу Посада: Бухгалтер із заробітної платні
- •Питання для самоконтролю:
- •Змістовий модуль 2. Функції самоменеджменту
- •Мої сильні та слабкі сторони
- •Приклад складання плану життєвих цілей
- •Питання для контролю знань
- •Тема 3. Планування робочого часу менеджера Навчальні цілі:
- •Методичні рекомендації
- •Довгостроковий план (план на 5 років)
- •План роботи на січень
- •План роботи на день ____________ листопада 2007 р.
- •Питання для контролю знань
- •Завдання до самостійної роботи
- •Тема 4. Прийоми і методи прийняття рішень Навчальні цілі:
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •План роботи на січень _______ року
- •Терміновість
- •Переваги делегування
- •Питання для контролю знань
- •Приклад аналізу біоритмів
- •Питання для контролю знань
- •Завдання до самостійної роботи:
- •Тема 6. Контроль Навчальні цілі
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для контролю знань
- •Підготовка наради
- •Проведення наради
- •Після наради
- •Бланк «Підготовка телефонного дзвінка»
- •Система підготовки до бесід включає з’ясування таких питань:
- •Питання для контролю знань
- •Завдання до самостійної роботи
- •Питання для контролю знань
- •3. Контрольні заходи
- •Перелік питань до класної контрольної роботи
- •Тестові завдання до класної контрольної роботи Тема 1. Аналіз витрат робочого часу менеджера
- •Тема 2. Постановка цілей
- •Тема 3. Планування робочого часу менеджера
- •Тема 4. Прийоми і методи прийняття рішень
- •Тема 5. Реалізація і організація діяльності менеджмера
- •Тема 7. Інформація і комунікація
- •Тема 8. Організація роботи менеджера
- •Ситуаційні завдання
- •4. Література
- •Періодичні часописи
- •Шукіс Ірина Зигмундівна Самоменеджмент
Приклад аналізу біоритмів
Критичні дні 7, 8, 13, 18, 22, 29 – це дні, коли відбувається зміна знаку біоритмограми на протилежний, тобто коли біоритмограма перетинає нульову вісь. Особливо небезпечним є 29 січня – це двічі критичний день: два біоритми змінюють свій знак на протилежний. У такі дні слід бути особливо уважним при виконанні робіт особливо відповідальних, небезпечних, при керуванні автомобілем і т.п. Керівнику не слід планувати на такі дні важливі переговори, наради, тому що існує можливість прийняття неправильних рішень.
підйоми | ||
|
9-12, 14-17,30,31
1-6,23-28,30,31
14-17,19-21,23-28 | |
спади | ||
|
1-6,19-28
9-21
1-12,29-31 | |
несприятливі періоди | ||
1-5
9-1
19-21 |
бажано емоціональну діяльність, небажано фізична активність і інтелектуальна небажано емоціональна і інтелектуальна активність, бажано - фізична небажано фізична і емоціональна активність, бажано інтелектуальна активність | |
сприятливі періоди | ||
14-17
23-28
30-31 |
бажано фізична і творча активність, небажано емоціональна бажано творча і емоціональна, небажано фізична бажано емоціональна і фізична діяльність, небажано творча |
Індивідуальний робочий стиль
Для забезпечення раціональної, продуктивної розумової праці її треба організувати так, щоб передбачати зміну різних видів діяльності протягом робочого дня відповідно до того, як змінюється працездатність. Так, на початку роботи працездатність нижча за звичайні середні показники; наприкінці першої години вона досягає найвищого рівня, тримається на ньому протягом другої і третьої годин, а потім починає знижуватись. Тому для людей розумової праці особливо важливо основну, найважчу роботу, пов’язану з обдумуванням, узагальненнями, засвоєнням чогось нового, виконувати в першій половині робочого дня. Допоміжні операції, що потребують незначного напруження, бажано виконувати наприкінці дня.
Якщо з якоїсь причини людина не працювала певний час, то навантаження треба збільшувати поступово, особливо в старшому віці.
Коли людина починає займатися новою, незнайомою діяльністю або приступає до неї після досить великої перерви, то входити в роботу також потрібно поступово. В перші дні працівник швидко відчуває втому, іноді в нього тремтять м’язи, настає загальне нездужання. Потім по мірі звикання і втягування в роботу він вже не так стомлюється, продуктивність поступово зростає.
Розумову діяльність, так само, як і фізичну, не можна розпочинати, напружуючись з останніх сил. Про це треба пам’ятати ще й тому, що при фізичній праці людина швидше призвичаюється, ніж при розумовій. Поступове входження в робочий процес сприяє поліпшенню й вдосконаленню працездатності, виробленню трудової вправності, пам’яті, уваги й мислення.
Щоб діяльність була продуктивною, необхідне постійне тренування, яке має велике значення для розвитку і використання трудових та функціональних можливостей організму. Тренованість забезпечує економніше витрачання функціональних можливостей організму і мобілізує приховані резерви діяльності окремих органів і систем, коли в тому виникає потреба. Така мобілізація сил має важливе значення в період великого напруження в роботі (під час складання звітів, екзаменів та ін.). Важливу роль вона відіграє також у профілактиці різних хвороб, пов’язаних з інтенсивною працею. У стані спокою в тренованих людей рівень функції кровообігу нижчий, ніж у нетренованих. Однак при фізичних навантаженнях або при великому нервово-емоційному напруженні у тренованих людей цей показник досягає значно вищого рівня фізіологічних можливостей.
Індивідуальний робочий стиль визначається: властивостями характеру, схильністю до чогось, звичками.
Для зміни свого робочого стилю слід усвідомити сильні та слабкі сторони свого стилю роботи; стимулювати сильні сторони та працювати над подоланням особистих недоліків.