52

ДЕФЕКТОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ПСИХОПАТОЛОГІЇ

V семестр

I змістовий модуль Характеристика динаміки нормального онтогенезу дитини

Лекція 1.

Вступ. Предмет, завдання та міжпредметні зв’язки дефектології. Роль біологічного і соціального в онтогенезі дитини

1. Дефектологія як наука, її предмет, завдання, міжпредметні зв’язки.

2. Поняття про психічний онтогенез як біосоціальний процес.

3. Основні напрямки та тенденції психічного розвитку.

1. Дефектологія як наука, її предмет, завдання, міжпредметні зв’язки

Дефектологія - (від лат. defectus - недолік і грец. logos - слово, вчення) наука про закономірності і особливості розвитку дітей з фізичними та психічними вадами, про принципи, методи, форми організації їх виховання і навчання.

Предмет дефектології – діти з фізичними та психічними вадами і проблеми їх навчання та виховання.

Діти з особливими потребами (аномальні діти) – діти, у яких фізичні або психічні відхилення приводять до порушення загального розвитку. Ці діти потребують спеціального навчання та виховання.

Основним завданням дефектології є розробка теоретичних і прикладних основ системи комплексної - медико-психолого-педагогічної - допомоги дітям різного віку з різними вадами розвитку.

При цьому метою виховання та навчання дітей з особливими потребами є підготовка їх відповідно до можливостей до самостійного активного суспільно корисного життя.

Завдання дефектології:

• комплексне дослідження дітей з особливими потребами, об’єктивних закономірностей їх розвитку;

• розробка методів виявлення та вивчення аномалій розвитку;

• розробка принципів і методів корекційної роботи;

• організація та розвиток мережі спеціальних закладів для дітей з особливими потребами;

• встановлення мети, завдань, змісту та методів навчально-виховного процесу в спецзакладах;

• розробка рекомендацій із сімейного виховання дітей з особливими потребами;

• підвищення ефективності соціалізації дітей з особливими потребами;

• проведення профілактичних заходів щодо попередження аномалій розвитку.

Як галузь наукового знання дефектологія почала розвиватися на початку ХХ ст. у зв'язку із завданнями будівництва в різних країнах систем спеціальної освіти.

На сучасному етапі основним завданням дефектології є наукове забезпечення процесу переходу до систем спеціальної (корекціної) освіти нового типу, орієнтованої на цінності відкритого громадянського суспільства.

Пріоритети сучасної дефектологічної науки:

- створення наукових основ системи раннього (з перших місяців життя дитини) виявлення порушень у розвитку і ранньої комплексної допомоги;

- розробка наукових основ інтегрованого навчання і нових форм взаємодії масової і спеціальної освіти;

- переосмислення співвідношення стандартів освіти і життєвої компетенції в системі спеціальної шкільної освіти, що визначає новий зміст спеціального навчання;

- розробка методів і технологій якісної індивідуалізації спеціальної освіти, психологічного супроводу дітей з особливими потребами;

- вдосконалення змісту і методів роботи спеціалістів з родиною, яка виховує дитину з відхиленнями в розвитку.

Міжпредметні зв’язки дефектології охоплюють медико-біологічні дисципліни (анатомія та фізіологія людини, фізіології ВНД, психофізіологія, невропатології, психопатології, патопсихологія, медична генетика та ін.), психолого-педагогічні дисципліни (загальна, педагогічна та вікова психологія, загальна, дошкільна, шкільна педагогіка, методики викладання шкільних дисциплін, соціальна педагогіка та ін.).

Дефектологія як складна галузь науки та суспільної практики, включає в себе спеціальну психологію та корекційну (спеціальну) педагогіку.

Спеціальна психологія - галузь психології розвитку, яка вивчає проблеми розвитку людей з фізичними і психічними вадами, які визначають потребу дітей в особливих умовах навчання і виховання і потребу дорослих в особливих формах психологічного супроводу.

Корекційна (спеціальна) педагогіка - це галузь педагогіки, яка вивчає умови навчання і виховання, необхідні дітям з різними психофізичними вадами для досягнення максимально можливого рівня особистісного розвитку, освіти і готовності до самостійного дорослого життя.

Головним завданням корекційної педагогіки є розробка методологічних, теоретичних і методичних основ систем спеціального навчання і виховання. В рамках вітчизняної наукової традиції головними цінностями спеціальної освіти визнаються рух дитини шляхом нормального психічного розвитку, попередження і корекція вторинних порушень, рівень особистісного розвитку, освіти і життєвої компетенції.

Більш глибокий поділ дефектологічної науки відбувається відповідно до окремих нозологій: олігофренопсихологія, олігофренопедагогіка, логопсихологія, логопедія, сурдопсихологія, сурдопедагогіка, тифлопсихологія, тифлопедагогіка і т. д.

2. Поняття про психічний ОНТОГЕНЕЗ як біосоціальний процес